Рішення № 44439163, 27.05.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 662/778/14-ц

Номер провадження 22-ц/791/1553/2015 Головуючий в І інстанції Марківський О.В.

Категорія 27 Доповідач: Колісниченко А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Колісниченка А.Г.,суддів:Вербицької Л.І. Радченка С.В., при секретарі:Грицак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 07.07.2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року до суду із зазначеним позовом звернулося публічне акціонерне товариство «Акцент - Банк» (далі - ПАТ «Акцент - Банк»), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16.08.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № HAH2G116150093, згідно якого позичальнику надано кредит у розмірі 37 093,08 доларів США на строк до 13.08.2027 року. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 16.08.2007 року між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки. 01.11.2011 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ЗАТ «Акцент - Банк» було укладено договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за основним та забезпечувальними договорами перейшло до позивача.. Посилаючись на те, що позичальник свої зобов'язання не виконує, просили стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у сумі 218339,15 доларів США, що еквівалентно 2310028,17 грн., а також судові витрати.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 07.07.2014 року у задоволенні позову ПАТ «Акцент - Банк» відмовлено у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Не погодившись з таким рішенням суду ПАТ «Акцент- Банк» подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що оскільки умовами договору погашення кредиту і процентів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця,наступного за місяцем, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань. Таким чином, зобов'язання які не виконані з 2011 року по 26.03.2014 року продовжують існувати. За таких обставин, з висновком суду про обґрунтованість заяви відповідача про застосування позовної давності за всіма вимогами банку не можна погодитися, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні нормами матеріального права. У зв'язку з чим, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким вимоги банку задовольнити в повному обсязі.

У письмових запереченнях на апеляцію ОСОБА_5 посилаючись на необґрунтованість доводів ПАТ «Акцент - Банк», просив про відхилення скарги та залишення рішення суду без змін.

Представниця ПАТ «Акцент - Банк» - Сукач А.А., у судовому засіданні в режимі відеоконференції на задоволенні апеляції наполягала, з підстав зазначених у скарзі.

ОСОБА_5 та його представниця ОСОБА_6 у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з'явилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з копії договору від 16.08.2007 року № HAH2G116150093, між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, згідно якого позичальник зобов'язався надати позивачу кредит у розмірі 37 093,08 доларів США на строк до 13.08.2027 року (а.с.12-14). У свою чергу ОСОБА_6 зобов'язалась своєчасно, тобто щомісяця надавати грошові кошти у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до договору поруки № HAH2G116150093/1 від 16.08.2007 року поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № HAH2G116150093 від 16.08.2007 року є ОСОБА_5 (а.с.18).

ОСОБА_6 не надавала своєчасно ПАТ «Акцент - Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з чим, позичальник станом на 26.03.2014 року, має заборгованість у розмірі 218 339,158 доларів США. (а.с.5-7).

01.11.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ЗАТ «Акцент - Банк» було укладено договір факторингу № 1, згідно якого ЗАТ КБ «Приватбанк» відступає ЗАТ «Акцент - Банк» у повному обсязі вимоги до боржників (а.с.19-21)

Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України, порука є видом забезпечення зобов'язання, за своє суттю, має акцесорний характер до основного зобов'язання, нерозривно пов'язана з ним та діє в межах строків його дії.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Строк дії договору поруки № HAH2G116150093/1 від 16.08.2007 року сторони визначили моментом виконання всіх зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що він її виклав у справі № 6-20цс11 (постанова від 21.05.2012 року) , згідно із ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має неминуче настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Таким чином, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. Отже, строк дії договору поруки у спірних правовідносинах не можна вважати визначеним сторонами.

Згідно даних реєстру відправлених претензій вбачається, що письмову вимогу до відповідача було направлено 10.09.2013 року, що передбачено п.п.п5,6 договору поруки № HAH2G116150093/1 від 16.08.2007 року (а.с.10,18).

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, ПАТ «Акцент - Банк» відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України змінив строк основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати, оскільки у разі зміни кредитором на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Така правова позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постанові № 6-190 цс14 від 21.01.2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суддів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові № 6-170 цс13 від 17 вересня 2014 року, непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням. Звернення до суду після спливу передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку не є підставою для відмови в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності, а є підставою для відмови в позові у зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Враховуючи наведене, а також те, що позов ПАТ «Акцент банк» було пред'явлено до поручителя ОСОБА_5 07.05.2014 року тобто після закінчення шестимісячного строку з моменту пред'явлення вимоги до ОСОБА_5 встановлена договором від 16.08.2007 року порука припинила свою дію.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки порука ОСОБА_5 перед ПАТ «Акцент - Банк» за виконання ОСОБА_6 своїх обов'язків за кредитним договором припинила свою дію, у задоволенні позову ПАТ «Акцент-банк» слід відмовити через припинення дії договору поруки, а не через пропуск позивачем строку позовної давності. Зважаючи на це, рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» задовольнити частково.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 07.07.2014 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким публічному акціонерному товариству «Акцент - Банк» у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: