Постанова № 44431401, 14.05.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

14 травня 2015 року Справа № 814/1082/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В., суддів Лісовської Н.В., Лебедєвої Г.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1 доКабінету Міністрів України, вул. М. Грушевського, 12/2,Київ 8,01008 провизнання неправомірною дію, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- Визнати неправомірною дію Кабінету Міністрів України направлення заяви позивача від 18.03.2015 року до Державної міграційної служби України;

- Зобов'язати Кабінет Міністрів України розглянути заяву позивача від 18.03.2014 року про приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1944р. № 353 у відповідність із Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся з заявою від 18.03.2014 року до відповідача щодо приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 у відповідність із Законом "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі-Закон), однак дане звернення було надіслано відповідачем до Державної міграційної служби України, яка не має повноважень на вирішення даного питання. Але, на підставі викладеного, позивач вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" відповідач повинен був розглянути заяву від 18.03.2015 року по суті.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в якому зазначив, що Кабінет Міністрів України діяв у відповідності до діючого законодавства України.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного.

18.03.2015 року позивач звернувся з заявою до відповідача в межах Закону України "Про звернення громадян" (арк. с. 5).

Згідно даної заяви позивач просив привести Постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 у відповідність із Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Головний спеціаліст секретаріату Кабінету Міністрів України направив заяву позивача до Державної міграційної служби України для вирішення питання по суті, про що повідомив позивача листом (арк. с. 6).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус" закріплено, що зразки документів, що підтверджують громадянство затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Бланк паспорта громадянина України, що є дійсний на даний час було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353.

Отже, питання щодо приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 у відповідність із Законом, яке порушено в заяві позивача від 18.03.2015 року, належать до компетенції відповідача.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, адже відповідач повинен був розглянути заяву позивача від 18.03.2015 року по суті.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, на якого покладений обов'язок доказування правомірність, правомірність своїх дій в ході розгляду справи суду не довів.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Кабінету Міністрів України щодо направлення заяви позивача від 18.03.2015 року до Державної міграційної служби України.

3. Зобов'язати Кабінет Міністрів України розглянути заяву позивача від 18.03.2014 року про приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1944р. № 353 у відповідність із Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя Є. В. Марич

Судді Н.В. Лісовська

Г.В. Лебедєва