Постанова № 44430756, 14.05.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 рокум. Ужгород№ 807/193/15

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії в сумі 484,76 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії в сумі 484,76 грн.

14.05.2015 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, за наявними у справі матеріалами, в якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт" (далі - відповідач) зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР, а з 01.01.2004 - також як платник страхових внесків, відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Згідно абз.4 п.1 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР для платників страхових внесків, визначених п.1 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування. Порядок нарахування страхових внесків на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в період до 01.01.2004 визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 № 16-6 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за № 998/6189.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004, передбачено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який діяв до набрання чинності цим Законом.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 № 166, становлять для міста 0,79 %, для села - 1,56 %.

За період з 01.07.2014 по 31.12.2014 ОСОБА_1 виплачено пенсії на загальну суму 6495,38 грн.

Відповідно до розділу 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 № 16-6 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за № 998/6189, та п.6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, товариству з обмеженою відповідальністю "Моноліт" надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної згідно п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За період з 01.07.2014 по 31.12.2014 підприємству були надіслані відповідні розрахунки на загальну суму 484,76 грн.

Згідно п.6.8 ст. 6 Інструкції від 19.12.2003 № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до п.6.4 ст. 6 Інструкції розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно.

Проте, в порушення вказаних вимог Закону, належного відшкодування сум пенсій, виплаченої зазначеному вище громадянину пільгової пенсії, товариство не здійснювало.

Зобов'язання платника перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області підтверджено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 по справі № 807/2560/14.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду України перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії в сумі 484,76 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" (вул. Гойди, буд. 70, с. Зняцево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89650, р/р 26009301235421 в Мукачівській філії ПАТ "Промінвестбанк" м. Ужгород, МФО 312174, код ЄДРПОУ 09030157) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області (вул. Миру, буд. 151ж, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 37857963) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії в сумі 484,76 (чотириста вісімдесят чотири гривні сімдесят шість копійок) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін