Ухвала суду № 44428857, 23.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2015 рокусправа № 2а-6017/09/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Солишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року у справі №2а-6017/09/1170 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БСМ» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним, -

в с т а н о в и в :

19 травня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «БСМ» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000632300/0 від 08 травня 2009 року, №0000622300/0 від 08 травня 2009 року, №0000831730/0 від 08 травня 2009 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем сформовано податкову звітність у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, на підставі укладених належним чином документів первинного бухгалтерського обліку, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі хибних висновків перевірки, підлягають скасуванню як такі, що порушують права та законні інтереси позивача.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення - рішення №0000632300/0 від 08 травня 2009 року, №0000622300/0 від 08 травня 2009 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 червня 2014 року скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення - рішення №0000632300/0 від 08 травня 2009 року, №0000622300/0 від 08 травня 2009 року, №0000831730/0 від 08 травня 2009 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Кіровоградська ОДПІ звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняте нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем прийнято законні та обґрунтовані податкові повідомлення - рішення, які відповідають вимогам чинного податкового законодавства України, вказані рішення прийняті в межах власних повноважень відповідача визначених Законом та Конституцією України, відтак підстави для їх скасування відсутні.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.03.2009 року по 17.04.2009 року посадовими особами ДПА в Кіровоградській області проведено планову виїзну перевірку Фірми «БСМ у формі товариства з обмеженою відповідальністю» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки №22/2310/20631062 від 23.04.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення:

пп.4.1.1, 4.1.3, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 п. 5.1 п. 5.2 пп. 5.7.1 п. 5.7 статті 5 пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 пп. 11.31 п.11. 3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. ( із змінами та доповненнями) внаслідок чого підприємством занижено суму податку на прибуток за 2008 рік на суму 1 049925 грн., в тому числі:

за 1 квартал 2008 року - в сумі 126 784 грн.;

за 2 квартал 2008 року - в сумі 73593 грн.;

за 3 квартал 2008 року - в сумі 154259 грн.;

за 4 квартал 2008 року - в сумі 695289 грн..

порушення пп. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3, п 4.1, п. 4.2 ст. 4 пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого підприємством занижено смуму податку на додану вартість за 2008 рік в сумі 961433 грн., в тому числі:

за січень 2008 року - 12881 грн.;

за лютий 2008 року - 77730 грн.:

за березень 2008 року - 167 грн.;

за квітень 2008 року - 54335 грн.;

за травень 2008 року - 21544 грн.;

за червень 2008 року - 11382 грн.;

за липень 2008 року - 13938 грн.;

за серпень 2008 року - 18588 грн.;

за вересень 2008 року - 112346 грн.;

за жовтень 2008 року - 189867 грн.,

за листопад 2008 року - 164651 грн.;

за грудень 2008 року - 284004 грн..

пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.2003 року, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2008 рік, в сумі 463.56 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000632300/0 від 08 травня 2009 року, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств всього на суму 1 853 052 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1 049 925 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 803 127 грн.,

№0000622300/0 від 08 травня 2009 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 1 922 866 грн., в тому числі за основним платежем на суму 961 433 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 961 433 грн.;

№0000831710/0 від 08 травня 2009 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб всього на суму 1390.68 грн., в тому числі за основним платежем на суму 463.56 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 957.12 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень 0000632300/0, №0000622300/0, №0000831710/0 від 08 травня 2009 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було порушено вимоги чинного податкового законодавства та прийнято незаконні та необґрунтовані податкові повідомлення - рішення, які підлягають скасуванню, як такі, що порушують права та законні інтереси позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток» не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

У відповідності пп.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп.7.4.2. п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

У відповідності до пп.7.4.3. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

За приписами пп. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.5.п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у перевіряємий період, саме 1, 2, 3. 4. Квартали 2008 року позивач мав господарські відносини з придбання насіння соняшника з ПП «Валбудівагро-К», ТОВ «Юк-Консалтінг» ТОВ «Сімекс Трейд ЛТД», ТОВ «Елверт ЛТД», ВАТ «Мар'янівське», ПСП «Надія», СТОВ «Україна» на загальну суму 1049925.00 грн..

Також, судом встановлено, що між позивачем та фізичними особами підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договори на переробку насіння соняшника №01/01-2008 р. та №2/04-2008 від 02.04.2008 р.

За умовами вказаних договорів позивач передає на переробку насіння соняшника, результатом переробки є олія соняшникова та жмих.

За наслідками перевірки позивача за вказаними правовідносинами відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток, а також завищення валових витрат, що мають вплив на формування об'єкту оподаткування за перевіряємий період

Визначаючи податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість відповідач використав інформацію отриману на його запит (а.с.78 Т.1) щодо цін реалізації товарної продукції (жмиху) від закритого акціонерного товариства «Креатив». З відповіді на запит вбачається (а.с.79 Т.1), що ЗАТ «Креатив» надано інформацію щодо цін реалізації на олію соняшникову та шрот.

В свою чергу, в матеріалах справи міститься інформація надана ЗАТ «Креатив» керівнику позивача (а.с. 118 Т.1) про те, що вказане підприємство реалізує лише шрот соняшниковий згідно ДСТУ 4638:2006, а жмих згідно ГОСТ 80-96 використовується як продукт для подальшої переробки.

Відповідно до ДСТУ 4638:2006 «Шрот соняшниковий»(а.с.104-113 Т.1) шрот соняшниковий одержується за схемою пресування екстрагування з попередньо обробленого насіння соняшнику без волого-теплового оброблення - звичайний збагачений (чи незбагачений); із застосуванням волого-теплового оброблення - тостований збагачений (чи без збагачення) ліпідами (гліцеридами, жирними кислотами, натрієвими солями жирних кислот, фосфатидами, токоферолами, фузами та іншими супутніми жирами речовинами).

Відповідно до ГОСТ 80-96 «Жмих соняшниковий» (а.с.114-117 Т.1) жмих соняшниковий отримується при пресуванні на шнекових пресах попередньо обробленого насіння соняшника з метою вилучення з них масла.

Таким чином, шрот - це продукт при виробництві рослинного масла, який одержується після пресування та екстракції насіння соняшнику. Пресуванням називається процес видавлювання масла. Процес екстракції полягає у виділенні з насіння після пресування остаточних залишків масла за допомогою органічних розчинників.

На відміну від шроту, жмих - це також продукт, який отримується при виробництві рослинного масла, але лише шляхом пресування.

З урахуванням вищевикладеного вбачається, що шрот та жмих є різними продуктами переробки насіння соняшнику, а тому і ціна на вказані продукти не може бути ідентичною.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження валових доходів в сумі 4 801 648,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 960 329,00 грн. за операціями з реалізації жмиху є протиправними, а тому податкові повідомлення рішення №000632300/0 від 08.05.2009р. та №000622300/0 від 08.05.2009р. в цій частині підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку правомірності висновків податкового органу щодо заниження податку на прибуток у зв'язку із заниженням валових доходів за 1-2-й квартали 2008 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток слугували:

- 5516,00 грн. торгівельної виручка, яка зарахована на розрахунковий рахунок позивача, але не була включена до складу валового доходу;

- 4694,00 грн. доходів у вигляді відсотків банку за користування коштами;

- 153915,00 грн. суми інших платежів, що зараховані на розрахунковий рахунок, але не включені до валового доходу;

В свою чергу, у зв'язку із заниженням податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 1104 грн. внаслідок неоподаткування операцій з поставки товару, за яку на розрахунковий рахунок надійшла торгівельна виручка, а у зв'язку із заниженням за 2008 рік податкових зобов'язань за платежем по податку з доходів фізичних осіб в сумі 463,56 грн., за клопотанням позивача (т.3 а.с. 24-26).

Однак, суд не погоджується такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Первинні та зведені документи ТОВ за 2008 рік свідчать про те, що згідно квитанцій філії «Придніпровське РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» №15 від 27.06.2008 року на суму 1120,00 грн., № 9 від 07.03.2008 року на суму 1000,00 грн., № 10 від 29.02.2008 року на суму 4000,00 грн., № 23 від 27.02.2008 року на суму 500,00 грн., ч/з ОСОБА_1 були внесені кошти на розрахунковий рахунок підприємства у загальній сумі 6620,00 грн. з призначенням платежу «Торгова виручка». Вказані кошти оприбутковані в бухгалтерському обліку за дебетом рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та кредитом рахунку 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень» з призначенням платежу «Безвідсоткова поворотна фінансова допомога». Всього за 2008 рік за аналогічними операціями було проведено по дебету рахунка 311 та кредиту рахунка 484 кошти у сумі 160535,00 грн., що підтверджується даними синтетичного бухгалтерського обліку за вказаними рахунками та балансом взагалі. Дослідженням встановлено, що підприємством на рахунку 484 обліковувались кошти безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Отже, дійсно, існує протиріччя між призначенням платежу у банківських виписках і квитанціях та у даних бухгалтерського обліку позивача. Крім того, касові книги та касові первинні документи не містять в собі відображення руху вказаних коштів по касі, тобто кошти внесені на поточний рахунок не є виручкою із каси підприємства. Але матеріали справи не містять жодного листа позивача до банківської установи про зміну призначення платежу у вказаних квитанціях.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про необхідність відображення вказаних надходжень у складі доходів у сумі 5516,00 грн. (6620,00 грн. за виключенням ПДВ) у відповідності до вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В той же час, результати досліджень первинної експертизи, якою розраховані показники валових доходів і валових витрат по податку на прибуток та податкового кредиту і податкових зобов'язань з податку на додану вартість вже з урахуванням цих коштів у відповідності до призначення платежу, на загальні суми заниження скоригованих валових доходів та витрат вони не впливають, а тому підстави стверджувати про заниження доходу у сумі 5 516 грн. позивачем за 2008 рік у відповідача були відсутні з огляду на те, що у позивача не виникає додаткових зобов'язань до бюджету, оскільки сума непокритого збитку у податковому обліку з податку на прибуток Фірми "БСМ" у формі ТОВ за 2008 рік за даними первинних документів розрахунково становить 457095,00 грн. Тобто, сума завищення оподатковуваного прибутку по декларації Товариства за 2008 рік з урахуванням вказаного заниження становить 540031,00 грн.

Дослідженням банківських виписок, карток рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті», журналів - ордерів та виписок по цьому ж рахунку позивача за 2008 рік встановлено, що протягом року у підприємства були відкриті рахунки в декількох банківських установах.

Всього за 2008 рік підприємством отримано доходів від плати за залишки на рахунках банківських установ у сумі 4977,58 грн.

В порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143, вказані кошти позивачем не відображені у складі валових доходів за 2008 рік у рядку 01.6 «Інші доходи» Декларації з податку.

Натомість у позивача не виникає додаткових зобов'язань до бюджету, оскільки сума непокритого збитку у податковому обліку з податку на прибуток Фірми "БСМ" за 2008 рік за даними первинних документів розрахунково становить 457095,00 грн. Тобто сума завищення оподатковуваного прибутку по декларації Товариства за 2008 рік з урахуванням вказаного заниження становить 540031,00 грн.

Згідно банківських виписок, карток рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті», журналів - ордерів та виписок по цьому ж рахунку Фірми «БСМ» у формі ТОВ за 2008 рік встановлено, що згідно:

- квитанцій № 22 від 13.02.2008 року у сумі 580,00 грн., № 16 від 21.02.2008 року у сумі 140000,00 грн., № 27 від 05.06.2008 року у сумі 200,00 грн., № від 02.10.2008 року у сумі 150,00 грн., № 29 від 21.11.2008 року у сумі 235,00 грн., № 13 від 19.11.2008 року у сумі 5500,00 грн., № 27 від 12.11.2008 року у сумі 2600,00 грн. зараховано всього на поточний рахунок підприємства кошти у сумі 149265,00 грн. з призначенням платежу «Поповнення пот.рах. від фірма «БСМ» у формі ТОВ»;

- квитанцій № 9 від 14.03.2008 року у сумі 1700,00 грн., № 17 від 17.04.2008 року у сумі 700,00 грн., № 12 від 19.05.2008 року у сумі 250,00 грн., зараховано всього на поточний рахунок підприємства кошти у сумі 2650,00 грн. з призначенням платежу «Безвідсоткова поворотна фінансова допомога»;

- квитанції № 9 від 18.07.2008 року, зараховано на поточний рахунок підприємства кошти у сумі 2000,00 грн. з призначенням платежу «Поповнення обігових коштів».

Загальна сума зарахованих коштів склала 153915,00 грн. Вказані кошти оприбутковані в бухгалтерському обліку за дебетом рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та кредитом рахунку 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень» з призначенням платежу «Безвідсоткова поворотна фінансова допомога». Всього за 2008 рік за аналогічними операціями було проведено по дебету рахунка 311 та кредиту рахунка 484 кошти у сумі 160535,00 грн., що підтверджується даними синтетичного бухгалтерського обліку за вказаними рахунками та балансом взагалі. Експертом встановлено, що підприємством на рахунку 484 обліковувались кошти безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. Тобто, існує протиріччя між призначенням платежу у банківських виписках і квитанціях та у даних бухгалтерського обліку позивача.

Крім того, дослідженням касових книг, касових первинних документів, інших документів синтетичного та аналітичного обліку позивача не встановлено відображення руху вказаних коштів по касі, тобто кошти внесені на поточний рахунок не є виручкою із каси підприємства. В той час жодного листа до банківської установи про зміну призначення платежу у вказаних квитанціях суду не надано.

Дані обставини свідчать про необхідність відображення вказаних надходжень у складі доходів у сумі 153915,00 грн. у відповідності до вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Натомість, враховуючи результати досліджень первинної експертизи, якою розраховані показники валових доходів і валових витрат по податку на прибуток та податкового кредиту і податкових зобов'язань з податку на додану вартість вже з урахуванням цих коштів у відповідності до призначення платежу, на загальні суми заниження скоригованих валових доходів та витрат вони не впливають, а тому у позивача не виникає додаткових зобов'язань до бюджету, оскільки сума непокритого збитку у податковому обліку з податку на прибуток позивача за 2008 рік за даними первинних документів розрахунково становить 457095,00 грн. Тобто, сума завищення оподатковуваного прибутку по декларації Товариства за 2008 рік з урахуванням вказаного заниження становить 540031,00 грн.

З урахуванням викладеного, висновки податкового органу про заниження валових доходів в сумі 164 125,00 грн. (5516,00 грн. + 4694,00 грн. + 153915,00 грн.) є безпідставними, а тому податкове повідомлення-рішення №000632300/0 від 08.05.2009р. в цій частині підлягає скасуванню (а.с.100 Т.2).

Також, встановлені обставини справи свідчать, що ч/з ОСОБА_1 були внесені на рахунок позивача кошти у загальній сумі 6620,00 грн. з ПДВ з призначенням платежу «Торгова виручка», а тому, суд приходить до висновку про необхідність відображення податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань у сумі 1104,00 грн. (6620,00 грн. - 5516,00 грн.)

Проте, з огляду на показники податкового кредиту і податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий, березень та червень 2008 року вже з урахуванням цих коштів у відповідності до призначення платежу, на загальні суми заниження податкових зобов'язань та суму податку на додану вартість до сплати в бюджет вони не впливають, оскільки сума від'ємного значення податку на додану вартість у податковому обліку Фірми "БСМ" у формі ТОВ за лютий 2008 року за даними первинних документів розрахунково становить 141157,00 грн. , за березень 2008 року - 130865,00 грн., за червень 2008 року - 174542,00 грн., а тому повідомлення-рішення №000622300/0 від 08.05.2009р. в сумі 1104,00 грн. основного платежу також підлягає скасуванню.

Згідно повідомлення-рішення № 00006831730/0 від 08.05.2009 року (т.с.1 а.с.38) позивачу визначено податок з доходів фізичних осіб 463,56 грн. основного платежу та 957,12 грн. штрафні санкції внаслідок застосування податковим агентом - Фірмою «БСМ» у форі ТОВ, податкової соціальної пільги до доходу платників податку, що не подали заяву про застосування податкової соціальної пільги. Надаючи юридичну оцінку даному податковому повідомленню рішенню суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV (зі змінами та доповненнями) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Підпунктом 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889-IV установлено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.

Згідно із Законом № 889-IV розмір ПСП залежить від категорій платників податку і дорівнює 100, 150 та 200 % від 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року

Встановлені обставини справи свідчать, що з січня по вересень включно 2008 року на підприємстві працювало 5 осіб, з яких по 4 при нарахуванні заробітної плати застосовувалась податкова соціальна пільга, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

В період із жовтня по грудень включно 2008 року, крім перерахованих вище, податкова соціальна пільга застосовувалась по 2 новоприйнятих працівниках, а саме - ОСОБА_7, та ОСОБА_8.

Вказаними особами при прийнятті їх на роботу було особисто подано заяви про застосування щодо них податкової соціальної пільги з дня винесення наказу про прийняття їх на роботу, внаслідок чого позитвачем правомірно застосовано при нарахуванні та виплаті заробітної плати найманим працівникам податкову соціальну пільгу, а тому податкове повідомлення-рішення №0000831730/0 від 08.05.2009р. є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовані обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року у справі №2а-6017/09/1170 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко