Рішення № 44428389, 25.05.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2015 р.Справа № 924/351/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора Ізяславського району Хмельницької області

до 1) Ізяславської райдержадміністрації м. Ізяслав

2) фермерського господарства "Світанок" с. Радошівка, Ізяславського району

про 1) визнання незаконним та скасування розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації №448/2011-р від 02.08.2011 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою і надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерському господарству "Світанок" загальною площею 50 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Радошівської сільської ради.

2) визнання недійсним договору оренди землі від 15.11.2011 р., укладеного між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок", який зареєстрований 18.11.2011р. у відділі Держкомзему в Ізяславському районі під № 682210004001296.

Представники сторін:

позивача: Симчак О.В. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області згідно службового посвідчення №031941 від 02.02.15р.

відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: не з'явився

Рішення приймається 25.05.2015р., оскільки в судовому засіданні 18.05.2015р. оголошувалася перерва.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: прокурор Ізяславського району Хмельницької області звернувся з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації №448/2011-р від 02.08.2011 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою і надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерському господарству "Світанок" загальною площею 50 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Радошівської сільської ради та визнати недійсним договір оренди землі від 15.11.2011 р., укладений між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок", який зареєстрований 18.11.2011р. у відділі Держкомзему в Ізяславському районі під № 682210004001296.

Стверджує, що в порушення вимог законодавства головою Ізяславської РДА видано розпорядження №448/2011-р від 02.08.2011р., яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки із земель державної власності загальною площею 50 га для ведення фермерського господарства юридичній особі без проведення земельних торгів.

Наголошує, що передача земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів можлива лише у випадку надання земельної ділянки безпосередньо громадянам для створення фермерського господарства.

Також вказує, що в порушення ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, 02.08.2011р. земельна ділянка була надана в користування на умовах оренди для ФГ "Світанок", а лише після цього розпорядженням голови Ізяславської РДА №451/2011-р від 05.08.2011р. було припинено право постійного користування ФГ "Світанок" на цю ж саму земельну ділянку.

15.11.2011р. між Ізяславською РДА та ФГ "Світанок" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Радошівської сільської ради, Ізяславського району Хмельницької області. Договір укладено на земельну ділянку 50 га, нормативна грошова оцінка якої становить 336327,7 грн., мінімальний розмір річної плати за користування земельної ділянки становив 3% від нормативно-грошової оцінки, тобто 10089,83 грн. (336327,7*3%), гарантійний внесок за вказаний лот становив - 504,50 грн. (10089,83*5%). Таким чином, в результаті надання земельної ділянки для ФГ "Світанок" без проведення аукціону держава недоотримала 504,50 грн.

Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, прокурор посилаючись на ст. 116, 122, 124, 134 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 203 ЦК України, стверджує, що розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 448/2011-р від 02.08.2011 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою і надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерському господарству "Світанок" загальною площею 50 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Радошівської сільської ради є незаконним, а договір оренди від 15.11.2011р. - недійсним.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. У додаткових обґрунтуваннях позовних вимог від 25.05.2015р. за вих. №91-023-15 вказує, що даний позов заявлено прокурором у зв'язку із порушенням інтересів держави, зокрема, порушення вимог законодавства України при прийнятті органом влади рішення з питань відведення в оренду земельної ділянки юридичній особі поза встановленою законом процедурою. Також зазначає, що незаконне відведення органами влади земельних ділянок державної власності порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель та ефективного використання земельних ресурсів.

Прокурор звертає увагу, що перевірка за вказаним фактом розпочата у зв'язку із надходженням 06.02.2015р. листа Радошівської сільської ради за №9 від 05.02.2015р. щодо стану використання земель сільськогосподарського призначення державної власності на території сільської ради, можливих порушень та вжиття заходів представницького характеру. Враховуючи, що прокуратурі стало відомо про можливе порушення закон 06.02.2015р., стверджує, що строк позовної давності в даному випадку не пропущений.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився. У письмовому відзиві від 15.05.2015р. за №42-1313-1081/2015 звертає увагу, що до 05.08.2012р. не було механізму реалізації ст. 124 Земельного кодексу України, який би надав можливість забезпечити виконання положень цієї статті та практичну реалізацію районною державною адміністрацією власних повноважень. Тому вважає, що при прийнятті розпорядження від 02.08.2011р. №448/2011-р „Про надання ФГ „Світанок" земельної ділянки у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радощівської сільської ради" не були порушені вимоги чинного законодавства в частині недотримання порядку передачі земельної ділянки шляхом проведення земельних торгів (аукціону) у зв'язку з відсутністю порядку його проведення, затвердженого на законодавчому чи регіональному рівні.

Вказує, що прокурор посилаючись на порушення прав держави на отримання відповідно до ст. 137 ЗК України суми гарантійного внеску, не бере до уваги те, що завдяки передачі земельної ділянки в оренду ФГ „Світанок" місцеві бюджети (обласний, районний та сільський пропорційно) щомісячно отримували плату за користування землею, що свідчить про те, що районна державна адміністрація діяла в інтересах держави та територіальних громад.

Також звертає увагу, що на виконання листа прокуратури Ізяславського району від 14.05.2009р. №730-вих, починаючи з травня 2009р. копії усіх розпоряджень голови Ізяславської РДА (окрім розпоряджень з кадрових питань), прийняті у звітний період, щомісячно до 30 числа надаються до прокуратури Ізяславського району для проведення перевірки на предмет відповідності їх Конституції та законам України. За таких обставин стверджує, що прокуратурі був відомий факт передачі земельної ділянки у користування на умовах оренди без проведення земельних торгів (аукціону) починаючи з вересня 2011р. у зв'язку з чим прокурором пропущено строк звернення до суду.

Враховуючи зазначене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, проте до суду надійшло клопотання від 24.05.2015р. вих. № 31 (електронною поштою), в якому директор у зв'язку із захворюванням просить прийняти рішення за його відсутності. У письмовому відзиві від 13.04.2015р. за вих. №12 повідомляє, що в 2001р. відповідно до виготовленої технічної документації по відведенню в натурі земельних ділянок та виготовленню державних актів на право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства за рахунок земель запасу Радощівської сільської ради, Мельнику П.С. було виділено 50 га землі та видано акт на право постійного користування земельною ділянкою. Після смерті засновника ФГ „Світанок" Мельника П.С., на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.04.2007р. реєстр. №258 ВЕХ №119735 всі корпоративні права на себе оформив його син Мельник М.П. В 2011р. була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування (на умовах оренди) ФГ „Світанок" на території Радощівської сільської ради. Мельником М.П. було зроблено відповідне звернення в Ізяславську райдержадміністрацію стосовно затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у використання на умовах оренди 07.07.2011р. і звернення по вилученню земельної ділянки 50 га з права постійного користування з послідуючим використанням її на умовах оренди 05.08.2011р. У відповідь на звернення були прийняті розпорядження від 02.08.2011р. про надання земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радощівської сільської ради та 05.08.2011р. - про припинення права постійного користування земельною ділянкою. На підставі вказаних розпоряджень був укладений договір про оренду земельної ділянки між ФГ „Світанок" та Ізяславською райдержадміністрацією.

Стосовно надання земельної ділянки без проведення земельних торгів, зазначає, що земельна ділянка, яка знаходиться в оренді фермерського господарства виділялася ще засновнику фермерського господарства в 2001р. для створення ФГ „Світанок" вказує, що в даному випадку право оренди мало було б оформлене не на ФГ „Світанок", а на Мельника М.П., однак ні начальником управління Держкомкомзему і Ізяславському районі, ні працівники держадміністрації не поставили відповідача до відома.

Відповідач зазначає, що з юридичної точки зору не може заперечити чи підтвердити правомірність видання розпорядження Ізяславської райдержадміністрації, але вказує, що проведення земельних торгів по земельній ділянці, що законно належить фермерському господарству може призвести до знищення самого ФГ „Світанок".

У письмовому поясненні від 15.05.2015р. за вих. № 26 повідомляє, що копія договору оренди земельної ділянки ФГ "Світанок" знаходиться серед всіх представлених документів в ABN AMRO Bank, Нідерланди. Вказаний банк буде надавати фінансовий кредит для реалізації міжнародного сільськогосподарського проекту загальною вартістю 13 млрд. ЄВРО. Будь яка зміна документів може привести до анулювання всіх раніше зроблених домовленостей.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно державного акта на право постійного користування землею, виданого громадянину України від 07.03.2000р., Мельнику П.С. на підставі рішення Ізяславської районної Ради народних депутатів Ізяславського району Хмельницької області від 07.12.1999р. №12 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 50 га, яка розташована на території Радошівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 645870 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2015р. державна реєстрація фермерського господарства „Світанок" проведена 24.01.2001р.

Як вбачається із актового запису про смерть №26 від 18.08.2004р. Мельник П.С. помер 17.08.2004р.

04.07.2011р. ФГ „Світанок" звернулося із клопотанням до Ізяславської районної державної адміністрації (лист від 04.07.2011р. за вх. №8) про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування (на умовах оренди) фермерському господарству „Світанок" на території Радошівської сільської ради Ізяславського району та надання земельної ділянки площею 50,0 га у користування на умовах оренди строком на 49 років з метою ведення фермерського господарства.

Управлінням Держкомзему в Ізяславському районі 08.07.2011р. за №01-14/898 внесено пропозицію Ізяславській районній державній адміністрації про надання ФГ „Світанок" земельної ділянки загальною площею 50 га з метою ведення фермерського господарства в оренду строком на 49 років із земель Радошівської сільської ради.

Розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області №448/2011-р від 02.08.2011р. було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування на умовах оренди ФГ „Світанок" на території Радощівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, розроблену ПП „Ізяслав-Експерт"; надано фермерському господарству "Світанок" земельну ділянку загальною площею 50,0 га у користування на умовах оренди строком на 49 років для ведення фермерського господарства із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради; встановлено орендну плату в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки; зазначено, що до використання земельної ділянки приступити після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

05.08.2011р. ФГ „Світанок" (за підписом директора Мельника М.П.) звернулося з листом за вих. №12 до Ізяславської районної державної адміністрації, в якому просило вилучити земельну ділянку площею 50 га з права постійного користування з послідуючим використанням її на умовах оренди у зв'язку з смертю батька Мельника П.С. - голови ФГ „Світанок" та переоформленням корпоративних прав по фермерському господарству на Мельника М.П.

Управлінням Держкомзему в Ізяславському районі 05.08.2011р. за №01-24/946 внесено пропозицію Ізяславської РДА про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області №451/2011-р від 05.08.2011р. було припинено право постійного користування земельною ділянкою ФГ „Світанок" загальною площею 50,0 га із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради, вищевказану ділянку передано в землі державної власності, рекомендовано управлінню Держкомзему в Ізяславському районі внести зміни в земельно-кадастрову документацію.

Рішенням дев'ятої сесії шостого скликання Ізяславської районної ради Хмельницької області від 18.10.2011 р. №14 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надавалась в оренду ФГ „Світанок" для фермерського господарства , що знаходиться за межами населених пунктів на території Радощівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

15.11.2011р. на підставі розпорядження Ізяславської РДА №448/2011-р від 02.08.2011р. між Ізяславською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та фермерським господарством "Світанок" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Радощівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 50,00 га ріллі.

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 336327,70 грн.

Договір укладено на 49 років (п. 8 договору).

Пунктом 15 договору визначено, що земельна ділянка передається для ведення фермерського господарства.

Згідно з п. 18 передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений їх печатками та зареєстрований в Державному реєстрі земель 18.11.2011р. за №682210004001296.

Земельна ділянка була передана в оренду відповідно до акту приймання-передачі від 18.11.2011р., який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору оренди проведено визначення меж земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування (на умовах оренди) на території Радощівської сільської ради, про що між сторонами складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

05.02.2015р. Радощівська сільська рада Ізяславського району звернулася з листом за №9 до прокурора Ізяславського району, в якому повідомила, що на території сільської ради обробляється земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення площею 50 га фермерським господарством „Світанок". В зазначеному листі, сільська рада просила перевірити правомірність використання вказаної земельної ділянки ФГ „Світанок" та за наявності підстав вжити заходи представницького характеру.

24.02.2015р. за №78/13-13/407/2015 Ізяславською районною державною адміністрацією було надано відповідь на запит прокуратури Ізяславського району від 23.02.2015р. №94-565 вих-15, в якому повідомлено, що протягом 2007-2011 років розпорядження голови районної державної адміністрації про надання ФГ „Світанок" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування на умовах оренди на території Радощівської сільської ради не приймалось. Надання ФГ „Світанок" в користування на умовах оренди земельної ділянки площею 50 га, розташованої за межами населених пунктів на території Радощівської сільської ради (відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.08.2011р. №448/2011-р) здійснювалося без проведення земельних торгів.

17.02.2015р. за №01-26/359 відділом Держземагенства в Ізяславському районі Хмельницької області зроблено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на лютий 2015р., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у ФГ „Світанок" складає 737648,71 грн.

Прокурор посилаючись на те, що розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації №448/2011-р від 02.08.2011р., прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки згідно даного розпорядження було передано в оренду земельну ділянку із земель державної власності для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування зазначеного розпорядження, а також визнання недійсним договору оренди землі від 15.11.2011р., укладеного на підставі спірного розпорядження між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ „Світанок".

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Приписами ст. 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі №3-рп/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на порушення інтересів держави, а саме, порушення вимог законодавства України при прийнятті органом влади рішення з питань передачі в оренду земельної ділянки юридичній особі із земель державної власності без дотримання встановленої законом процедури (без проведення земельних торгів).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є звернення до суду з вимогою про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України „Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991р. №2009-ХІІ, яка була чинною на час оформлення права постійного користування на спірну земельну ділянку Мельником П.С. (колишнім головою ФГ „Світанок"), земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надавалися громадянам у приватну власність, в користування, в тому числі на умовах оренди. У постійне користування земля надавалася громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували у державній власності.

Правовий статус землі в постійному користуванні полягає у тому, що земельна ділянка надавалась для створення фермерського господарства без обмеження строку користування, з правом її приватизації кожним членом фермерського господарства в розмірі середньої земельної частки (паю).

При цьому, п. 8 Постанови Верховної Ради України „Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" від 13 березня 1992 р. встановлено, що громадяни, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.

З 2002р. набрав чинності новий Земельний кодекс України, в п. 7 Перехідних положень якого передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

При цьому, Законом України „Про фермерське господарство" від 19.06.2003р. із прийняттям якого втратив чинність Закон України „Про селянське (фермерське) господарство" передбачено право на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства у власність або оренду із земель державної або комунальної власності (ст. 7 вказаного Закону).

Як вбачається із ст. 12 Закону України „Про фермерське господарство", яка кореспондується зі ст. 31 Земельного кодексу України, землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

В свою чергу, ст. 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Таким чином, Законом України „Про фермерське господарство" та Земельним кодексом України не передбачене набуття громадянами права постійного користування земельними ділянками для ведення фермерського господарства.

Також чинне законодавство не передбачає успадкування права постійного користування земельною ділянкою. Так, згідно з ч. 1 ст. 23 Законом України „Про фермерське господарство" успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. При цьому, ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України визначено, що до спадкоємців у порядку спадкування на загальних підставах переходить право власності на земельну ділянку, із збереженням її цільового призначення. А відтак, право користування землею не може бути успадкованим.

Відповідно до ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент смерті.

Як вбачається із державного акту про право постійного користування землею від 07.03.2000р., земельна ділянка площею 50 га, що розташована на території Радошівської сільської ради надавалася для створення селянського (фермерського) господарства громадянину - Мельнику П.С., який помер 17.08.2004р. (згідно актового запису про смерть №26 від 18.08.2004р.).

Враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка була надана в постійне користування громадянину Мельнику П.С. для створення селянського (фермерського) господарства до моменту його смерті не змінила свій правовий титул (право постійного користування) з урахуванням положень Закону України „Про фермерське господарство" від 19.06.2003р. та Земельного кодексу України, розпорядження вказаною земельною ділянкою на момент її відведення ФГ „Світанок" здійснювала Ізяславська райдержадміністрація відповідно до ст. 7 Закону України „Про фермерське господарство" та ст. 122, 124 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

При цьому, ч. 5 ст. 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізяславською райдержадміністрацією 02.08.2011р. прийнято розпорядження №448/2011-р „Про надання фермерському господарству "Світанок" земельної ділянки у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радощівської сільської ради", при цьому розпорядженням від 05.08.2011р. №451/2011-р припинено право постійного користування ФГ „Світанок" на цю ж саму земельну ділянку. Однак , сторонами не подано до матеріалів справи доказів, що на момент прийняття спірного розпорядження від 02.08.2011р. №448/2011-р Ізяславською райдержадміністрацією про надання в оренду земельної ділянки, вона перебувала в постійному користуванні ФГ „Світанок".

Відповідно до норм статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Пунктом 3 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Згідно з частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

При цьому, за змістом ч. 1 ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання земельної ділянки, але вже як юридична особа.

Отже, як слідує із положень чинного законодавства, без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам. Можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство", без проведення земельних торгів діючим законодавством України не передбачена.

Судом встановлено, що державна реєстрація фермерського господарства „Світанок" проведена 24.01.2001р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 645870 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2015р.

Таким чином, враховуючи, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження голови Ізяславської райдержадміністрації №448/2001-р від 02.08.2011р. фермерське господарство "Світанок" вже набуло статусу юридичної особи, то отримання земельної ділянки в оренду, яке відбулося без проведення земельних торгів, суперечить вимогам ст. 124 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання вищезазначеного розпорядження недійсним. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України №922/4817/13 від 14.11.2014р.

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

З огляду на зазначене, суд при вирішенні даного спору враховує висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права при вирішенні аналогічного спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з п. 2 ст. 43 "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

За таких обставин, беручи до уваги наведені вище положення закодавства, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги прокурора про визнання недійним незаконним та скасування розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 448/2011-р від 02.08.2011р. "Про надання фермерському господарству "Світанок" земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радошівської сільської ради".

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 15.11.2011р., укладеного між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок" судом враховується, що дана вимога є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 448/2011-р від 02.08.2011р. "Про надання фермерському господарству "Світанок" земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радошівської сільської ради".

Відповідно до ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до абз. 4 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських) договорів недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судом береться до уваги, що спірний договір оренди землі від 15.11.2011р. був укладений на підставі розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 448/2011-р від 02.08.2011р., яке як встановлено судом є незаконним, оскільки прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, договір оренди землі від 15.11.2011р. укладений між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок" підлягає визнанню недійсним.

При цьому, судом враховуються, що ч. 3 ст. 207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє.

Відповідно до п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських) договорів недійсними" якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Аналогічні положення містяться в 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", в якому зокрема передбачено, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Враховуючи зазначене, договір оренди землі від 15.11.2011р., укладений між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок" підлягає визнанню недійсними з припиненням його дії на майбутнє.

З приводу посилання відповідача-1 на пропуск прокурором строку позовної давності, судом береться до уваги, що прокуратурою Ізяславського району перевірка щодо стану використання земель сільськогосподарського призначення державної власності була розпочата у зв'язку з надходженням листа Радошівської сільської ради №9 від 05.02.2015р. Зазначений лист був отриманий прокуратурою 06.02.2015р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції прокуратури на вказаному листі сільської ради.

Положеннями п.п. 2 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „ Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 № 10 передбачено, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Таким чином, прокуратурі Ізяславського району стало відомо про можливе порушення вимог закону при передачі в оренду земельної ділянки, що знаходяться за межами населеного пункту на території Радошівської сільської ради Ізяславського району з моменту отримання листа сільської ради, а саме 06.02.2015р.

З огляду на зазначене, прокурором не пропущено строк звернення з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасувати розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 448/2011-р від 02.08.2011 р. "Про надання фермерському господарству "Світанок" земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радошівської сільської ради" та визнання недійсним договору оренди землі від 15.11.2011 р., укладеного між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок" підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В зв'язку із задоволенням позову та з урахуванням ч. 2 ст. 49 ГПК України, п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір покладається на Ізяславську районну державну адміністрацію, оскільки спір виник саме внаслідок її неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43-49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 448/2011-р від 02.08.2011 р. "Про надання фермерському господарству "Світанок" земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радошівської сільської ради".

Визнати недійсним договір оренди землі від 15.11.2011 р., укладений між Ізяславською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Світанок", який зареєстрований 18.11.2011р. у відділі Держкомзему в Ізяславському районі під № 682210004001296 з припиненням його дії на майбутнє.

Стягнути з Ізяславської райдержадміністрації (Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 21315334) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача № 31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 27.05.2015р.

Суддя О.Є. Танасюк

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, 30300, м. Ізяслав, вул.Шевченка, 5

3 - відповідачу-1 ,30300, м.Ізяслав,вул. Незалежності, 2 (простим)

4 - відповідачу -2, с.Радошівка, Ізяславського р-н, вул. Гагаріна, 23(простим) .