Рішення № 44427211, 21.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/73/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015 Справа № 908/2658/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с № 1800; 69065, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 64320,94 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Піскун О.С., довіреність №3633-О від 18.09.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" з позовною заявою про стягнення 64320,94 грн. з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи статей 1, 12, 15, 22, 49, 54-57 ГПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України та ст. 173-175, 193, 198 ГК України. Зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 своєю заявою приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 26.06.2013 р. та прийняв на себе зобов'язання виконувати умови договору. За доводами позивача, відповідно до договору відповідачу було надано послугу гарантованих платежів (за його заявками, оформленими за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват 24») для виконання грошових зобов'язань як за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком. При цьому вказує, що свої зобов'язання позивач виконав в належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом. Стверджує, що всупереч умовам договору та чинного законодавства, зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені Договором строки за послугою «Гарантований платіж» відповідачем не виконані, станом на 02.02.2015 р. заборгованість за договором складає 64320,94 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2658/15, присвоєно справі номер провадження № 30/73/15, розгляд якої призначено на 21.05.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги позовної заяви. Також, до матеріалів справи надав витребувані судом документи, зокрема, виписки по рахункам та письмові пояснення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом доказів та письмового відзиву не надав.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У відповідності до вказаних вимог, відповідач про час та місце слухання даної справи був повідомлений належним чином.

Листом Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 30.03.2015 р. №04-16-416 повідомлено про припинення приймання поштових відправлень на/з території Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з тим, що відповідач знаходиться у смт. Миронівський, м. Дебальцеве, Донецької області, господарським судом Запорізької області складено відповідний акт від 20.04.2015 р. про неможливість направлення кореспонденції відповідачу.

Крім того, судом прийнято до уваги положення:

а) інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції" (інформаційний лист ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14);

б) інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 № 01-06/2051/14 "Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції" згідно з якими:

- учасник судового процесу (п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 №01-06/2051/14), який знаходиться на території проведення АТО, вважається належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому (…) згідно із ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Інформація про час та місце розгляду справи № 908/2658/15 була розміщена судом на офіційному веб-порталі "Судова влада України" 22.04.2015 р. в розділі "Новини та події суду", що підтверджується роздрукованими (долучено судом до матеріалів справи) витягами із вказаного офіційного веб-порталу під заголовком: "До уваги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по справі №908/2658/15.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи передбачені чинним ГПК України, а також інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.14 № 01-06/2052/14 "Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку із проведенням АТО" щодо повідомлення учасників судового процесу, які знаходяться на території проведення АТО. І вказане, відповідно до змісту наведеного вище інформаційного листа від 01.12.14 № 01-06/2052/14, виключає підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на п. 2 ч. 3 ст. 104 (п. 2 ч. 2 ст. 10110) ГПК України в частині того, що справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 21.05.2015 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2013 р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (клієнт, відповідач у справі) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (банк, позивач у справі) із заявою про відкриття поточного рахунку. На підставі даної заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2.

Згідно цієї заяви Клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів та відбитків печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.1.1.73. "Умов та правил надання банківських послуг" за послугою "Гарантовані платежі», далі Умови, Банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі Послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт-платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї Послуги є платник і одержувач за господарськими договорами.

Згідно з п.п. 3.1.1.74. - 3.1.1.75 Умов та Правил за послугою "Гарантовані платежі» у разі необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват 24» (далі «Приват24») подає в Банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Створені в Приват24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників. Після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, Банк розглядає його на предмет надання або відмови в наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та /або не кредитоспроможності платника.

Умовами п. 3.2.2.1 Умов та Правил за послугою "Гарантовані платежі» передбачено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, встановлені в заявці на договірне списання коштів (надалі - гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювальна кредитна лінія (надалі - «кредит») надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування Інтернет-клієнт-банк «Приват24»), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, надані позичальником Банку заявки можуть бути відкликані (відмінені) позичальником виключно при отриманні згоди на її відгук (скасування) від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват 24»).

Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов та Правил за послугою "Гарантовані платежі» термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням терміну повернення кредиту. У разі непогашення Клієнтом заборгованості за цими Умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом в період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів Сторони на дату укладення цього Договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом Банк розміщує для Клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта - системи клієнт-банк, Інтернет-клієнт-банк, «Приват24», sms-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, наданих Банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Узгоджений Сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту його розміщення способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів. У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту є простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Вказаний в цьому пункті строк не може бути змінений згідно умов цього Договору.

У разі якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - Клієнт доручає Банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в Банку, так і за рахунок невикористаних коштів по «кредитному ліміту на розрахунковому рахунку», подальші взаємини за яким регулюються розділом 3.2.1 справжніх «Умов та Правил». Інші істотні умови кредитування наведено в заявці.

Згідно з п. 3.2.2.11.2 Умов та Правил за послугою «Гарантовані платежі» цей договір в частині п. 3.2.2.9.4 цього Договору вступає в силу з моменту підписання цього Договору, в інших частинах - з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в рамках зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.

Відповідно до п 3.2.2.2 Умов у разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

В результаті невнесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості станом на 12.12.2013 року у відповідача виникла прострочена заборгованість.

Умовами Банку п 3.2.2.7.5. передбачено, що Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування-вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Як вказує позивач, ним зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відповідача, проте, відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 30626DO2TS0AX від 14.01.2015 р. з вимогою сплатити виниклу заборгованість, що підтверджується копією опису вкладення від 19.01.2015 р., копією фіскального чеку №5046 від 19.01.2015 р. та копією списку згрупованих поштових відправлень № 1120 від 19.01.2015 р. Доказів надання відповіді на претензію не надано.

За поясненнями позивача, відповідачем неодноразово порушувалися умови Договору щодо оплати послуг Банку, з зв'язку з чим, крім заборгованості за кредитом в сумі 35816,37 грн., відповідачу нараховано також 21497,38 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом та 7007,19 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором № б/н від 26.06.2013 р. в розмірі 64320,94 грн., в т.ч.: 35816,37 грн. - заборгованості за кредитом, 21497,38 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 7007,19 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

За визначенням частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Обставини справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином. На підставі поданої відповідачем Заяви (арк. справи 8) позивачем 26.06.2013 р. було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 у національній валюті із встановленням ліміту кредитування з 26.06.2013 року в розмірі 9000,00 грн., з 14.08.2013 року в розмірі 8700,00 грн., з 02.09.2013 року в розмірі 16900,00 грн., з 30.09.2013 року в розмірі 42500,00 грн., з 16.10.2013 року в розмірі 45100,00 грн., з 14.11.2013 року в розмірі 46700,00 грн., що підтверджується виписками ПАТ КБ "Приватбанк".

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг банк надав клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів (надалі - гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки, що підтверджується заявками відповідача на гарантований платіж (дорученнями на договірне списання) № 299, 364, 365, 366, 367, 375 за період з 26.06.2013 року по 16.11.2013 року, банківськими виписками по рахункам відповідача та розрахунком заборгованості.

Відновлювальна кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту та може бути змінена або скасована позичальником за згодою одержувача шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Разом з тим, згідно п. 3.1.1.74, 3.1.1.75 Умов та Правил банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком, послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів та надається як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів.

Позивач пояснює, що надавав відповідачеві послугу гарантованих платежів (за його заявками, оформленими за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват 24») для виконання грошових зобов'язань як за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком. При цьому вказує, що погашення тіла кредиту відповідачем за послугою «Гарантований платіж» відображено у розрахунку заборгованості стовпчик «Погашення тіла» було здійснено: 15.08.2013 року в сумі 1000,00 грн., 11.12.2013 року в сумі 768,25 грн., 12.12.2013 року в сумі 1965,72 грн., 13.12.2013 року в сумі 48,81 грн., 17.12.2013 року в сумі 655,51 грн., 18.12.2013 року в сумі 974,35 грн., 23.12.2013 року в сумі 3817,07 грн., 25.12.2013 року 5885,81 грн. Разом з тим, позивач зазначає, що з врахуванням виданих кредитних коштів за період з 12.12.2013 року по 02.02.2015р. у відповідача/позичальника зростаючим підсумком утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 35816,37 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, банківськими виписками за рахунками відповідача та його заявками на гарантований платіж (доручення на договірне списання).

Зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом відповідачем не виконані.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом

Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Відповідно до розділу Умов 3.2.2.9 яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до даті погашення кредиту відповідно до п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2, 3.2.2.8.1 Договору, Клієнт платить проценти та винагороду в розмірі указаному в заявці.

З огляду на п. 3.2.2.9.3 Умов, виплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.9.1, 3.2.2.9.2 Договору, здійснюється в дату виплати процентів. Дати виплати процентів вказана в заявці. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, відмінну від вказаної у вказаному пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Згідно п. 3.2.2.9.4 Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку відповідно до заявки. Пунктом 3.2.2.9.5 Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування відповідно до заявки. Пунктом 3.2.2.9.6 передбачено, що Клієнт сплачує Банку винагороду (в тому числі і при умові відміни гарантованого платежу, перерахування коштів по якому позичальник здійснив за рахунок кредиту) за управління фінансовим інструментом відповідно заявки. Нарахування винагороди здійснюється із розрахунку4% річних (чи ставки вказаної в заяві) з дати ініціювання заявки до дати виконання заявки (але не менше 5 гривень чи суми вказаної в заявці). Клієнт доручає Банку провести списання суми винагороди з свого рахунку ("договірне списання") в дату ініціювання заявки, у разі , якщо на рахунках клієнта недостатньо коштів для виплати кредиту і/чи винагороди, то клієнт доручає Банку здійснити такі списання за рахунок доступної для використання частини кредитного ліміту встановленого на розрахунковий рахунок клієнта. У разі зменшення дати виконання заявки перерахунок сплаченої винагороди не здійснюється. При збільшенні дати виконання заявки Банк здійснює перерахунок винагороди з урахуванням нової дати виконання заявки.. Сплата донарахованої суми винагороди здійснюється позичальником в дату зміни дати виконання заявки.

Відповідно до п. 3.2.2.9.10 Умов, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати відсотків і / чи за період який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Факт наявності заборгованості відповідача перед ПАТ КБ "Приватбанк" підтверджується наданими позивачем доказами.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 35816,37 грн. заборгованості за кредитом, 21497,38 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 7007,19 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, яка згідно наданого розрахунку нарахована починаючи з 17.11.2014 р. по 02.02.2015 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Як передбачено п. 3.2.2.10.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3, цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % ріічних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права передбаченого п. 3.2.2.2 Договору, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

В пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Крім того, у відповідності до п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

З огляду на викладене, суд вважає, що обумовлені сторонами в Договорі банківського обслуговування б/н від 26.06.2013 р. період нарахування пені та строк позовної давності щодо стягнення пені у повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.

Однак, суд зазначає наступні обставини.

Місцезнаходженням відповідача є смт. Миронівський, м. Дебальцеве, Донецької області.

Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014р. введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року … юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. було затверджено перелік населених пунктів, куди включено м. Донецьк. При цьому, станом на момент вирішення спору в господарському суді, Розпорядження КМУ відновило свою дію на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 826/18330/14 і, відповідно, породжує правові наслідки, на які воно спрямоване.

Підпунктом 16) п.1 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (Додаток до розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р), визначено - м. Дебальцеве Донецької області.

Отже, враховуючи вказані норми матеріального права та той факт, що відповідач входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 7007,19 грн., нарахованої за період з 17.11.2014 р. по 02.02.2015 р., не підлягає задоволенню. У позові за вимогою про стягнення пені слід відмовити.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в сумі 35816,37 грн. - заборгованості за кредитом та 21497,38 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом. В решті заявлених позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; поштова адреса: 49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1800; код ЄДРПОУ 14360570) 35816 (тридцять п'ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 37 коп. заборгованості за кредитом, 21497 (двадцять одна тисяча чотириста дев'яносто сім) грн. 38 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 1627 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 95 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.05.2015 р.