Рішення № 44427374, 06.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 Справа №910/4912/15-гЗа позовом Приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «Граве Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»

про стягнення грошових коштів.

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

від позивача: Каланча Ю.А. - за довіреністю від 08.12.2014р.

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 06 квітня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

02.03.2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява вих. № 59775 від 24.02.2015р. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (Позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 41 451,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику Позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована Відповідачем за полісом № АЕ/1739040.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/4912/15-г, розгляд справи призначено на 06.04.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Граве Україна» (надалі - Страховик) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) був укладений договір № 101011389 добровільного страхування «Граве Каско» (копія договору в справі, по тексту - Договір або Договір добровільного страхування).

Об'єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб Позивач прийняв на страхування на випадок заподіяння збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 02.06.2014р., на 584 км 410 м а/д Київ-Чоп в с. Розвадів Миколаївського району Львівської області, коли водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який після зіткнення не контрольовано розпочав рух вперед та зіткнувся з автомобілем «Крайслер», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який знаходився попереду нього, спричинивши технічні пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

В результаті ДТП автомобіль «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки міститься в матеріалах справи).

Розмір страхового відшкодування згідно наявного в матеріалах справи страхового акту № CНТ/101011389/2 від 20.08.2014р. складає 41 451,53 грн. (копія документу в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди Позивачем було перераховано страхове відшкодування в розмірі 40 896,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 48591 від 27.08.2014р. (копія доручення в справі).

Також, оскільки умовами п. 10.6. Договору передбачено право страховика вирахувати з суми страхового відшкодування несплачені частини страхового платежу, то, враховуючи заборгованість страхувальника за страхові платежі у розмірі 555,00 грн., позивачем складено акт про взаємозалік боргів від 20.08.2014 року на вказану суму (копія документу в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 10.07.2014р. по справі № 447/1919/14-п, (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з Відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1739040 (витяг з єдиної централізованої бази даних МТСБУ долучено до матеріалів справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням Відповідачем з ОСОБА_3 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/1739040, Відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до Позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до Відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно страхового акту № CНТ/101011389/2 від 20.08.2014р., вартість матеріального збитку застрахованого автомобіля «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 41 451,53 грн. (копія документів в справі).

Згідно із висновком № 168 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 20.06.2014р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 90 487,45 грн., вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику цього ж автомобіля складає 47 240, 38 грн. Відповідно до калькуляції № 06/168/14 від 20.06.2014р., вартість матеріального збитку застрахованого автомобіля «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 90 487,45 грн. (копії документів в справі).

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також те що полісом № АЕ/1739040 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн. та франшизу в сумі - 0,00 грн., сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті Відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 41 451, 53 грн. з розрахунку 41 451,53 (відшкодована шкода) - 0,00 грн. (франшиза).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ідентифікаційний код 30115243, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 65), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (ідентифікаційний код 19243047 адреса: 01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 15, квартира 124), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 41 451,53 грн. (сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня 53 копійки) страхового відшкодування та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити Відповідачу по справі № 910/4912/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.05.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало