Рішення № 44426766, 21.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.05.15р. Справа № 904/3564/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 48 123,17 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди у сумі 48123,17 грн. внаслідок виплати страхового відшкодування. Судовий збір у сумі 1 827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов полісу № АА/4694971 від 15.07.2011 року та страхового акту №1 0801/39/1942/1/79481 від 12.06.2012 року Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" 27.06.2012 року виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 у сумі 48 123,17 грн., на підтвердження чого позивач надав копію платіжного доручення № 0031478 від 27.06.2012 року.

У якості підстави здійсненого відшкодування посилається на страховий випадок - майнову шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 20.02.2012 року о 20:45 год. на 450 км. + 650 км. автодороги Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ через порушення водієм автомобіля "КАМАЗ 53212", державний номер НОМЕР_1, Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу "Шевроле Такума", державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2

Відповідно до статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виплату матеріального збитку в порядку регресу у сумі 48 123,17 грн., яка останнім була залишена без відповіді.

29.04.2015 року до господарського суду електронним засобом зв'язку за підписом представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" надійшло клопотання про проведення судового засідання за участю позивача в режимі відеоконференції у зв'язку з його завантаженістю та проживанням у м. Суми.

При цьому він також просить визначити відповідальним за проведення відеоконференції господарський суд Сумської області, а у разі неможливості - розглядати справу без участі його представника за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 29.04.2015 року у задоволенні клопотання про участь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено (а.с. 42 том 1).

19.05.2015 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та призначення справи до слухання на іншу дату у зв'язку з тим, що останнім 14.05.2015 року було заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, проте ознайомитися з матеріалами справи він зміг лише 19.05.2015 року, тобто менш ніж за добу до початку судового засідання.

Заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 30.04.2015 року та 07.05.2015 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.43, 46 том 1). Довіреність на представництво інтересів відповідача на представника була оформлена 08.05.2015 року, однак заяву про ознайомлення з матеріалами справи останній подав до господарського суду лише 14.05.2015 року та ознайомився з матеріалами справи тільки 19.05.2015 року. Причин неможливості ознайомитися зі справою раніше представник не зазначає. Отже, на порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України вказане клопотання не є обгрунтованим належними та допустимими доказами.

Матеріли справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Відповідач письмового відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, своїм правом участі у судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.04.2015 року (а.с.32, 33 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

За вказаних обставин неявка представника відповідача у судове засідання не є перешкодою у розгляді справи за його відсутності.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року з призначенням розгляду справи на 20.05.2015 року.

У судовому засіданні 20.05.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 року о 20 год. 45 хв. на 450 км. + 650 км. автодороги Н-08 Бориспіль - Дніпропетровськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "КАМАЗ 53212", державний номер НОМЕР_1 з причепом НЕФАЗ 8332, державний номер НОМЕР_3, який належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві власності і перебував під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля "Шевроле Такума", державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду від 10.04.2012 року у справі №0427/2146/2012 3/0427/1116/2012 встановлено, що водій ОСОБА_4 перед виїздом не переконався щодо безпечного закріплення на причепі запасного колеса, що й призвело до його випадіння на проїзну частину дороги - на ліву смугу для руху, по якій рухався у попутному напрямку та виконував випередження автомобіль "Шевроле Такума", державний номер НОМЕР_2 та до зіткнення з даним автомобілем і його пошкодження.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода стала наслідком недотримання водієм ОСОБА_4 пунктів 1.5, 2.3 Правил дорожнього руху та визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП з накладенням на нього штрафу на користь держави у сумі 425 грн. (а.с. 8 том 1).

Цивільно-правова відповідальність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, як власника транспортного засобу "КАМАЗ 53212", державний номер НОМЕР_1, застрахована згідно полісу № АА/4694971 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 00 год. 00 хв. 16.07.2011 року до 15.07.2012 року включно, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (далі - Страховик, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Страхувальник, Відповідач).

Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування (поліс № АА/4694971) є обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у частині відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).

Відповідно до статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

На підставі страхового акту № 1 0801/39/1942/1/79481 від 12.06.2012 року, звіту № 133 від 20.04.2012 року про проведення оцінки колісного транспортного засобу та визначення вартості майнової шкоди позивачем за платіжним дорученням № 0031478 від 27.06.2012 року виплачено постраждалому ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 48 123,17 грн. (сума матеріального збитку за вирахуванням франшизи у сумі 500,00 грн.).

Відповідач не здійснив відшкодування понесених позивачем витрат (збитків), що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до пунктів 22.1, 22.2 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

За статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 35.1. статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Підпунктом г) пункту 38.1.1. статті 38 Закону встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду від 10.04.2012 року у справі №0427/2146/2012 3/0427/1116/2012 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 20.02.2012 року відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу, належного третій особі - ОСОБА_2

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Статтею 33 цього ж Закону передбачено, що технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку.

Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати страхового відшкодування має право регресних вимог до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладений у постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2012 року у справі № 12/5007/55/11.

За вказаних обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (01032, м. Київ, б-р Шевченко, 37/122, ідентифікаційний код 23510137) відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у сумі 48 123,17 грн., судовий збір у сумі1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.05.2015 року.

Суддя І.І. Колісник