Ухвала суду № 44429975, 27.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

27 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/8448/2011

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року за заявою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі ГУМВС України в Одеській області) та Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі Суворовський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області від 04 серпня 2011 року № 403 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1. Поновлено позивача на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області. Стягнуто з Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У грудні 2014 року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі ГУДКС України в Одеській області) звернулось до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду шляхом зазначення конкретної суми грошових коштів, яка підлягає до стягнення з Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, з урахуванням утримання податків.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року заяву ГУДКС України в Одеській області про зміну способу та порядку виконання рішення суду задоволено частково. Встановлено спосіб виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року в частині стягнення з Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу наступним чином: «Стягнути з Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05 серпня 2011 року по 22 квітня 2013 року у розмірі 33522 грн. 86 коп. із утриманням з цієї суми всіх обов'язкових податків, платежів та зборів».

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме пп. 3.5.2 п. 3.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Так, на думку апелянта, особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік. На підставі викладеного апелянтом ставиться питання про скасування оскарженої ухвали суду з винесенням нової ухвали про стягнення на користь позивача середнього заробітку в межах одного року.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Задовольняючи частково заяву ГУДКС України в Одеській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що в резолютивній частині постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року не визначено суми, що підлягає стягненню на користь позивача, що є підставою для встановлення способу виконання рішення суду з визначенням суми та періоду стягнення середнього заробітку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в заяві ГУДКС України в Одеській області від 03 грудня 2014 року, в резолютивній частині постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, яка набрала законної сили 03 грудня 2013 року, та якою поновлено на посаді ОСОБА_1, відсутня сума заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь позивача, що безумовно ускладнює виконання судового рішення.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України обґрунтовано встановив спосіб та порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 року за № 1137, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Як встановлено матеріалами справи, наказом ГУМВС України в Одеській області від 04 серпня 2011 року № 403 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ (т. 1 а. с. 87).

На виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, яка набрала законної сили, наказом ГУМВС України в Одеській області від 31 травня 2013 року № 224 о/с скасовано пункт наказу ГУМВС України в Одеській області від 04 серпня 2011 року № 403 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з посади дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з призначенням його на цю ж посаду (т. 3 а. с. 73).

При цьому, як правильно визначено судом першої інстанції, розгляд заяви ОСОБА_1 про поновлення на службі здійснювався більше одного року не з вини позивача.

За таких обставин, із врахуванням наведених вище норм п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, в редакції, чинній на момент поновлення позивача на посаді, суд першої інстанції надійшов до обґрунтованого висновку про те, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 повинен розраховуватись за період з 05 серпня 2011 року по 22 квітня 2013 року.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100, у всіх випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 названого Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

На підставі наведених вище положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, судом першої інстанції правильно визначено суму середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 05 серпня 2011 року по 22 квітня 2013 року у розмірі 33522 грн. 86 коп.. При цьому правильність визначеної судом суми середнього заробітку позивача за вказаний період апелянтом під сумнів не ставиться.

Апеляційний суд відхиляє посилання в апеляційній скарзі на необхідність застосування судом першої інстанції при визначені періоду вимушеного прогулу, за який позивач має право на отримання середнього заробітку, пп. 3.5.2 п. 3.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499, оскільки затверджене постановою Кабінету Міністрів України Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ має вищу юридичну силу ніж зазначена Інструкція.

Враховуючи, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко