Постанова № 44430906, 16.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року (о 14 год. 05 хв.) Справа № 808/9710/14 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» (далі - ЗДП «Радіоприлад», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу від 05.11.2014 №Ю-15/17 на суму 961 386,55 грн.

Крім того, 01.04.2015 (вх. №14000) та 14.04.2015 (вх. №15604) від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зокрема, вказує, що розмір заборгованості позивача, визначений в оскаржуваній вимозі, не відповідає дійсності, оскільки в порушення Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу Міністерства доходів і зборів України №609 від 12.01.2013 відповідачем невраховані та не відображені у картці особового рахунку позивача платежі, які надходили від відособленого підрозділу Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» ЗТФ, який не є юридичною особою. Посилається на приписи Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та зазначає, що філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Таким чином, відокремлені підрозділи не несуть самостійну майнову відповідальність в будь-якому випадку за дії та рішення, відповідальність несе підприємство, яке створило своїм рішенням цей відокремлений підрозділ, не має при цьому значення те, що представництво має свій банківський рахунок, печатку чи фірмовий бланк, підрозділ не набуває будь-яких прав на майно, на грошові кошти, оскільки право власності на нього належить виключно підприємству. На підставі викладеного, вважає, що спірне рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 16.04.2015 надав до суду клопотання (вх. № 16180) про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення (вх. від 04.02.2015 №5397) та додаткові заперечення проти позову, у яких зазначив, що у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у позивача виникла недоїмка, а тому, відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідачем винесена оскаржувана вимога. Вважає, що чинним законодавством не передбачено сплата одним платником податків за іншого. Платіжні доручення по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування заповнені з порушенням правил, які передбачені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №609 від 22.10.2013, а саме при заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками. Однак позивачем були зроблені пропуски (пробіли), тому платежі, які надходили від відокремленого підрозділу зараховувались вибірково. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, проте 16.04.2015 надав до суду клопотання (вх. № 16182) про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ЗДП «Радіоприлад» (ідентифікаційний код 14313317) зареєстроване як юридична особа 02.07.1993, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №196399, та з 25.03.1991 позивач зареєстрований як страхувальник та платник єдиного внеску.

Наказом Генерального директора ЗДП «Радіоприлад» №431 від 27.09.1999 затверджено положення «Про відособлений підрозділ Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» Зовнішньоторгівельну фірму» (надалі - Положення). Згідно п.1.1, 1.2 Положення Відособлений підрозділ Зовнішньоторгівельна фірма Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», надалі - «фірма», утворено як відособлений підрозділ Запорізького державного підприємства «Радіоприлад». Відповідно до п.1.5 Положення відособлений підрозділ відповідає за зобов'язаннями ЗДП «Радіоприлад». П.3.1 Положення визначено, що фірма підпорядкована безпосередньо директору ЗДП «Радіоприлад». Відповідно до п.3.2 Керівництво фірмою здійснюється директором фірми, який призначається та звільняється з посади наказом директора ЗДП «Радіоприлад». Директор фірми діє в межах повноважень, наданих директором ЗДП «Радіоприлад». Повноваження надаються дорученнями, довіреністю, наказами, розпорядженнями, підписаними директором ЗДП «Радіоприлад», цим Положенням.

Фірму (ідентифікаційний код 25764081) створено позивачем без права юридичної особи, що підтверджено довідкою АА №553541 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Як вбачається з матеріалів справи, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачувався позивачем через Відособлений підрозділ Зовнішньоторгівельна фірма Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», що підтверджується копіями платіжних доручень, а саме: №230 від 08 липня 2014 року на суму 649,88 грн.; №234 від 08 липня 2014 року на суму 6 644,91 грн.; №236 від 11 липня 2014 року на суму 7 873,00 грн.; №237 від 11 липня 2014 року на суму 746,00 грн.; №270 від 05 серпня 2014 року на суму 661,51 грн.; №274 від 05 серпня 2014 року на суму 6 590,20 грн.; №281 від 07 серпня 2014 року на суму 7 923,00 грн.; №282 від 07 серпня 2014 року на суму 83 562,00 грн.; №270 від 21 серпня 2014 року на суму 136,00 грн.; №254 від 21 серпня 2014 року на суму 162,00 грн.; №257 від 21 серпня 2014 року на суму 187,00 грн.; №269 від 21 серпня 2014 року на суму 1 439,00 грн.; №253 від 21 серпня 2014 року на суму 1 706,00 грн.; №256 від 21 серпня 2014 року на суму 2 499,00 грн.; №277 від 26 серпня 2014 року на суму 70,00 грн.; №276 від 26 серпня 2014 року на суму 742,00 грн.; №278 від 09 вересня 2014 року на суму 631,92 грн.; №287 від 09 вересня 2014 року на суму 6 457,15 грн.; №288 від 09 вересня 2014 року на суму 266,00 грн.; №279 від 09 вересня 2014 року на суму 2 810,00 грн.; №313 від 22 вересня 2014 року на суму 445,00 грн.; №312 від 22 вересня 2014 року на суму 4 918,00 грн.; №286 від 25 вересня 2014 року на суму 142,00 грн.; №285 від 25 вересня 2014 року на суму 1 494,00 грн.; №307 від 01 жовтня 2014 року на суму 953,00 грн.; №308 від 01 жовтня 2014 року на суму 90,00 грн.; №314 від 02 жовтня 2014 року на суму 612,56 грн.; №315 від 02 жовтня 2014 року на суму 6 093,38 грн.; №323 від 02 жовтня 2014 року на суму 831,00 грн.; №324 від 02 жовтня 2014 року на суму 79,00 грн.; №293 від 09 жовтня 2014 року на суму 510,00 грн.; №295 від 09 жовтня 2014 року на суму 5 379,00 грн.; №299 від 09 жовтня 2014 року на суму 297 615,00 грн.; №300 від 09 жовтня 2014 року на суму 28 217,00 грн.; №313 від 23 жовтня 2014 року на суму 665,00 грн.; №318 від 23 жовтня 2014 року на суму 10 531,00 грн.; №319 від 23 жовтня 2014 року на суму 998,00 грн.; №386 від 04 листопада 2014 року на суму 6 319,48 грн.; №385 від 04 листопада 2014 року на суму 617,52 грн.

На підставі даних картки особового рахунку позивача 05.11.2014 відповідачем була сформована вимога за №Ю-15/17 про сплату боргу, відповідно до якої станом на 31.10.2014 заборгованість ЗДП «Радіоприлад» зі сплати єдиного внеску становить 961 386,55 грн.

Вказана вимога була оскаржена позивачем у адміністративному порядку, а саме до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (скарга від 13.11.2014 №131-2467), але рішенням від 03.12.2014 №39/10/0801-100413 про результати розгляду скарги вимога про сплату боргу податкового органу залишена без змін, а скарга - без задоволення. Крім того, ЗДП «Радіоприлад» звернулось зі скаргою від 11.12.2014 №131-2711 до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 23.12.2014 №9370/6/99-99-10-01-07-15, яким оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу позивача залишено без задоволення.

У подальшому, 14.11.2014 ЗДП «Радіоприлад» подано до державної податкової інспекції звіт з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014 року на суму внеску 380 705,18 грн.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

До матеріалів справи позивачем надані копії платіжних доручень за період з 08.07.2014 по 04.11.2014 про сплату єдиного соціального внеску позивачем через свій відокремлений підрозділ, які не були відображені в обліковій картці позивача, копії службових записок та реєстрів з вказівкою директора підприємства здійснити перерахування ЄСВ тощо.

Правила заповнення розрахункового документа при сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 № 609 (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку установлено, що при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином: поле № 1: друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу); поле № 2: друкується розділовий знак ";"; друкується код виду сплати (формат ссс - тризначне число); поле № 3: друкується розділовий знак ";"; друкується один з нижченаведених реквізитів: а) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); б) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) і має відповідну відмітку у паспорті; в) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється Міндоходів (завжди має 9 цифр); у разі здійснення платником податків - юридичною особою сплати за відокремлений підрозділ друкується код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата;

Згідно з пунктом 3 Порядку код виду сплати " 101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ береться до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати " 101").

Як вбачається з вищезазначених платіжних доручень, у полі "Призначення платежу" зазначено ідентифікаційний код 14313317, за яким зареєстрований ЗДП «Радіоприлад», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, наявною в матеріалах справи та не заперечується сторонами. При цьому, відособлений підрозділ Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» Зовнішньоторгівельна фірма має ідентифікаційний код 25764081.

Посилання представника відповідача на зазначення в платіжних дорученнях пробілів (пропусків) між словами та службовими знаками, суд розцінює як механічну помилку та не бере до уваги.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що механічна помилка не може бути достатньою підставою для не зарахування сплаченого позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що чинним законодавством не передбачена можливість сплати одним платником податків за іншого, оскільки відповідно до п.36.4 ст. 36 ПК України виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

При цьому, пунктами 19.1, 19.2 ст.19 ПК України встановлено, що платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Статтею 95 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Судом встановлено, що наказом ЗДП «Радіоприлад» №137-к від 30.05.2008 Чередніченко О.Л. переведено на посаду заступника директора з ЗЄЗ, маркетингу та збуту - директор ЗТФ 154 та 18.06.2013 йому видані довіреності, які містяться в матеріалах справи, як на заступника директора, так і на директора ЗТФ, на представлення інтересів позивача у відносинах з усіма фізичними та юридичними особами, в т.ч. підприємствами та організаціями, правовими, адміністративними, господарськими та іншими установами, незалежно від їх форм власності та підпорядкування з усіх без винятку питань.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії платіжних доручень від 26.06.2014 №214, 211, від 21.08.2014 №263, 264, від 10.11.2014 №422, 423, від 18.11.2014 №345, 346, якими Відособленого підрозділу Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» ЗТФ здійснив погашення заборгованості ЗДП «Радіоприлад» по ЄСВ і відповідачем ці кошти були зараховані та відображені у картці особового рахунку ЗДП «Радіоприлад».

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності у відповідача правових підстав для не зарахування сплачених Відособленим підрозділом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» ЗТФ сум єдиних внесків за позивача до облікової картки платника збору - ЗДП «Радіоприлад» відповідно до платіжних доручень, в яких міститься ідентифікаційний код клієнта, що відповідає коду позивача, у зв'язку з чим вимога про сплату боргу від 05.11.2014 №Ю-15/17 на суму 961 386,55 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити

Визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2014 №Ю-15/17 на суму 961 386,55 грн.

Присудити на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривен двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак