Рішення № 44428205, 20.05.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р.Справа № 922/4901/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом Приватного АТ "Медфарком-Центр", м. Київ до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація", м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення коштів за участю :

позивача - не з"явився

відповідача (заявника) - Прикорень Т.А. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.01.2015 р. по справі № 922/4901/14 за позовом ПАТ "Медфарком-Центр" до КП "Луганська обласна "Фармація" про стягнення коштів позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з КП "Луганська обласна "Фармація" на користь ПАТ "Медфарком-Центр" суму основного боргу в розмірі 2198543,20 грн., 72284,64 грн. пені, інфляційні витрати в сумі 84497,84 грн., 3% річних в сумі 17574,16 грн., 48903,69 грн. судового збору. В задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 50% від 144569,29 грн. - відмовлено.

06.05.2015 р. від КП "Луганська обласна "Фармація" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2015 р. по справі № 922/4901/14, в якій просить суд прийняти нове рішення, яким відмовити ПРАТ "Медфарком-Центр" у задоволенні позовних вимог до КП "Луганська обласна "Фармація".

Позивач в судове засідання не з"явився, але надав відзив на заяву, в якому просить суд залишити рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2015 р. по справі № 922/4901/14 без змін.

Відповідач (заявник) в призначене судове засідання з"явився, підтримує свою заяву просить її задовольнити.

Заявник в своїй заяві зазначає, що 26.03.2015 р. Полтавською торгово-промисловою палатою України було винесено сертифікат № 3887, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), закрема: акти тероризму на території м. Луганська, протиправні дії третіх осіб щодо зобов"язань, які виникли за договором поставки № 10 від 17.05.2010 р. з ПРАТ "Медфарком-Центр", КП "ЛО "ФАРМАЦІЯ" та отримано після ухвалення рішення по даній справі, тому дана обставина є істотною для вирішення справи та такою, яка не була відома особі, яка звертається з заявою на час розгляду справи. Даний сертифікат було отримано 08.04.2015 р.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Однією з підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Так, відповідно до статуту КП "ЛО Фармація", затвердженого розпорядженням голови Луганської обласної ради від 28.11.2014 р. № 194, КП "ЛО "ФАРМАЦІЯ" є комунальним унітарним підприємством та об"єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління аким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений нею орган. П. 6.2. статуту, відносини підприємства з іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами у всіх сферах господарької діяьності здійснюється на основі договорів і чинного законодавства України. Згідно п. 6.3. статуту, підприємство вільне у виборі предмету договору, визначенні зобов"язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

17.05.2010 р. між ПРАТ "Медфарком-Центр" та КП "ЛО "ФАРМАЦІЯ" був укладений договір поставки № 10, предметом якого було постачання лікарських засобів, п. 8.1. якого встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2015 р. та виконання всіх зобов"язань та адреса поставки є: 91020, м. Луганськ, Степовий тупік, 2а.

Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", згідно якого прийнято рішення про проведення антитерористичної операції у Луганській, Донецькій областях України. У зв"язку з чим, КП "ЛО "ФАРМАЦІЯ" звернулось до Полтавської торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили). Згідно сертифікату № 3887 від 26.03.2015 р. засвідчено, що події на території м. Луганська є форс-мажорними обставинами щодо зобов"язань, які виникли за договором поставки № 10 від 17.05.2010 р.

Час дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено з 04.07.2014 року по 14.11.2014 року.

Заявник зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії Закону, єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов"язання є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов"язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов"язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов"язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути та ця подія завдала збитків. До обставин непереборної сили відносять стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію). В даному випадку - акти тероризму на території м. Луганська.

П. 6.1. розд. 6 договору, укладеного між сторонами, передбачені форс-мажорні фактори, які звільняють сторони від відповідальності за невиконання зобов"язань по договору, а саме: військові дії, страйки, масові безпорядки, стихійні явища та інше.

Отже, дані обставини є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України.

Згідно ст.114 ГПК України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення заяви КП "ЛО "ФАРМАЦІЯ" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасування рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2015 р. по справі № 922/4901/14 за нововиявленими обставинами та прийняттям нового, яким позовні вимоги задовольнити частково виходячи з наступного:

Між сторонами було укладено договір поставки № 10 від 17.05.2010 року (далі - договір)(а.с. 12-14 т.1), відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцю (відповідачу) лікарські засоби (далі - товар), зазначений в п. 1.2 договору, а відповідач прийняти та оплатити товар. Найменування, асортимент, кількість товару, одиниці виміру, ціна за одиницю товару, вартість товару зазначаються в накладних, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору, орієнтовна загальна вартість товару, що постачається за даним договором, на момент підписання договору складає 50 млн. грн., та складається із сумарної вартості відвантаженого товару за відповідними накладними протягом дії даного договору.

Згідно з п. 3.1 договору, постачання товару відповідачу здійснюється партіями (сформованими на підставі погодженої сторонами заявки) за рахунок позивача. Умови та місце поставки кожної партії товару визначаються сторонами, відповідно до вимог Міжнародних правил по трактуванні термінів "Інкотермс-2000" і визначаються як DDP (склад відповідача), адреса поставки (складу відповідача): 91020, м. Луганськ, Степовий тупик, 2а.

На виконання умов договору, позивачем у період з 05.06.14 р. по 17.07.14 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2739892,04 грн., що підтверджується видатковим накладними №№ 0012876 від 05.06.2014 року, 0012887 від 05.06.2014 року, 0010768 від 05.06.2014 року, 0011172 від 05.06.2014 року, 0011170 від 05.06.2014 року, 0013851 від 12.06.2014 року, 0013849 від 12.06.2014 року, 0013807 від 12.06.2014 року, 0015628 від 19.06.2014 року, 0015626 від 19.06.2014 року, 0015444 від 19.06.2014 року, 0015462 від 19.06.2014 року, 0015452 від 19.06.2014 року, 0015430 від 19.06.2014 року, 0016460 від 24.06.2014 року, 0016476 від 24.06.2014 року, 0016949 від 26.06.2014 року, 0016947 від 26.06.2014 року, 0016837 від 26.06.2014 року, 0016844 від 26.06.2014 року, 0016839 від 26.06.2014 року, 0016828 від 26.06.2014 року, 0017755 від 03.07.2014 року, 0017778 від 03.07.2014 року, 0017774 від 03.07.2014 року та 0020474 від 17.07.2014 року. Повноваження представника відповідача на отримання товару за вказаними накладними підтверджуються відповідними довіреностями (а.с. 17, 32, 42, 57, 61, 76, 86 т.1).

Відповідно до п. 2.2 договору, відповідач зобов'язався оплатити товар протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару згідно накладної.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в сумі 541348,84 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 127-136 т.1), внаслідок чого заборгованість відповідача склала 2198543,20 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони в спірному договорі домовились (п. 2.2), що відповідач зобов'язаний оплатити товар протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару згідно накладної.

Як вже було зазначено, відповідач частково оплатив товар на суму 541348,84 грн. Станом на момент розгляду справи, неоплаченим залишився товар вартістю 2198543,20 грн. Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором поставки № 10 від 17.05.2010 року, зокрема, з 06.07.14 р. за першою видатковою накладною № 0012876 від 05.06.2014 року та з 17.08.14 р. за останньою видатковою накладною № 0020474 від 17.07.2014 року.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Твердження відповідача про можливість існування іншого договору, укладеного сторонами 17.05.11 р., судом не приймаються, оскільки позивач зазначає, що між сторонами укладався лише договір поставки від 17.05.10 р., а відповідач доказів існування іншого договору поставки, укладеного між сторонами не надав, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Посилання відповідача в судовому засіданні на неможливість отримання ним первинних документів також не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки в матеріалах справи знаходяться видаткові накладні, які є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та довіреності, якими відповідач уповноважив свого представника отримати товар за спірними накладними.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 2198543,20 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 144569,29 грн. пені, інфляційні втрати в сумі 84497,84 грн. та 3% річних в сумі 17574,16 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В п. 7.2 договору поставки № 10 від 17.05.2010 року встановлено, що у випадку не дотримання покупцем строків оплати товару, останній зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми не оплаченого товару.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 144569,29 грн. пені законною та обґрунтованою.

Однак згідно п.6.1,6.2 договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов"язань за договором у разі настання обставин непереборної сили. Форс-мажорні обставини повинні бути підтверджені офіційною довідкою Торгово-промислової палати України або іншим документом.

26.03.2015 р. Полтавською торгово-промисловою палатою України було винесено сертифікат № 3887, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема: акти тероризму на території м. Луганська, протиправні дії третіх осіб щодо зобов"язань, які виникли за договором поставки № 10 від 17.05.2010 р. з ПРАТ "Медфарком-Центр", КП "ЛО "ФАРМАЦІЯ" у період з 04.07.2014 року по 14.11.2014 року, тобто період за який позивачем нараховано пеню у розмірі 144 569,29 грн..

З урахуванням викладеного, приймаючи наявність форс-мажорних обставин у період, за який відповідачеві нараховано пеню, підтверджених сертифікатом № 3887, у задоволенні пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 84497,84 грн. та 3% річних в сумі 17574,16 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, беручи до уваги приписи ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 112-114 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву КП "ЛО "ФАРМАЦІЯ" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2015 р. по справі № 922/4901/14 за нововиявленими обставинами - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2015 р. по справі № 922/4901/14 - скасувати за нововиявленими обставинами та прийняти нове.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" (код ЄДРПОУ 01975442, адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5) на користь Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (код ЄДРПОУ 33239630, адреса: 03680, м. Київ, вул. Кржижановського, будинок 4) основний борг в сумі 2198543,20 грн., інфляційні втрати в сумі 84497,84 грн., 3% річних в сумі 17574,16 грн. та 48903,69 грн. судового збору.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені - відмовити.

Повне рішення складено 25.05.2015 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа № 922/4901/14