Ухвала суду № 44428989, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № 804/9515/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю: представника відповідача: Самчук А.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2014 у справі №804/9515/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,-

в с т а н о в и в :

01 липня 2014 року управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області звернулось до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції від 17.04.2014 року про відмову у задоволенні скарги управління;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Шкурко К.Ю. від 21.03.2014 року про повернення рішення управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області №Ф-156 від 22.02.2013 р. про стягнення боргу у сумі 4572.42 грн. з ОСОБА_3;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Шкурко К.Ю. від 21.03.2014 року про повернення рішення управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області №291 від 01.04.2013 р. про стягнення боргу у сумі 170.00 грн. з ОСОБА_3;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Шкурко К.Ю. від 21.03.2014 року про повернення рішення управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області№153 від 01.03.2013 року про стягнення боргу у сумі 170.00 грн. з ОСОБА_3.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що державним виконавцем своєчасно та в повному обсязі не вжито заходів для стягнення з боржника в повному обсязі, внаслідок чого прийнято постанови про повернення рішень позивача без виконання в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено:

- скасовано постанову відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції від 17.04.2014 року про відмову у задоволенні скарги управління;

- визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Шкурко К.Ю. від 21.03.2014 року про повернення рішення управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області №Ф-156 від 22.02.2013 р. про стягнення боргу у сумі 4572.42 грн. з ОСОБА_3;

- визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Шкурко К.Ю. від 21.03.2014 року про повернення рішення управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області №291 від 01.04.2013 р. про стягнення боргу у сумі 170.00 грн. з ОСОБА_3;

- визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Шкурко К.Ю. від 21.03.2014 року про повернення рішення управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області№153 від 01.03.2013 року про стягнення боргу у сумі 170.00 грн. з ОСОБА_3.

На погодившись з рішенням суду першої інстанції відділ Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем вжито всіх визначених законом заходів для повного та своєчасного виконання рішень позивача про стягнення з боржника грошових коштів, проте у зв'язку з неможливістю виконання означених рішень, державним виконавцем було прийнято постанови про повернення рішень без виконання. Оскаржувані постанови, на думку відповідача, відповідають вимогам чинного законодавства, є прийнятими в порядку та в межах повноважень визначених Законом, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.04.2013 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання вимоги управління Пенсійного Фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області №Ф-156 від 22.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 боргу у розмірі 4572.42 грн.

Також, 23.04.2013 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання рішення управління Пенсійного Фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області №153 від 01.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 боргу у розмірі 170.00 грн.

03.07.2013 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання рішення управління Пенсійного Фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області №291 від 01.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 боргу у розмірі 170.00 грн..

08 травня 2013 року державним виконавцем зроблено запити до УПФУ в Криворізькому районі, Глеюватської сільської ради, Ощадбанку, Криворізького районного центру зайнятості.

13.06.2013 року державним виконавцем зроблено запит до МРЕВ по електронній базі даних, 25.04.2013 року зроблено запит до Державної податкової інспекції щодо з'ясування майнового стану боржника.

Згідно інформації, отриманої на вказані запити, боржник не має розрахункових рахунків та транспортних засобів, ніде не працює, зареєстрований як фізична особа - підприємець, на обліку в центрі зайнятості не перебуває та допомогу по безробіттю не отримує, земельних паїв не має.

21.11.2013 року державним виконавцем було здійснено виїзд за місцем проживання боржника з метою з'ясування її майнового стану, проте майновий стан боржника з'ясувати не виявилось можливим.

19.02.2014 року позивачем було отримано постанови про повернення виконавчих документів без виконання, у зв'язку з відсутністю у боржника майно, на яке можливо звернути стягнення. Позивачем були оскаржені постанови про повернення виконавчих документів в адміністративному порядку, за наслідками оскарження постанови державного виконавця скасовані, а виконавче провадження відновлено.

20.03.2014 року державним виконавцем було здійснено виїзд за місцем проживання боржника, АДРЕСА_1 та складено акт про те, що боржник не допустив державного виконавця до будинку для перевірки майнового стану. При цьому, в акті державного виконавця зроблено описку та вказано помилкову дату документу.

20.03.2014 року та 21.03.2014 року державним виконавцем направлено на адресу Криворізького районного суду Дніпропетровської області позов про тимчасове обмеження виїзду боржника за кордон, та позов про примусове ходження до будинку боржника.

24.03.2014 року державним виконавцем отримано інформацію, що за боржником зареєстровано домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 проте, з у рахуванням суми боргу (менше за 10 мінімальних заробітних плат), державним виконавцем не було звернуто стягнення на вказане майно.

21 березня 2014 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області було винесено ухвали про відмову в задоволені заяв державного виконавця про тимчасове обмеження в виїзді за кордон боржника, а також про примусовий вхід в житло боржника.

21.03.2014 року державним виконавцем було прийнято постанови про повернення виконавчих документів стягувачу.

Правомірність та обґрунтованість постанов про повернення виконавчих документів стягувачу є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що після поновлення виконавчого провадження державним виконавцем не було проведено дій щодо розшуку майна боржника, враховуючи, що такі дії були здійснені ще в квітні - травні 2013 року, матеріали отримані на запити не можуть вважатись достовірною та повною інформацію щодо майна боржника.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно із приписами ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1. ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом неупереджено, своєчасно і в повному обсязі та здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин 2, 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчогопровадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною першою статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначений вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 51 вказаного Закону в разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вже зазначалось, після поновлення виконавчого провадження державним виконавцем було вжито заходів щодо забезпечення примусового входу виконавця до житла боржника, а також тимчасової заборони виїзду боржника за кордон, шляхом звернення до суду із відповідними позовними заявами. Відмовляючи у задоволенні заяв суд зазначив, що відповідачем після поновлення виконавчого провадження не було вжито визначених Законом заходів для забезпечення розшуку майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовів відсутні.

Після отримання рішень суду про відмову у задоволенні позовів, державний виконавець виніс постанови від 21.03.2014 року про повернення виконавчих документів стягувачу. Вказані постанови обґрунтовані пунктом 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", а саме відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття державним виконавцем визначених законом заходів після поновлення виконавчого, крім звернення до суду з вище зазначеними позовами, у їх послідовності щодо розшуку майна боржника, на яке, у відповідності до Закону, може бути звернуто стягнення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що винесення постанов про повернення виконавчих документів без виконання є передчасним, та відповідачем не доведено своєчасного та в повному обсязі вжиття заходів щодо виконання рішень та вимоги позивача.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2014 у справі №804/9515/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко