Постанова № 44431384, 22.05.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22 травня 2015 року Справа № 814/1279/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВАГРО", вул. Карла Маркса, 84, Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100

доБаштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївагро» (далі по тексту також - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту також - відповідач, ДПІ, контролюючий орган) від 06.04.2015 року №0000511500, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48761,00 грн., з яких 32507 грн. - донараховано податкового зобов'язання та 16254 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, та №0000501500, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ за січень 2015 року на суму 4878 грн.

В обгрунтування вимог позивач вказав на незаконність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта проведеної із порушеннями норм чинного законодавства перевірки.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

В березні 2015 року ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Миколаївагро» за січень 2015 року, результати якої оформлено Актом № 33/15-39247191 від 20.03.2015 р. (далі по тексту також - Акт перевірки).

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем абз. 1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, пп.9 п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №966 від 23.09.2014 року, абз. 4 п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 4878 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету за підсумками поточного звітного періоду - січня 2015 року на 32507 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем 06.04.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000511500, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48761,00 грн., з яких 32507 грн. - донараховано податкового зобов'язання та 16254 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, та №0000501500, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ за січень 2015 року на суму 4878 грн.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

21.11.2014 року ТОВ «Миколаївагро» уклало з ПП «Володимир» договір поставки товару у вигляді паливно-мастильних матеріалів №0002, на виконання умов якого позивач поставив на адресу ПП «Володимир» дизельне паливо, про що виписано податкову накладну №26 від 26.11.2014 року, видаткову накладну №3 від 26.11.2014 року. ПП «Володимир» розрахувалось з позивачем за поставлений товар у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №47629202 від 26.11.2014 року на суму 224307,85 грн..

Позивач задекларував відповідне грошове зобов'язання по цій операції у власній податковій звітності.

З урахуванням листа ПП «Володимир» про необхідність повернення товару та заміну його на інший, позивачем 21.01.2015 року здійснено повернення товару, про що свідчить видаткова накладна № 1 від 21.01.2015 року.

В зв'язку із цим позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №20 від 21.01.2015 року до податкової накладної від 26.11.2014 року №26, який 21.01.2015 року направлено на електронну адресу контролюючого органу за допомогою комп'ютерної програми «Арт-Звіт», про що надійшло повідомлення про доставлення документу в поштову скриньку ДФС України 21.01.2015 року в 17:48:28, однак жодної квитанції про прийняття чи не прийняття розрахунку коригування позивачу не надійшло.

Відповідачем під час проведення перевірки не враховано коригування позивачем податкової звітності в сторону зменшення податкових зобов'язань. В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що: без реєстрації податкової накладної №26 від 26.11.2014 року в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до неї неможливо зареєструвати.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладеної у відповідності з абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі, якщо платнику податків не було надіслано квитанцію щодо реєстрації розрахунку коригування, то цей розрахунок вважається зареєстрованим.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Порядок коригування податкових зобов'язань передбачено ст. 192 Податкового кодексу України, згідно п.192.1 якого якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністра фінансів України від 22.09.2014 р. №957 (далі по тексту - Порядок № 957), розрахунки коригування, що складються до усіх податкових накладних, які були складені до 01.02.2015 року, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем).

Отже, наведеною нормою Порядку №957 встановлено обов'язковість реєстрації усіх розрахунків коригування, що складаються до податкових накладних до 01.02.2015 року.

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно (навіть враховуючи той факт, що податкова накладна №26 від 26.11.2014 року не була ним зареєстрована) зареєстрував розрахунок коригування до незареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та на підставі цього зменшив податкові зобов'язання.

При цьому, розрахунок коригування №20 від 21.01.2015 року з урахуванням приписів абз.14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, а тому надане позивачем повідомлення, в даному випадку підтверджує факт реєстрації розрахунку коригування.

З врахуванням встановлених фактичних даних, суд не погоджується з позицією ДПІ щодо того, що без реєстрації податкової накладної № 26 від 26.11.2014 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунок коригування до неї неможливо зареєструвати, адже Податковим кодексом України встановлено обов'язок продавця (постачальника) включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на формування податкового кредиту, зокрема, позбавляє права на включення сум пдв до податкового кредиту на підставі податкової накладної, яку не зареєстровано.

Отже, якщо включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період незалежно від її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обов'язком платника податку (продавця), то й не виникає сумніву щодо обов'язку (права) наступного коригування цих сум.

Оскільки, позивачем здійснено всі необхідні заходи щодо зменшення податкового зобов'язання по господарським взаємовідносинам з ПП «Володимир», ним правомірно відображено коригування податкових зобов'язань у податковій декларації за січень 2015 року на суму 37384,64 грн. на підставі розрахунку коригування податкових зобов'язань №20 від 21.01.2015 року.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 06.04.2015 року №0000511500.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 06.04.2015року № 0000501500.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВАГРО" 182 гривні 70 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний