Постанова № 44428650, 25.05.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа № 5023/3346/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Жестков І.Є. - дов. № 271/810 від 25.11.2014 р.,

відповідача - Степанишена А.В. - дов. № 018/16 від 08.01.2015 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2781Х/1-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.04.2015р. по справі № 5023/3346/12,

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків,

до Державного підприємства "Завод ім. Малишева", м. Харків,

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2015 р. (суддя Денисюк Т.С.) в задоволенні заяви Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" про визнання наказу по справі № 5023/3346/12 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Відповідач, ДП "Завод ім. Малишева", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 15.04.2015р. по справі № 5023/3346/12 скасувати та постановити нову ухвалу, якою визнати наказ господарського суду Харківської області від 14.09.2012 року по справі №5023/3346/12 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ДП "Завод ім. Малишева" основної заборгованості в сумі 93 224,52 грн., посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Позивач, КП "Харківводоканал", у запереченнях на апеляційну скаргу просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 29.08.2012 р. у справі №5023/3346/12 позовні вимоги Комунального підприємства "Харківводоканал" було задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь Комунального підприємства „Харківводоканал" 93 224,52 грн. заборгованості та 1 864,49 грн. судового збору.

На виконання вищевказаного рішення 14.09.2012 р. було видано відповідний наказ зі строком дії для пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби, фінансових установ або органів, що здійснюють казначейські обслуговування бюджетних коштів, до 15.09.2013 р.

Державне підприємство „Завод імені В.О. Малишева" звернулось до суду із заявою про визнання наказу господарського суду Харківської області від 14.09.2012р. у справі №5023/3346/12 таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

В п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що частина четверта статті 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Отже, Господарським процесуальним кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення заяви про визнання наказу господарського суду Харківської області від 14.09.2012р. у справі №5023/3346/12 таким, що не підлягає виконанню, відповідач вважає те, що між ДП "Завод ім. В.О. Малишева" та КП "Харківводоканал" було підписано акт звіряння заборгованості, відповідно до якого заборгованість боржника перед апелянтом у розмірі 18 570 782,33 грн. є списаною.

Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06.09.2012 р. визначено, що цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу). Вказаний Закон набрав чинності 30.10.2012 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. за № 993 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" підприємство боржника - ДП "Завод ім. В.О. Малишева" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню відповідно до п.3 заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом (пункт 4).

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" визначено порядок списання заборгованості, а саме, списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

Тобто, частиною 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" визначено порядок списання заборгованості, за яким кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Саме зазначені комісії складають акти звіряння, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Згідно з п. 5.23 ДСТУ підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів і прізвища. П. 5.11 ДСТУ передбачає вказівку дати складання документа, п. 5.14 ДСТУ передбачена вказівка на місце складання документа. В актах, наданих позивачем, не вказані такі обов'язкові реквізити як назви посад осіб, які підписували документ, ініціали, прізвище.

КП "Харківводоканал" наказом № 1479 від 20.11.2012р. було створено комісію з питань списання заборгованості підприємств, що входять до складу концерну "Укроборонпром". Головою комісії було призначено генерального директора КП "Харківводоканал" Корінько І.В. До складу комісії, відповідно до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", входить і головний бухгалтер КП "Харківводоканал".

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відомості про створення такої комісії ДП "Завод ім. В.О. Малишева" відсутні; наявні у справі акти звіряння з ДП "Завод ім. В.О. Малишева" підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, оскільки відсутня її посада і прізвище, відповідно, неможливо встановити повноваження цієї особи на підписання вказаного акту, що унеможливлює ідентифікувати складання цих актів саме комісією.

В п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено погодження акту органом, уповноваженим управляти підприємством, якщо у "статутному капіталі підприємства-учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.

Відповідно до п. 5.24 ДСТУ, гриф погодження розміщують нижче реквізиту "Підпис". Він складається зі слова ПОГОДЖЕНО (без лапок), назви посади особи, яка погоджує документ (разом з назвою організації), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища, дати погодження. Вказаний реквізит також відсутній у наданих до матеріалів справи актах.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що враховуючи вищенаведену практику, списання заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення підприємствам оборонно-промислового комплексу, зокрема, ДП "Завод ім. В.О. Малишева", є одночасною і взаємопов'язаною процедурою із списанням заборгованості КП "Харківводоканал" перед АК "Харківобленерго"; акти звіряння повинні бути взаємно погоджені учасниками процедури списання, тобто всіма суб'єктами, у яких виникає обов'язок списання дебіторської заборгованості та кореспондуюче йому право списання кредиторської заборгованості.

Таким чином, у разі підписання тільки двостороннього акту звіряння, без погодження з всіма зацікавленими учасниками процедури, порушуються права інших учасників процедури списання, встановлені Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Також, як правильно звернув до уваги суд першої інстанції, акти звіряння, підписані КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" відповідно до визначення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами бухгалтерського обліку та повинні містити певні реквізити, встановлені цим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, вказані акти не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також вимогам ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженої наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003р.

Враховуючи все вищенаведене, судова колегія зазначає, що посилання заявника апеляційної скарги на те, що списання заборгованості ДП "Завод ім. В.О. Малишева" у розмірі 18 570 782,33 грн. перед КП "Харківкомуночиствод" відбулося, що є підставою для задоволення його заяви про визнання наказу по справі № 5023/3346/12 таким, що не підлягає виконанню, є безпідставними та такими, що не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Беручи до уваги те, що наданий боржником акт звіряння взаємних розрахунків не є підставою для проведення списання заборгованості у відповідності до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", суд першої інстанції правомірно не задовольнив заяву відповідача про визнання наказу господарського суду Харківської області від 14.09.2012 р. у справі №5023/3346/12 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Харківської області від 15.04.2015р. по справі № 5023/3346/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 117 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.04.2015р. у справі № 5023/3346/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 27.05.2015 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.