Ухвала суду № 44430036, 27.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 р.Справа № 820/1083/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

представника позивача - Ломова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі №820/1083/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС"

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.01.2015 року за № 0000012201, яким пред'явлена пеня в сумі 180126,41 грн. до сплати платнику - в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 02.07.2012 р. № 2-07/12 та іншим актам законодавства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування. У своєму позові позивач посилався на Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року №1669-VII та на розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугували висновки податкового органу про порушення позивачем законодавчо встановленого строку розрахунку по здійсненню експортної операції по контракту. Разом з тим, оскільки підприємство знаходиться на території проведення антитерористичної операції, то згідно із положеннями ст. 4. Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами внесеними Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. N 1669-VII) не несе відповідальності за порушення встановлених строків розрахунків.

Відповідач надав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Колегія суддів на підставі ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу без участі уповноваженого представника відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у м.Сєвєродонецьку.

Співробітниками ДПІ у м.Сєвєродонецьку проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 02.07.2012 року по 12.12.2014 року по зовнішньоекономічному контракту від 02.07.2012 року №2-07/12, за результатам якої складено акт від 29.12.2014 року №1617/22-34767516.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 02.07.2012 року №2-07/12.

Позивач, не погодившись із встановленими за наслідками проведеної перевірки порушеннями, надав письмові заперечення на акт перевірки.

Листом від 19.01.2015 року №551/1214-22-01/05 ДПІ м.Сєвєродонецьку повідомило про необґрунтованість наданих позивачем заперечень.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ м.Сєвєродонецьку 21.01.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000012201, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 180126,41 грн.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю винесення вказаного податкового повідомлення-рішення, звернувся до суді із даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання, слугували висновки податкового органу про порушення позивачем законодавчо встановленого строку розрахунку по здійсненню експортної операції по зовнішньоекономічному контракту від 02.07.2012 року №2-07/12 з ТОВ ТД "Химресурс Воронеж".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення є обґрунтованими, в зв'язку з чим, нарахована позивачу на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання є правомірною.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду, у перевіряємий період позивач здійснював експортні операції по зовнішньоекономічному контракту від 02.07.2012 року №2-07/12 укладеному із ТОВ ТД "Химресурс Воронеж".

Відповідно до п.4.3. розділу 4 контракту поставки загальна вартість контракту 12000000,00 (дванадцять мільйонів доларів США) доларів США в рік.

Перевіркою проведення розрахунків в грошовій формі при здійсненні експортних операцій по контракту поставки встановлено, що відповідно до митних декларацій типу ЕК-10 платник відвантажив продукцію на загальну суму 83002,5 доларів США, а саме: №702180001/2014/003685 від 20.05.2014 року на суму 12442,5 доларів США; №702180001/2014/003804 від 26.05.2014 року на суму 7560,0 доларів США; №702180001/2014/004209 від 13.06.2014 року на суму 42000,0 доларів США; №702180001/2014/004211 від 13.06.2014 року на суму 21000,0 доларів США.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, зокрема, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Національного банку України від 12.05.2014 року №270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів передбачені в ст.1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" повинні здійснюватись у строк що не перевищує 90 календарних дні.

Як було встановлено під час проведеної перевірки, у встановлений строк грошові кошти по вищезазначеному зовнішньоекономічному контракту на розрахунковий рахунок позивача не надійшли. На кінець перевіряємого періоду існувала заборгованість у сумі 21839,0 грн. Доказів повернення товару позивачем не надано.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Позивачем під час судового розгляду не було надано доказів звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку за отриманням відповідного висновку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами внесеними Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. N 1669-VII) визначено, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Керуючись вищенаведеними положеннями Закону відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що позивач фактично не заперечуючи проти порушення строків зарахування виручки, зазначив, що вказана обставини не залежала від його волевиявлення та була спричинена фактом проведення на території м.Сєвєродонецьку антитерористичної операції.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних тверджень, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII.

Відповідно до ст. 1 вищенаведеного Закону, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.014 року N 405/2014.

Відповідно до вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження від 30.10.2014 р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», яким віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, серед іншого, м.Сєвєродонецьк.

В свою чергу, оскільки дію вказаного Розпорядження зупинено згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 р., колегія суддів дійшла висновку про наявність у податкового органу правових для застосування до резидентів, що порушили встановлений строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених санкцій ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

З приводу посилання представника позивача під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції на ту обставину, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2015 року по справі № 826/18330/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року, визнано нечинним Розпорядження КМУ № 1079-р від 05.11.2014 р., колегія суддів зазначає наступне.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 року по справі №К/800/19984/15 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 р. як на час винесення оскаржуваного рішення так і на час судового розгляду справи є чинним, то воно підлягає обов'язковому виконанню.

Згідно положень ч. 6 та ч.7 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Також, згідно зі ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Колегія суддів зазначає, що позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано та долучено до матеріалів справи Висновок Луганської регіональної торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили за №2512-557 від 12.06.2014 року, яким було встановлено факт неможливості виконання позивачем зобов'язань з 22.05.2014 року за договором №11-В/12/27/ЮО укладеним з ПАО "Сбербанк России". Також надано сертифікат Торгово-промисловою палатою України №1053 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 20.10.2014 року №3971/05-4, яким Торгово-промислова палата України засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 30.06.2014 року та по невизначений термін закінчення таких обставин.

Разом з тим, оскільки вказані документи не містять жодних посилань на положення укладеного із ТОВ ТД "Химресурс Воронеж" зовнішньоекономічного контракту від 02.07.2012 року №2-07/12, колегія суддів вважає, що вони не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за перевищення законодавчо встановленого строку розрахунку, що встановлена ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Крім того, сертифікат №1053 надає право позивачу на відстрочення податків та обов'язкових платежів, а пеня визначена в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні не відноситься до податків та обов'язкових платежів, відповідно до Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в порушення вимог діючого законодавства було перевищено законодавчо встановлений строк розрахунку по зовнішньоекономічному контракту від 02.07.2012 року №2-07/12, укладеному із ТОВ ТД "Химресурс Воронеж", а тому контролюючим органом було правомірно нараховано суму грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність нарахування позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 820/1083/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі №820/1083/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 28.05.2015 р.