Ухвала суду № 44433461, 26.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Київ К/800/55375/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління регіональної статистики на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року та від 24.11.2014 року у справі за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Головного управління регіональної статистики про стягнення заборгованості в розмірі 122143,58 грн.,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління регіональної статистики про стягнення заборгованості в розмірі 122143,58 грн.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 року позовні вимоги Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року апеляційну скаргу Головного управління регіональної статистики було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 13.11.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року Головному управлінню регіональної статистики було відмовлено у відкритті апеляційного провадження на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 року.

У касаційних скаргах Головне управління регіональної статистики, не погоджуючись з даними рішеннями суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року та від 24.11.2014 року.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно із частиною 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Частинами 2, 3, 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частин 2, 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 року було задоволено позовні вимоги Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Не погоджуючись з даним рішенням, Головним управлінням регіональної статистики було подано апеляційну скаргу.

Встановивши, що Головним управлінням регіональної статистики подано апеляційну скаргу без дотримання вимог статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору, та вважаючи, що апеляційну скаргу подано 03.10.2014 року, тобто з пропуском строку, встановленого для звернення до апеляційного суду, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.10.2014 року апеляційну скаргу Головного управління регіональної статистики залишив без руху та надав строк для усунення недоліків до 13.11.2014 року, шляхом надання клопотання про поновлення строків із зазначенням причин поважності його пропуску, а також оригіналу документу про сплату судового збору.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, копія постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 року апелянтом отримана 22.09.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, кінцевим терміном для подачі апеляційної скарги є 02.10.2014 року.

Згідно із роздруківкою відстеження пересилання поштових відправлень, поштове відправлення за № 0101905040635, яким Головним управлінням регіональної статистики було направлено до суду апеляційну скаргу на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 року, було здано до поштового відділення 30.09.2014 року.

Відповідно до частини 9 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Враховуючи, що копія постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 року Головним управлінням регіональної статистики отримана 22.09.2014 року, отже, кінцевим терміном для подачі апеляційної скарги є 02.10.2014 року, а з апеляційною скаргою воно звернулося 30.09.2014 року, тобто у встановлений законом строк, суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку та безпідставно залишив її без руху з даних мотивів, надавши строк для усунення недоліків до 13.11.2014 року шляхом надання клопотання про поновлення строків із зазначенням причин поважності його пропуску.

Крім того, залишаючи апеляційну скаргу без руху з підстав пропуску строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не має право обмежувати скаржника конкретною датою усунення даного недоліку, оскільки частиною 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено, що особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Оскільки, відповідачем не було пропущено строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, і суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку, залишивши її без руху та надавши строк для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строків із зазначенням причин поважності його пропуску, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року є неправомірною та підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління регіональної статистики на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 року, яка є похідною від ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року, також є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційні скарги Головного управління регіональної статистики - задовольнити.

Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року та від 24.11.2014 року - скасувати.

Справу за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Головного управління регіональної статистики про стягнення заборгованості в розмірі 122143,58 грн. - направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз