Постанова № 44430909, 21.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року (о 09 год. 45 хв.)

Справа № 808/1719/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» (далі – ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1 099 034,18 грн., у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 541 672,34 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 447 718,00 грн. та земельного податку у розмірі 109 643,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що відповідач за даними карток особових рахунків має узгоджений податковий борг з податку на додану вартість, з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб та земельного податку у сумі 1 099 034,18 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 21.04.2015 надав до суду клопотання (вх. № 16796) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» (ідентифікаційний код 01124980) є юридичною особою, яка зареєстрована 04.04.1995 що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та з 04.07ю1994 перебуває на обліку у Бердянській ОДПІ за №672 (довідка про взяття на облік платника податків від 26.04.2011 №131/10/29-0126-672).

Відповідачем до контролюючого органу було подано декларації, відповідно до яких підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які у встановлені законодавством строки сплачено не було, а саме:

за листопад 2013 року від 20.12.2013 №9082330233 на суму 42 769,00 грн.;

за грудень 2013 року від 16.01.2014 №9087488056 на суму 55 914,00 грн.;

за січень 2014 року від 20.02.2014 №9008907318 на суму 62 146,00 грн.;

за лютий 2014 року від 19.03.2014 №9014302158 на суму 28 175,00 грн.;

за березень 2014 року від 16.04.2014 №9020638362 на суму 26 374,00 грн.;

за квітень 2014 року від 19.05.2014 №9028357311 на суму 31 314,00 грн.;

за травень 2014 року від 18.06.2014 №9034798067 на суму 33 008,00 грн.;

за червень 2014 року від 21.07.2014 №9041954833 на суму 32 409,00 грн.;

за липень 2014 року від 19.08.2014 №9047897477 на суму 20 199,00 грн.;

за серпень 2014 року від 18.09.2014 №9053465563 на суму 75 284,00 грн.;

за вересень 2014 року від 17.10.2014 №9059807676 на суму 54 493,00 грн.;

за жовтень 2014 року від 19.11.2014 №9067216186 на суму 35 828,00 грн.;

за листопад 2014 року від 18.12.2014 №9073238956 на суму 11 910,00 грн.;

за січень 2015 року від 19.02.2015 №9018882457 на суму 21 612,00 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 10 237,34 грн.

Податковий борг ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб виник внаслідок наступного.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік №9002611516 від 28.01.2013, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 339 849,82 грн., яке сплачуються щомісячно у період з січня по листопад 2013 року у розмірі 28 320,82 грн. та у грудні 2013 року у розмірі 28 320,80 грн.

Проте, у встановлені законодавством строки відповідач податкові зобов'язання з орендної плати за землю за листопад та грудень 2013 року не сплатив.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік (уточнюючу) №9009833152 від 28.02.2013, відповідно до якої підприємством самостійно були нараховані до збільшення податкового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки, у тому числі за жовтень та грудень 2013 року у розмірі 1 101,09 грн. щомісячно, які відповідачем не сплачено.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік №9007376121 від 17.02.2014, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 353 062,90 грн., яке сплачуються щомісячно у період з січня по листопад 2014 року у розмірі 29 421,91 грн. та у грудні 2014 року у розмірі 29 421,89 грн., які у встановлені законодавством строки сплачено не було.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2015 рік №9016075847 від 16.02.2015, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 317 266,00 грн., проте відповідач податкові зобов'язання з орендної плати за землю за січень 2015 року у розмірі 26 438,84 грн. не сплатив.

Крім того, посадовими особами Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено перевірку ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» з питань дотримання платіжної дисципліни, за результатами якої складено відповідний акт від 19.12.2014 №701/1502/13606589. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем п.287.3 ст.287 ПК України, а саме: відповідачем здійснювалась несвоєчасна сплата сум податкових зобов’язань самостійно визначених у податкових деклараціях орендної плати за землю період з 01.10.2013 по 01.12.2014, розрахунок штрафних санкцій визначено у додатках до акту №1.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявленого порушення позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0008281502, яким відповідачу нараховано штрафні санкції за платежем: орендна плата з юридичних осіб у розмірі 5 165,14 грн. Вказане рішення направлено на адресу відповідача поштою та отримано його уповноваженим представником за довіреністю 25.12.2014, про що свідчить його підпис у відповідній графі рекомендованого поштового відправлення.

Також за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня з орендної плати у розмірі 4 207,32 грн.

Податковий борг ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» з земельного податку виник внаслідок наступного.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік №9002610228 від 28.01.2013, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з земельного податку у розмірі 82 203,45 грн., яке сплачуються щомісячно у період з січня по листопад 2013 року у розмірі 6 850,28 грн. та у грудні 2013 року у розмірі 6 850,38 грн.

Проте, самостійно визначену суму земельного податку за листопад та грудень 2013 року відповідач не сплатив.

Відповідачем самостійно були нараховані до збільшення податкового зобов’язання по земельному податку відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік (уточнюючу) №9009833007 від 27.02.2013, у тому числі за листопад 2013 року у сумі 344,98 грн. та грудень 2013 року у сумі 345,02 грн., які відповідачем не сплачено.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік №9007375020 від 17.02.2014, відповідно до якої підприємством самостійно були нараховані податкові зобов'язання з земельного податку у розмірі 86 343,25 грн., яке сплачуються щомісячно у період з січня по листопад 2014 року у розмірі 7 195,26 грн. та у грудні 2014 року у розмірі 7 195,39 грн., які у встановлені законодавством строки сплачено не було.

Крім того, підприємством самостійно нараховано збільшення податкового зобов’язання по земельному податку за грудень 2014 року у розмірі 0,13 грн. шляхом подання 12.03.2014 податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік (уточнюючої).

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2015 рік №9015909289 від 16.02.2015, відповідно до якої підприємством самостійно було нараховано до сплати суму земельного податку, проте відповідач податкові зобов'язання з земельного податку за січень 2015 року у розмірі 8 574,32 грн. не сплатив.

Також за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня по земельному податку у розмірі 335,48 грн.

Згідно довідки позивача про стан частини податкового боргу ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» за період 30.12.2013 по 25.03.2015 на час розгляду справи у суді податковий борг відповідача становить 1 099 034,18 грн., у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 541 672,34 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 447 718,00 грн. та земельного податку у розмірі 109 643,84 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 10.10.2013 уповноваженому представнику відповідача вручено податкову вимогу від 03.10.2013 №197-11 на суму 46 651,82 грн., про що свідчить його підпис у відповідній графі корінця вказаної вимоги.

Зважаючи на несплатою відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов’язання в установлені законодавством строки Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний, зокрема:

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 50.1 ст.50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПК України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які в установлені законодавством строки відповідачем сплачені не були.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Судом встановлено, що ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю та земельного податку, які відповідачем у повному обсязі сплачені не були.

Як встановлено пп. 54.3.5. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 126.1 ст. 120 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. (п.57.3 ст.57 ПК України).

При цьому, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, за результатом перевірки та з урахуванням виявленого порушення відповідачу нараховано штрафні санкції з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб. Податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано та ні у адміністративному, ні у судовому порядку не оскаржувалось, а отже є узгодженими, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Відповідно до п.129.4 пеня, визначена пп. 129.1.1 п.129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Так, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість, з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб та земельного податку.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 10.10.2013 уповноваженому представнику відповідача вручено податкову вимогу від 03.10.2013 №197-11 на суму 46 651,82 грн.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв’язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг у сумі 1 099 034,18 грн., відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» (ідентифікаційний код 01124980) податковий борг у розмірі 1 099 034,18 грн. (один мільйон дев’яносто дев’ять тисяч тридцять чотири гривні 18 копійок), у тому числі:

з податку на додану вартість у розмірі 541 672,34 грн. (п’ятсот сорок одна тисяча шістсот сімдесят дві гривні 34 копійки) на р/р 31115029700011, Державний бюджет, код платежу 14010100, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача: Бердянський УДКСУ Запорізької області;

з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 447 718,00 грн. (чотириста сорок сім тисяч сімсот вісімнадцять гривень 00 копійок) на р/р 33212812700011, Місцевий бюджет, код платежу 18010600, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача: Бердянський УДКСУ Запорізької області;

з земельного податку у розмірі 109 643,84 грн. (сто дев’ять тисяч шістсот сорок три гривні 84 копійки) на р/р 33213811700011, Місцевий бюджет, код платежу 18010500, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача: Бердянський УДКСУ Запорізької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак