Ухвала суду № 44438711, 28.05.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/2636/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Грищенко О. В.Номер провадження 22-ц/788/1109/15 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 27

УХВАЛА

28 травня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Білецького О. М. , Семеній Л. І.

за участю секретаря -

Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства « Дельта Банк » на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2015 року про відкриття провадження у справі

за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « Дельта Банк » про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « Дельта Банк » ( далі - ПАТ ) про стягнення грошових коштів.

В апеляційній скарзі ПАТ, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу. Зазначає, спірні правовідносини не регулюються Законом України « Про захист прав споживачів », а тому позов повинен розглядатися за місцезнаходженням відповідача, тобто в Печерському районному суді м. Києва.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду за місцем свого проживання з зазначеним позовом, в порядку захисту прав споживача банківської послуги.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2015 року було відкрито провадження у справі за зазначеним позовом ОСОБА_4 ( а.с. 8 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором ( стаття 633 цього Кодексу ).

Статтею 633 ЦК країни передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться ( роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У п. 2) постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №5 « Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів » роз'яснено, що оскільки Закон України « Про захист прав споживачів » не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються належать ті, що виникають, зокрема із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян ( у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема : залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та ін.

Характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законі України « Про захист прав споживачів » та Законі України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг » терміни : споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу підпадають під дію Закону України « Про захист прав споживачів ».

Згідно з положеннями п. 22) ст. 1 цього ж Закону, споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Слід зазначити також, що на стадії відкриття провадження у справі суд не вправі робити висновок про те, чи порушені права та інтереси позивача як споживача та чи поширюється дія Закону України « Про захист прав споживачів « на спірні правовідносини. Такі висновки суд може зробити лише при розгляді справи по суті.

За загальним правилом підсудності, сформульованим у ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред»являються за їх місцем знаходження. Виключення із цього правила встановлені іншими нормами глави І розділу ІІІ ЦПК України.

Зокрема, у відповідності до положень ч.ч. 5 та 14 ст. 110 ЦПК України, позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред'являти позов : за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору ( за винятком виключної підсудності ).

З матеріалів справи та доданих до неї документів вбачається, що позивач зареєстрований у встановленому законом порядку на території Зарічного району м. Суми, тому при відкритті судом 1-ї інстанції провадження у цивільній справі правила підсудності порушені не були, оскаржувана ухвала суду є законною, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

ПАТ при зверненні до суду з апеляційною скаргою на ухвалу судді не було сплачено судовий збір в сумі 121 грн. 80 коп., однак, з матеріалів справи вбачається, що з 03 березня 2015 року було розпочато процедуру виведення ПАТ з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію ( а.с. 35 ). Отже, враховуючи те, що згідно з п. 22) ч. 1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір », апелянт звільнений від сплати судового збору, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « Дельта Банк » відхилити.

Ухвалу судді Зарічного районного м. Суми від 20 квітня 2015 року про відкриття провадження у справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -