Ухвала суду № 44429015, 27.05.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року справа №812/1/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Казначеєва Е.Г., Ханової Р.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2015 року у справі № 812/1/15 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_2 до Лисичанського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Луганській області ( відповідач 1), Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області ( відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідачем, щодо виконання постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 9 грудня 2014 року (415/4330/14-п 3/415/931/14), після спливу строку давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, протиправними з 9 березня 2015 року та зобов'язати останніх припинити виконання постанови Лисичанського міського суду Луганської області, від 9 грудня 2014 року (415/4330/14-п 3/415/931/14) про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді адміністративного арешту строком на 10 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ст. 303 КУпАП України встановлена давність виконання постанови терміном 3 місяці, даний термін підлягає відрахуванню з дня винесення постанови про адміністративне правопорушення. Також вказує, що постанова Лисичанського міського суду Луганської області від 9 грудня 2014 року не може бути виконана, оскільки позивач не знав про існування цієї постанови.

За таких обставин, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2015 року адміністративний позов повернуто. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не підсудна адміністративному суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити матеріали справи до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що він не звертався до окружного адміністративного суду з приводу скарги на постанову в справі про адміністративні правопорушення, а звернувся з приводу порушення процедури відбуття адміністративного арешту, крім того зазначив, що позов поданий не до посадової особи чи органу, який складав протокол про адміністративне правопорушення чи виносив постанову в справі про адміністративне правопорушення, а позивач звернувся з позовом виключно з приводу незгоди з діями органу, що виконує постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що 9 грудня 2014 року Лисичанським міським судом Луганської області прийнято постанову, якою постановлено піддати ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту строком на 10 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП) за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт.

Згідно ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем скоєно правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП та до нього застосоване стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що позивач звернувся до суду з позовом, предметом якого є спір з приводу процедури відбуття адміністративного арешту, а не самого факту притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, як невірно зазначено судом першої інстанції. Разом з тим, суд не погоджується з доводами останнього, щодо направлення справи до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 304 та 305 КУпАП передбачено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

За наявності обставин, зазначених у п. 5, 6, 9 статті 247 цього кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання ( ст. 302 КУпАП).

З огляду на вищевикладене вбачається, що справа № 812/1/15 за позовом ОСОБА_2 до Лисичанського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Луганській області, Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області про визнання дій відповідачів протиправними та зобов'язання останніх припинити виконання постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 9 грудня 2014 про притягнення до адміністративної відповідальності повинна розглядатись саме у порядку передбаченому КУпАП, а не у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, що є підставою для скасування ухвали Луганського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 107, 109, 165, 195, 197, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2015 року у справі № 812/1/15 - скасувати.

Справу № 812/1/15 направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Лисичанського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Луганській області, Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.В.Жаботинська

Судді: Р.Ф.Ханова

Е.Г.Казначеєв