Ухвала суду № 44428994, 29.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2015 рокусправа № 804/3880/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 5042/28-01-39-03-02 від 26.02.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про застосування фінансових санкцій № 5042/28-01-39-03-02 від 26.02.2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ Міндоходів у Київській області 20.01.2014 року проведено перевірку магазину, розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 37-а, що належить суб'єкту господарювання - ТОВ "АТБ-Маркет", зареєстрованого за адресою: смт. Ювілейне,

вул. Радгоспна,76 Дніпропетровської області, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами №0003/28/01/39/30487219 від 13.02.2014 року (а.с. 116-118).

Згідно даного акту, податковим органом встановлено порушення ч. 4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме - зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Так, податковим органом при проведенні перевірки виявлено факт зберігання двох пляшок напою плодово-ягідного збродженого "Стигла клюква" виробництва ПрАТ "Кремнчуцький ЛГЗ" міцністю 14% місткістю по 0,5 л, по ціні 12,85 грн. за пляшку на загальну суму 25,7 грн., та три пляшки напою плодово-ягідного збродженого "Стигла вишня" виробництва ПрАТ "Кремнчуцький ЛГЗ" міцністю 14% місткістю по 0,5 л, по ціні 12,85 грн. за пляшку на загальну суму 38,55 грн., які марковано марками акцизного податку із зазначенням сплати акцизного податку за одиницю маркованої продукції 0,25 грн., що не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції, визначеної з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, яка повинна дорівнювати 3,464 грн. У відповідності до п. 20 Постанови КМУ "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів" № 1251 від 27.12.2010 р., така продукція (маркування якої не відповідає сумі сплати акцизного податку) вважається не маркованою.

Уповноважена особа ТОВ "АТБ-Маркет" Кириленко О.Р., яка була ознайомлена з вищевказаний актом перевірки, зазначила, що не згодна з висновками, викладеними в акті, тому що працівники підприємства не маркували наведені в акті напої акцизними марками, оскільки товар в такому вигляді надійшов від постачальника (а.с.118).

За результатами вищевказаної перевірки СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську прийнято рішення №5042/28-01-39-03-02 від 26.02.2014 р. про застосування до ТОВ "АТБ-Маркет" фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. (а.с.24).

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Статтею 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено маркування алкогольних і тютюнових виробів. При цьому, в абз. 3 ч. 4 вказаної статті визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 20 Положення "Про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 р., встановлено, що для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Згідно цього ж пункту, алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, вважаються такими, що не марковані.

Встановлено, що позивачем на час проведення перевірки зберігались для подальшої реалізації алкогольні напої "Стигла вишня" та "Стигла клюква" у кількості 5 пляшок місткістю по 0,5 л, загальною вартістю 51,4 грн., об'ємна частка спирту яких складала 14%, вироблені ПрАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод".

Зазначені пляшки марковані акцизними марками, на яких зазначена сума сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції у розмірі 0,25 грн., виходячи зі ставки акцизного податку у розмірі 0,50 грн. за 1 літр, визначеної пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України для товарів за кодом 2206 00 51 00 "Сидр і пері (без додавання спирту)" згідно УКТЗЕД.

Згідно пп.215.3.1 п.215.3 ст. 215 ПК України, визначальною умовою, що розмежовує різні види алкогольних напоїв, які згідно УКТЗЕД належать до товарної групи 2206 00 для цілей оподаткування акцизним податком, є наявність у їх складі доданого спирту.

Відповідно до наданого позивачем в якості доказу по справі експертного висновку Черкаського відділення Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 267/14-23 від 19.03.2014 року, за технологією виробництва міцність напоїв плодово-ягідних зброджених (14%) в асортименті: "Стигла вишня", "Стигла ожина", "Стигла горобина", "Стигла клюква" та "Стигла смородина" виробництва ПрАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" досягається без додавання спирту ректифікованого шляхом природного зброджування підсолодженого сусла, виготовленого із соків концентрованих, плодів (ягід) або екстрактів з подальшим додаванням цукрового сиропу, лимонної кислоти, води питної підготовленої, цукрового кольору, натуральних барвників, натуральних ароматизаторів та іншої сировини, зазначених в ТУ У15.9-14216689-044:2009 "Напої плодово-ягідні зброджені. Технічні умови". Крім того, згідно зазначеного висновку, вказані плодово-ягідні зброджені напої за органолептичними характеристиками, міцністю та своїм складом відповідають ТУ У15.9-14216689-044:2009 та класифікуються у товарній категорії під кодом 2206 00 51 00 за УКТЗЕД (а.с.92-97).

Згідно Договору № 7 від 20.04.2011 р. на передачу технічної документації, Державне підприємство "Уманський лікеро-горілчаний завод" передає Приватному акціонерному товариству "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" копії технічної документації та право на її використання для промислового виробництва напоїв плодово-ягідних зброджених: ТУ У15.9-14216689-044:2009 "Напої плодово-ягідні зброджені. Технічні умови", та ТІ 00011050-5308-2010 "Технологічна інструкція з виробництва напоїв плодово-ягідних зброджених" та відповідні рецептури.

Відповідно до Технічних умов ТУ У15.9-14216689-044:2009 "Напої плодово-ягідні зброджені. Технічні умови", розроблених ДП "Уманський лікеро-горілчаний завод", погоджених у встановленому порядку Міністерством охорони здоров'я України, Департаментом харчової промисловості України Міністерства аграрної політики України, Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України, та затверджених Міністерством аграрної політики України 26.01.2010 р., які є чинними до 26.01.2015 р., алкогольні напої під торгівельною маркою "Стигла", зокрема, "Стигла вишня", "Стигла ожина", "Стигла горобина", "Стигла клюква" та "Стигла смородина", виробляються без додавання спирту етилового ректифікованого шляхом зброджування підсолодженого сусла, виготовленого із соків концентрованих, плодів (ягід) або екстрактів з подальшим додаванням цукрового сиропу, лимонної кислоти, води питної підготовленої, цукрового колеру, натуральних барвників, натуральних ароматизаторів та іншої сировини з дозволу центральної виконавчої влади України. Технологія виробництва вказаних алкогольних напоїв виключає можливість додавання до їх складу спирту етилового ректифікованого або інших спиртів для досягнення відповідно міцності, яка досягається виключно за рахунок зброджування вищевказаних компонентів (а.с. 34-56).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки про те, що виявлені пляшки з алкогольними напоями марковано марками акцизного податку із зазначенням сплати акцизного податку за одиницю маркованої продукції 0,25 грн., що не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції, визначеної з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, яка повинна дорівнювати 3,464 грн., у відповідності до п. 20 Постанови КМУ "Про затвердження Положення "Про виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів" № 1251 від 27.12.2010 р.

Слід також зазначити, що відповідно до встановлених обставин, позивач виступає суб'єктом господарювання з реалізації поставлених виробником/постачальником продукції, в тому числі алкогольних напоїв, які надходять від постачальника вже маркованими марками акцизного податку згідно з вимогами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та Положення "Про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 року.

Згідно п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПК України, платником акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

У відповідності до п. 216.1 ст. 216 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції).

В силу п. 217.1 ст. 217 ПК України, суми податку, що підлягають сплаті з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податків самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 222.1.1 - 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПК України, суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період. Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку. Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.

Пунктами 3, 19, 20 Положення "Про виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів" № 1251 від 27.12.2010 р. передбачено, що підприємства - виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - покупці марок) подають щомісяця до 10 числа територіальному органові ДФС (далі - продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, платіжний документ на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів. У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм законодавства, вбачається, що законодавець не покладає на суб'єктів господарювання, які не є виробниками алкогольних напоїв та платниками акцизного податку, обов'язок та контрольні функції щодо перевірки правильності сум акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Відповідно, питання щодо замовлення та нанесення марок акцизного податку встановленого зразка на пляшці алкогольного напою відносяться до обов'язків покупців марок, якими є підприємства-виробники алкогольних напоїв та їх імпортери, а не суб'єкти господарювання, що реалізують такі напої.

За викладених обставин у їх сукупності, в діях позивача не встановлено порушення ч. 4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що виразилось в маркуванні пляшок алкогольних напоїв марками акцизного податку із зазначенням сплати акцизного податку за одиницю маркованої продукції у розмірі, який не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції, визначеної з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай