Вирок № 44436130, 27.05.2015, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4484/14-к

Провадження № 1-кп/191/40/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Твердохліб А. В.

за участю секретаря - Яришевої Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014040390000396 від 11. 03. 2014 року відносно:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, працюючого системним адміністратором ОТПО «Степлопласт», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора - Приймак Я. О.,

потерпілої - ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4,

потерпілої - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2014 року приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1, з метою викрадення чужого майна, прийшов до будинку АДРЕСА_2, де маючи намір на таємне викрадення майна, з корисливих мотивів, розуміючи незаконний характер свого діяння таємно, через відкрите вікно проник до приміщення будинку за вищевказаною адресою, звідки таємно, навмисно з корисливих мотивів викрав ноутбук марки «DELL.» модель PI0F, вартістю 2000 гривень, планшет марки «GALAXY Note 10.1» вартістю 2450 гривень, які належать ОСОБА_3, банківську картку ПрАТ КБ «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_4 та матеріальної цінності собою не представляє. З викраденим майном з місця скоєння злочину зник і розпорядився на свій розсуд, викинувши у водойм.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 4450 гривень.

Повторно, 18. 08. 2014 року, більш точний час встановити не надалося можливим, ОСОБА_1, маючи намір спрямований на протиправне заволодіння чужим майном шляхом вимагання, з погрозою пошкодження майна потерпілого, склав письмовий лист, в якому він погрожував потерпілій ОСОБА_5 знищити її особисте майно, а саме: будинок розташований по АДРЕСА_3, шляхом підпалу, в разі, якщо остання до 23 год. 00 хв. 18. 08. 2014 року, не передасть йому грошові кошти в сумі 5000 грн., які остання мала покласти на пеньку в подвір'ї, за місцем свого проживання.

Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом вимагання, ОСОБА_1, заздалегідь знаючи про те, що потерпіла ОСОБА_5, яка мешкає по АДРЕСА_3, знаходиться за місцем свого проживання, та розраховуючи на те, що потерпіла не вийде з будинку та не помітить його, прийшов до зазначеного домоволодіння, шляхом вільного доступу проник в подвір'я, де залишив зазначений лист з письмовою погрозою знищення майна, на подвір'ї, біля літньої кухні. .

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом вимагання, ОСОБА_1 18. 08. 2014 року в 22 год. 45 хв., з метою отримання грошових коштів від потерпілої ОСОБА_5, прийшов до будинку АДРЕСА_3, однак по незалежним від його волі обставинам не зміг довести свій злочинний намір до кінця, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину працівниками міліції Синельниківського МВ.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189 КК України визнав повністю показавши суду, що дійсно 09.03.2014 року приблизно о 24.00 годині, перебуваючи біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з корисливих мотивів, проник у вищевказаний будинок через незачинене вікно та викрав ноутбук марки «DELL.» модель PI0F, планшет марки «GALAXY Note» 10.1 та банківську картку ПрАТ КБ «Приватбанк». Викраденим майном розпорядився на власний розсуд ноутбук та планшет викинув у ставок, а банківську картку викинув по дорозі до дому. Також пояснив, що 18.08.2014 року він написав записку потерпілій ОСОБА_5 з погрозами, «що якщо вона бажає залишитися жива то повинна о 23.00 годині залишити гроші в сумі 5000 гривень, на пеньку біля воріт, якщо не виконає умови він спалить її будинок». Потім прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та вкинув записку з погрозами у вікно вищевказаного домоволодіння. В цей же день в призначений, нічний час, прийшов до подвір'я, потерпілої ОСОБА_5 за грошима та був затриманий працівниками міліції. У скоєному щиро кається просить призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 09.03.2014 року вона разом зі своїм хлопцем перебувала у бабусі за адресою: АДРЕСА_2 приблизно з 21.00 по 22.00 годину вони відлучались з будинку, але коли повернулись вона крадіжку не виявила, так як речі були не порушені, приблизно о 01.30 годині прийшла СМС на телефон про відмову зняття грошових коштів з банківської карточки її бабусі ОСОБА_4 Лише 11.03.2014 року вона виявила нестачу ноутбука та планшету. Також зазначила, що банківська картка її бабусі ОСОБА_4 завжди була в паспорті останньої, під обкладинкою там був і код. Після вчинення злочину обвинувачений постійно почав присилати СМС-повідомлення на її телефон з погрозами. Просить призначити обвинуваченому максимальну міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що про крадіжку дізналась від своєї онучки - ОСОБА_3, так як перебувала в лікарні ім. Мечнікова у м. Дніпропетровськ, крім того зазначила, що її банківська картка завжди лежала в паспорті під обкладинкою разом з кодом. Просила призначити сувору міру покарання обвинуваченому.

Потерпіла ОСОБА_5 суду повідомила, що в кінці березня 2014 року був підпалений її сарай, а потім в серпні 2014 року підпалили літню кухню за адресою по АДРЕСА_3. Вранці 18.08.2014 року вона зібралась їхати в міліції, щоб повідомити про підпал літньої кухні та виявила записку з погрозами «що будинок буде наступним, якщо вона не заплатить кошти в сумі 5000 гривень, які необхідно було покласти на пеньок в призначений час». Після вона нарізала папір та поклала в пакет на пеньок, як було зазначено в записці, де і був затриманий працівниками міліції ОСОБА_1 Просить призначити максимальне покарання.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що ОСОБА_1 є чоловіком його дочки, яка зараз разом з обвинуваченим не проживає, так як останній скоїв багато крадіжок . Йому відомо від потерпілої ОСОБА_3, що ОСОБА_1 скоїв крадіжку ноутбука, планшета та банківської картки, так як він був свідком під час прослуховування телефонної розмови обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_3 під час якої ОСОБА_1 зізнався, що 09.03.2014 року скоїв крадіжку планшета, ноутбука та банківської картки, також пояснив, від його дочки - ОСОБА_10 йому стадо відомо про крадіжку майна ОСОБА_3, так як обвинувачений про скоєне зізнався його дочці.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суду повідомили, що 18.08.2014 року вони були запрошені в якості понятих під час огляду місця події під час якого, навпроти будинку по АДРЕСА_3, було затримано ОСОБА_1 у якого під час огляду було виявлено поліетиленовий пакунок в якому знаходились паперові вирізки з газет.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 в умисних злочинах підтверджується також й іншими доказами, наданими стороною обвинувачення по факту крадіжки майна потерпі0лих ОСОБА_3 та ОСОБА_4:

- витягами з ЄРДР від 11. 03. 2014 року та 12. 03. 2014 року про повідомлення ОСОБА_3, що в період часу з 08. 03. 2014 року по 11. 03. 2014 року не встановлена особа проникла в будинок, розташований по АДРЕСА_2, звідки вчинила крадіжку майна (том 2 а. с. 1, 4);

- протоколами прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення від 11.03.2014 року та від 28.04.2014 року, згідно яких потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили про крадіжку майна ( т.2 а.с. 7,9);

- протоколом огляду місця події від 11. 03. 2014 року та фототаблицею до нього, згідно якого встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_2, у місці розташовування металопластикового вікна, розміром 1х1,25, 113 см. від рівня землі, на його зовнішній частині з лівої та правої сторони фрамуги наявні розмиті не чіткі сліди. Вікно вдавлено в середину приміщення (том 2 а. с. 12-15);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19. 08. 2014 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що 09. 03. 2014 року, приблизно о 01 год. 00 хв. він прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2 (шляхом перелазу через паркан), з метою заволодіти майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є родичами його дружини ОСОБА_10 Проникнення в будинок він здійснив через металопластикове вікно, яке було відчинене, попередньо знявши із нього москітну сітку. В кімнаті будинку взяв планшет, ноутбук, банківську картку та повернувся зазначеним вище способом у двір будинку, вийшовши із нього через ворота. Викрадене майно викинув у ставок у місці, яке не може згадати (том 2 а. с. 54-57);

по факту вимагання у потерпілої ОСОБА_5:

- витягом з ЄРДР від 18. 08. 2014 року, згідно якого ОСОБА_5 повідомила, що 16. 08. 2014 року невстановлена особа, через письмову записку вимагала від неї грошові кошти у сумі 5000 грн. 00 коп., погрожуючи останній фізичною розправою за місцем її проживання, а саме: АДРЕСА_3 (том 2 а. с. 60-64);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.08.2014 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 просила прийняти міри до невстановленої особи яка, вимагала грошові кошти в сумі 5000 гривень, шляхом залишення записки з погрозами на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ( т2 а.с.68);

- протоколом огляду місця події від 18.08.2014 року під час якого було оглянуто приміщення літньої кухні, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та виявлені сліди підпалу (т.2 а. с. 70-74);

- протоколом огляду місця події від 19. 08. 2014 року, відповідно до якого 19. 08. 2014 року за адресою: АДРЕСА_3, на вулиці, у ОСОБА_1 вилучена пара кросівок темного кольору (том 2 а. с. 75-76);

- протоколом огляду місця події від 19. 08. 2014 року, відповідно до якого 19. 08. 2014 року о 00 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_3, у ОСОБА_1 вилучений целофановий пакет рожевого кольору з паперовими вирізками із газет прямокутної форми (том 2 а. с. 77);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19. 08. 2014 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що декілька днів назад він дізнався, що по АДРЕСА_3 сталася пожежа, тому він вирішив вимагати грошові кошти від особи, яка там мешкала. Однак, з метою відвести від себе підозру у вчиненні підпалу вирішив написати записку в якій зазначив про необхідність залишити у визначеному місці 18.08.2014 року до 23 год. 00 хв. грошові кошти у сумі 5000 грн., а вразі ненадання зазначеної суми грошових коштів - будинок буде спалено. 18.08.2014 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_1 прибув до визначеного ним раніше у записці місця з метою забрати грошові кошти, де був затриманий працівниками міліції (том 2 а. с. 94-97);

- висновком експерта відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25. 09. 2014 року №70/04-664, яким встановлено, що рукописний текст, який починається словами «Дом…» та завершується ловами «…на себя» на фрагменті листа паперу виконаний ОСОБА_1 (том 2 а. с. 106-110);

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідивши докази, матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. Суд кваліфікує дії ОСОБА_1:

за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло;

за ч. 2 ст. 189 КК як вимагання передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною (вимагання), вчинене повторно.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, враховує обставини вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість вчинення кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, особу винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, такого, що за місцем реєстрації характеризується задовільно як особа яка схильна до крадіжок, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчинених правопорушеннях розкаюється.

Обставинами, що пом'якшують покарання згідно вимог ст. 66 КК України - є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2. Обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочинів, його щире каяття, наявність малолітньої дитини сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, наслідки суспільно-небезпечного діяння, але з врахуванням думки потерпілих, які вважали за необхідне призначити максимальну міру покарання, а також ті обставини що збитки не відшкодовані, характеризується обвинувачений як особа, яка схильна до крадіжок, суд дійшов до висновку, що застосування ст.ст. 69 та 75 КК України при призначенні покарання у даному випадку не можливо і виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, але на думку суду призначене покарання не може бути в максимальному розмірі, передбаченому санкціями інкримінованих статей.

Крім того, в підтвердження даної позиції Європейський суд з прав людини, практика якого у відповідності до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі „Скоппола проти Італії" від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі „Бакланов проти Росії" (рішення від 9.06.2005 року), так і в справі „Фрізен проти Росії" (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що „досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказах підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України і призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 189 КК України у вигляді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу залишити без змін - тримання під вартою.

Строк покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 04 березня 2015 року, зарахувати в строк відбування покарання, час перебування в Синельниківському ІТТ при Синельниківському МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області з 19.08.2014 року по 20.08.2014 року, згідно протоколу затримання від 19.08.2014 року ( т.2 а.с. 121-122).

Речові докази: папір з написаним текстом, запальничку, які знаходяться на зберіганні в Синельниківському МВ ГУ МВС України в Дніпропетровської області згідно квитанції №110371 від 25 вересня 2014 року (том 2 а. с. 113) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк та в тому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя:А. В. Твердохліб