Ухвала суду № 44434544, 27.05.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

27 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоМаринченка В.Л.,суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України (далі - СДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року у справі за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до СДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 лютого 2015 року залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у вищезгаданій справі.

Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, СДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту 1.23 статті 1, пунктів 5.1, 5.2. підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 з урахуванням пункту 1.32 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 з урахуванням положень підпунктів 14.1.13, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44 пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК), підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК, що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року та 28 січня 2014 року (№№ К/800/44495/13, К/9991/65099/12 відповідно).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, касаційний суд вказуючи на правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій, виходили із реального виконання таких операцій.

Разом із тим в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року (№ К/800/44495/13), на яку посилається СДПІ, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, суд касаційної інстанції, виходив із того, що первинними документами не підтверджується реальність вчинення господарських операцій, оскільки укладені правочини між контрагентами не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року (№ К/800/44495/13), додана на обґрунтування заяви, постановлена цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже, не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У своїй заяві СДПІ також послалася на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2014 року (№ К/9991/65099/12). Зазначеною ухвалою касаційний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з невстановленням усіх фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Таким чином, наведеним судовим рішенням не розв'язано спір по суті і воно не містить остаточних висновків щодо правильного застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Отже, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2014 року (№ К/9991/65099/12) не можна вважати судовим рішенням, що підтверджує різне правозастосування.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року у цій справі.

Керуючись статтею 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року.

Головуючий В.Л. Маринченко Судді: О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький