Рішення № 44432884, 28.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/26672/14 Головуючий у 1 - й інстанції: Калініченко О.Б.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/7154/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Гаращенка Д.Р.

- Мазурик О.Ф.

при секретарях - Кутц А.В., Пилипчук В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення недоотриманих сум та компенсації моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення недоотриманих сум та компенсації моральної шкоди.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив з того, що Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» жодним чином не порушувало норми законодавства про працю відносно позивача, оскільки на час звернення позивача з даним позовом до суду і на день розгляду справи судом належним відповідачем по даній справі є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк». Вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції є необгрутованим та суперечить вимогам чинного законодавства України. З трудової книжки позивача вбачається, що з 04.02.2014 року по 13.08.2014 року він перебував у трудових відносинах саме з Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк». В силу вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до даного Закону. Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. На даний час у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» відсутній. Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є лише уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції з ліквідації банку, тобто, є представником банку в період його ліквідації та наділений правами, обов'язками і повноваженнями відповідно до законодавства. У зв'язку з чим вважає, що у суду 1-ї інстанції були відсутні правові підстави для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити та скасувати рішення суду 1-ї інстанції.

Представник Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу в.о. голови правління Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» №22/3 від 03 лютого 2014 року ОСОБА_3 з 04.02.2014 року було прийнято на посаду провідного фахівця у Відділі корпоративного стилю та реклами Управління зв'язків з громадськістю Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

26 лютого 2014 року Національним банком України було прийнято постанову за №107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних».

28 лютого 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення за № 9 про виведення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2014 року по 02.06.2014 року.

13 березня 2014 року директором департаменту управління персоналом ОСОБА_6 на ім'я керівників структурних підрозділів Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» було направлено службову записку за №31230сл/019, якою повідомлено, що у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк» та для оптимізації роботи, оплату відпускних, повні розрахунки при звільненні будуть проводити два рази на місяць в дні виплати заробітної плати.

03 червня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення за № 42 про продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на строк з 03.06.2014 року по день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

10 червня 2014 року Національним банком України було прийнято постанову за №339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

11 червня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення за №45 про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

11 червня 2014 року повноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» було прийнято наказ за №372 про скорочення з 13.08.2014 року посади провідного фахівця у Відділі корпоративного стилю та реклами Управління зв'язків з громадськістю Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

У зв'язку з чим, 11.06.2014 року ОСОБА_3 було ознайомлено під підпис з попередженням про наступне вивільнення після закінчення двомісячного терміну з дати ознайомлення з попередженням.

07 липня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» було прийнято накази за №118/п про встановлення з 08.07.2014 року по 13.08.2014 року включно простою для провідного фахівця у Відділі корпоративного стилю та реклами Управління зв'язків з громадськістю Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3.

07 липня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» було затверджено акт простою в управлінні зв'язків з громадськістю Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

08 липня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» було прийнято накази за №130/п про встановлення з 08.07.2014 року по 13.08.2014 року включно простою для провідного фахівця у Відділі корпоративного стилю та реклами Управління зв'язків з громадськістю Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3.

08 липня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» було прийнято накази за №13/п про встановлення з 09.07.2014 року по 13.08.2014 року включно простою для провідного фахівця у Відділі корпоративного стилю та реклами Управління зв'язків з громадськістю Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3. З даним наказом ОСОБА_3 був ознайомлений під підпис 09.07.2014 року.

08 липня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» було затверджено акт простою в управлінні зв'язків з громадськістю Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

05 серпня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» було прийнято наказ за №141/189 про звільнення з 13 серпня 2014 року ОСОБА_3 з займаної ним посади (п.1ст.40 КЗпП України). З даним наказом позивач під підпис був ознайомлений 13.08.2014 року.

З наявної в матеріалах справи відомості №90 від 18.08.2014 року вбачається, що 18 серпня 2014 року ОСОБА_3 через касу банку було отримано заробітну плату в сумі 18256,19 грн., в тому числі: компенсацію за невикористану відпустку 5607,29 грн., вихідну допомогу 13139,15 грн., заробітну плату за серпень за період з 01.08.2014 року по 13.08.2014 року з урахуванням коефіцієнту простою в розмірі 2/3 від посадового окладу в сумі 3696 грн. (всього 22442,43 грн.-4186,24 грн. податки=18256,19 грн.).

23.09.2014 року ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 1911,00 грн., анулювати службову записку №31230сл/019 від 13.03.2014 року та зобов'язати відповідача проводити розрахунок при звільненні саме у день звільнення; стягнути недоотримані суми в розмірі облікової ставки НБУ за несвоєчасну сплату відповідачем належних позивачеві сум за час затримки розрахунку у розмірі 47298,24 грн. або стягнути середньоденну заробітну плату за період з 19.08.2014 року по 05.03.2015 року у розмірі 75675,60 грн.; скасувати акт та наказ відповідача про введення простою №131/П від 08.07.21014 року, а також інші накази введенння простою №118/П від 07.07.2014 року та №130/П від 08.07.2014 року та виплатити недоотриману заробітну плату за липень, серпень 2014 року, відповідно, у розмірі 3002,95 грн. та 1848 грн., всього на загальну суму 4850,95 грн.; стягнути 3439,80 грн. моральної шкоди, а також різницю у сумі середніх заробітних плат у розмірі 8068,80 грн.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні вказаних позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив з того, що Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» жодним чином не порушувало норми законодавства про працю відносно позивача, оскільки на час звернення позивача з даним позовом до суду і на день розгляду справи судом належним відповідачем по даній справі є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», а тому правових підстав для задоволення позовних вимог, немає.

Проте, з такими висновками суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що банк може бути ліквідований, зокрема, у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.

Відповідно до ст.44, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку; звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; виконує повноваження, які визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Статтею 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що уповноважена особа Фонду, зокрема, має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю.

Судом встановлено, сторонами не заперечується, що на даний час Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» перебуває на стадії ліквідації, яку на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про ліквідацію даного баку відсутній, як і відсутній запис Національного банку України у Державному реєстрі банків про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

Згідно вимог статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Оскільки на час розгляду справи Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» має статус юридичної особи, у встановленому законом порядку уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не ліквідоване, то колегія суддів приходить до висновку, що Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» є належним відповідачем у даній справі.

Проте, суд 1-ї інстанції не звернув уваги на дані положення закону та обставини справи та прийшов до необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позов пред'явлено не до належного відповідача.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на корить працівника.

Відповідно до роз'яснень пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З наказу №141/189 від 05.08.2014 року про звільнення та трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_3 було звільнено з займаної ним посади на підставі п.1ст.40 КЗпП України 13 серпня 2014 року. З даним наказом про звільнення позивач під підпис був ознайомлений 13.08.2014 року, що свідчить про перебування позивача на роботі у день звільнення.

Проте, виплату всіх належних ОСОБА_3 при звільненні грошових коштів відповідачем було проведено лише 18 серпня 2014 року. Тобто, має місце затримка розрахунку при звільненні на 5 днів.

З довідки про середню заробітну плату від 13.08.2014 року вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 в період з березня 2014 року по липень 2014 року становить 382,20 грн., а тому середній заробіток позивача за час затримки по день фактичного розрахунку становить 1911 грн. (5 кількість днів затримки х 382,20 грн. середньоденний заробіток).

Враховуючи той факт, що Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» при звільненні ОСОБА_3 було порушено вимоги ст.116 КЗпП України щодо виплати працівнику в день звільнення всіх сум, що належать йому від товариства, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 14.08.2014 року по 18.08.2014 року в сумі 1911 грн.

Серед способів захисту, встановлених положеннями КЗпП України, не зазначено такого способу захисту трудових прав працівника, як анулювання службової записки, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про анулювання службової записки №31230сл/019 від 13.03.2014 року.

Крім того, службова записка - це документ, який використовується для вирішення внутрішніх питань діяльності підприємства, установи, організації і в площині судової оцінки не перебуває.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про анулювання службової записки №31230сл/019 від 13.03.2014 року є необгрутованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Пунктом 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1427 визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Відповідно до п.3 Положення сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

Разом з тим, середня заробітна плата за затримку розрахунку при звільненні позивача в розмірі 1911,00 грн., яка стягнута відповідно до вимог ст.. 117 КЗпП України не є заробітною платою працівника, а є видом відповідальності роботодавця за порушення прав працівника і вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» до вказаних виплат не застосовуються.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення недоотриманих сум в розмірі облікової ставки НБУ за несвоєчасну сплату відповідачем належних позивачеві сум за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 47298,24 грн. є необгрутованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення середньоденної заробітної плати за період з 19.08.2014 року по 05.03.2015 року в розмірі 75675,60 грн., оскільки в силу вимог закону стягненню з роботодавця на користь працівника підлягає лише середньоденний заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. З матеріалів справи чітко вбачається, що відповідачем виплату позивачу розрахунку при звільненні було затримано лише на 5 днів в період з 14.08.2014 року по 18.08.2014 року, а тому правових підстав для стягнення середньоденної заробітної плати за період з 19.08.2014 року по 05.03.2015 року в розмірі 75675,60 грн., немає.

За змістом ст.34 КЗпП України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.

На час простою не з вини працівника оформляються акт простою (фіксуються причини, що зумовили припинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу, в яких може бути зазначено, зокрема, що в період простою працівники звільняються від виконання трудових (посадових) обов'язків. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Судом встановлено, що у зв'язку з економічними обставинами, реалізацією процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та зменшення обсягів робіт відпала необхідність у виконанні своїх функціональних обов'язків, встановлених посадовою інструкцією, працівника Управління зв'язків з громадськістю провідного фахівця у Відділу корпоративного стилю та реклами ОСОБА_3.

У зв'язку з запровадженням простою, для провідного фахівця у Відділі корпоративного стилю та реклами Управління зв'язків з громадськістю Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3 встановлено робочий день з 16год.00хв. до 18год.00хв. та розрахунок заробітної плати на весь період простою проводився в розмірі двох третин встановленого посадового окладу.

Оскільки простій виник не з вини працівника, то уповноваженою особою відповідача було видано накази про введення простою №118/П від 07.07.2014 року та №130/П, №131/п від 08.07.2014 року та складено відповідний акт від 08.07.2014 року, з якими позивача було ознайомлено своєчасно.

Судом також встановлено, позивачем не заперечується, що за час простою Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3 в повному обсязі виплачувалася заробітна плата за весь період простою в розмірі двох третин встановленого посадового окладу, що в повній мірі відповідає вимогам ст.113 КЗпП України.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем під час оформлення наказів №118/П від 07.07.2014 року, №130/П, №131/п від 08.07.2014 року, акту від 08.07.2014 року було дотримано всіх вимог чинного трудового законодавства, а тому правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про скасування наказів №118/П від 07.07.2014 року, №130/П, №131/п від 08.07.2014 року, акту від 08.07.2014 року та стягнення недоотриманої заробітної плати за липень, серпень 2014 року, відповідно, у розмірі 3002,95 грн. та 1848 грн., всього на загальну суму 4850,95 грн., немає.

Статтею 2371 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням того, що при розгляді справи встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» положень КЗпП України за наявності яких наступає відповідальність встановлена чинним законодавством, колегія суддів, приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної (немайнової) шкоди, колегія суддів, враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав ОСОБА_3, характер майнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та приходить до висновку, що на користь позивача ОСОБА_3 необхідно стягнути з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» у відшкодування моральної шкоди 500,00 грн.

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення недоотриманих сум та компенсації моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні в сумі 1911 грн. та моральної шкоди в сумі 500 грн. та про відмову в решті позовних вимог.

Керуючись ст..ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення недоотриманих сум та компенсації моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (код ЄДРПОУ 19357489) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 1911,00 грн. та моральну шкоду в сумі 500,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: