Постанова № 44435331, 12.05.2015, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3249/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Власовій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій (бездіяльності) не правомірними, визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2015 року № 45774673, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій (бездіяльності) не правомірними, визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2015 року № 45774673, зобов'язання вчинити дії.

Посилаючись на обставини і підстави викладені в позовній заяві позивач просив суд визнати неправомірною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області при примусовому виконанні постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.2014 року по справі № 524/3025/14-а про зобов'язання виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити йому матеріальної допомоги, для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати, в частині не вчинення всіх передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» заходів для повного виконання судового рішення.

Визнати неправомірними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2015 року № 45774673 про зобов'язання виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати з урахуванням виплачених сум.

Визнати незаконною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Дрібної Юлії Анатоліївни від 27.03.2015 року про закінчення виконавчого провадження № 45774673 про зобов'язання виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати з урахуванням виплачених сум та скасувати її.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву з про слухання справи у його відсутність

Представник відповідача Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення проти позову.

Представник третьої особи виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука в судове засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 04.06.2014 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області у винесено постанову про зобов'язання виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити матеріальну допомогу ОСОБА_1 для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати.

На виконання вищевказаної постанови Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області видано виконавчий лист, 04.12.2014 року позивачем даний лист пред'явлено для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

Постановою від 27.03.2015 року закінчено виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа, на підставі ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до якої державним виконавцем було накладено на боржника двічі штраф та направлено повідомлення до правоохоронного органу про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали виконавчого провадження відповідно до чинного законодавства України, позивач дійшов висновку, що ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області не було вжито всіх заходів для своєчасного та повного виконання рішення суду, оскільки, державним виконавцем не було виконано свої обов'язки передбачені Законом України "Про виконавче провадження", чим було допущено неправомірну бездіяльність, а винесеною 27.03.2015 року постановою про закінчення виконавчого провадження було вчинено неправомірні дії, якими порушено його законні права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Відповідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Система органів державної виконавчої служби визначена у статті 3 цього Закону.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачений обов`язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 524/3025/14-а прийнята державним виконавцем з посиланням на п. 11 ч. 1 ст. 49, Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;7) визнання боржника банкрутом;8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Відповідно до п. п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому законом та передбачені цією Інструкцією права і обов'язки в точній відповідності до закону, не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, роз'яснювати особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки.

Згідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до положень ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд вважає, що відповідачем передчасно було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

В рішенні "Войтенко проти України" Суд знову повторює, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Проте, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.

За таких обставин, суд приходить до висновку що відповідач прийняв рішення про закінчення провадження з порушенням вимог ч.1 та 3 ст. 2 КАС України, оскільки воно прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Однак, позовна заява підлягає частковому задоволенню, оскільки вимоги про зобов'язання відповідача невідкладно вчинити дії направленні на виконання постанови суду, визнання неправомірними дій та бездіяльності, суд знаходить безпідставними та необґрунтованими, оскільки суд не може перебирати на себе функцію виконавчого органу, якому надані повноваження відновлення виконавчого провадження.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 69, 71, 86, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області про визнання дій неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Дрібної Юлії Анатоліївни від 27.03.2015 року ВП № 45774673 про закінчення виконавчого провадження про зобов'язання виконавчого комітету Автозаводської Районної ради міста Кременчука нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.

Суддя: