Ухвала суду № 44430087, 27.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015 р.Справа № 820/3324/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Калиновського В.А. , Бенедик А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокурора Борівського району Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 820/3324/15

за позовом Прокурора Борівського району Харківської області в інтересах Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації Харківської області

до ОСОБА_1

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Прокурор Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути суму отриманої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місця проживання їх невідоме в розмірі - 3 143,70 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року по справі № 8200/33254/15 позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року по справі № 8200/33254/15 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що недолікі позовної заяви, вказані в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року про залишення позовної заяви без руху не усунуто.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, в матеріалах справи відсутні матеріали прокурорської перевірки, яка була проведена у порядку та спосіб, визначений ч. 3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», на які прокурор посилається в даному позові та позивачем станом на 15.04.2015 року не усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, оскільки не надано документів, якими підтверджується факт порушення інтересів держави (доповідна записка за наслідками перевірки, підписана та завірена належним чином) та обґрунтовується необхідність їх захисту.

Проте, під час звернення до суду з позовом прокурор належним чином обґрунтував, що відповідно до ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ч. 8 ст. 181 Сімейного кодексу України, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як встановлено ч. 9 ст. 181 Сімейного кодексу України, Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 (далі - Порядок), якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 останній раз перебувала на обліку Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації з 01.08.2013 року по 31.01.2014 року як одержувач тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, на дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, працівниками Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації не вжито заходів щодо встановлення майнового стану ОСОБА_1 та звернення до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

У зв'язку з тим, що Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації не виконує належним чином повноваження надані Сімейним кодексом України та Положенням в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1, прокурор Борівського району Харківської області звернувся з відповідним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Що стосується відсутності в матеріалах справи результатів прокурорської перевірки, яка була проведена у порядку ч. 3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», колегія суддів зазначає наступне.

З урахуванням положень п. 1 розділу XIII Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), чинного на час звернення прокурора з позовом до суду, прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадян і держави в суді. У зв'язку з викладеним, зміст п. 1 Розділу XIII Закону № 1697-VІІ обумовлює неможливість застосування органами прокуратури з 26.10.2014 року положень ст. ст. 20, 21, 23 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в частині порядку, приводів та підстав для проведення перевірок у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, прийняття постанов та внесення подань.

Зазначене підтверджується наказом Генерального прокурора України № 131 від 27.11.2014 року про припинення виконання наказу Генерального прокурора України від 12.11.2012 року № 111 «Про затвердження Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів» (далі - наказ ГПУ № 111-2012), який є обов'язковим для всіх органів прокуратури відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.

Отже, враховуючи викладене, а також той факт, що винесення постанови про проведення перевірки та складання доповідної записки за наслідками проведеної перевірки неможливо у зв'язку з припиненням виконання наказу ГПУ № 111-2012, посилання суду першої інстанції на факти невиконання прокурором п. 7 зазначеного наказу є безпідставними.

Крім того, колегія суддів наголошує, що у позивній заяві прокурора Борівського району зазначається, що «Прокуратурою Борівського району Харківської області відповідно до п. 1 перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року вивчено діяльність Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації Харківської області щодо надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.», проте суд першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви зазначає, що прокурором Борівського району проведено перевірку вищезазначеного органу, що свідчить про неправильне з'ясування обставин в адміністративній справі та ухвалення судом помилкового рішення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції невірно застосував п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, оскільки адміністративний позов відповідає формі і змісту, встановленим ст. ст. 105-106 КАС України, обґрунтований належними і допустимими доказами та поданий в порядку ст. 60 КАС України.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року по справі № 8200/33254/15 прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Прокурора Борівського району Харківської області задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 820/3324/15 скасувати.

Справу за позовом Прокурора Борівського району Харківської області в інтересах Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення суми направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бенедик А.П.