Рішення № 44426909, 26.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.15р. Справа № 904/3242/15За позовом Публічного акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Кривий Ріг

про стягнення 52 837,17 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення 52 837,17 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов кредитного договору № 011/3663/155059 від 23.07.13р., в частині повернення кредиту.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.15р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду в засіданні на 28.05.15р.

28.05.15р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, витребувані документи суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.51).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився та не подав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання також не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.15р. про порушення провадження у справі, який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.52, 53).

У матеріалах справи є Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.54), відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.05.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.13р. між Публічним акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (далі-Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір № 011/3663/155059 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціальних платіжних засобів, НОМЕР_3 (НОМЕР_1), МФО 305653.

Максимальний ліміт кредиту за Кредитним договором в розмірі 100 000,00 гривень.

В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт. На дату укладення Кредитного договору поточний ліміт кредиту складає 42 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору строк дії кредиту - по 23.07.2015 року включно.

За приписами п. 2.1. Кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30 % річних.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору за умови наявності укладеного договору страхування, у разі ініціювання Позичальником операцій по рахунку з використанням спеціальних платіжних засобів та при відсутності (недостатності) на рахунку власних коштів Позичальника, Банк зобов'язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на рахунок в межах поточного ліміту та здійснити ініційовану Позичальником операцію. З моменту здійснення таких платежів Банк вважається таким, що надав Позичальнику кредит на суму здійснених Банком платежів.

Пунктом 5.2. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього Договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами Банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Позичальником щомісячного обов'язкового платежу попередніх періодів.

Позичальник доручає Банку здійснювати погашення кредиту, недозволеного овердрафту, процентів за користування ними, штрафів, погашення іншої заборгованості Позичальника перед Банком за Кредитним договором, а також здійснювати дострокове погашення заборгованості за кредитом шляхом здійснення договірного списання коштів Позичальника в будь-якій валюті (п. 5.5 Кредитного договору).

Позичальник на вимогу Банку, сплачує останньому, за кожний випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором - штраф у розмірі 100 гривень (п. 11.2.1 Кредитного договору).

Положеннями п. 8 Кредитного договору передбачено, що у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за Кредитним договором, Банк має право скасувати максимальний/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.

Як зазначає позивач, відповідачем не виконуються вищезазначені умови Кредитного договору, а саме відповідачем порушено зобов'язання по поверненню кредиту та не виконуються умови п. 5.2. Кредитного договору щодо забезпечення наявності коштів на рахунку для сплати обов'язкового платежу.

Таким чином, станом на 18.03.15р. загальна заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 52 837,17 грн., а саме:

- 42 000,00 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом,

- 5 030,98 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом,

- 5 806,19 грн. - заборгованість за відсотками.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу з вих. № 114.0.0.00/15-4321 від 12.09.14р., відповідно до якої позивач просив протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї вимоги погасити прострочену заборгованість за вищевказаним Кредитним договором у повному обсязі. Зазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 42 000,00 грн., заборгованість за недозволеним овердрафтом у розмірі 5 030,98 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 5 806,19 грн., а всього 52 837,17 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Кредитному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В статті 10561 Цивільного кодексу України зазначено про те, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши надані позивачем до господарського суду документи у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Кредитним договором. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Кредитного договору, відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами Кредитного договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 75, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (49044, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 35, код ЄДРПОУ 19358201, р/р 29091000000002, МФО 305653) заборгованість за кредитним договором № 011/3663/155059 від 23.07.13р. у розмірі 52837,17 грн. (п'ятдесят дві тисячі вісімдесят тридцять сім грн. 17 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.05.15 р.

Суддя Н.Е. Петренко