Справа № 132/1057/15-ц
Провадження № 2/132/410/15
РІШЕННЯ
Іменем України
13.05.2015 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Копчинського В.І.
при секретарі Кулик Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Калинівської міської ради про визнання права власності на самочинно зведену будівлю,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі в позові вказують, що вони успадкували після смерті батька ОСОБА_3 спадщину - будинковолодіння АДРЕСА_1, в рівних частинах - по 1/2 частині. Дана обставина підтверджується - копією технічного паспорту та витягами з Держреєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації земельної ділянки для будівництва та обслуговування даного житлового будинку . Проте, у їхньому будинковолодінні є самочинно зведені будівлі, які вони не можуть зареєструвати у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, і які почались будуватись ще у 1996 році, а завершення будівництва відбулося у 2013 році. Таким чином, вони позбавлені можливості зареєструвати свою власність, тому звертаються до суду з даним позовом, в якому просять відповідно ст. 376 ЦК України визнати за нами право власності на самочинно зведену прибудову під літ. .А1, яка складається з - коридора 1-9 , площею 9,0 кв.м., кімнати 1-10, площею 14.1 кв.м, ванни 1-11 площею 11,3 кв.м., комори 1-12 площею 4,3 кв.м. у будинковолодінні АДРЕСА_1 .
Від представника позивачки ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог.
Позивач ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи наявна заява Калинівської міської ради Вінницької області про визнання позовних вимог та проханням розглянути справу за відсутності представника міської ради.
Згідно ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, з копії технічного паспорту на житловий будинок позивачів за АДРЕСА_1 вбачається, що об'єкт самовільного будівництва, на який вони просять визнати право власності, є прибудова - А-1 до основного об'єкту, житлового будинку, яка складається з - коридора 1-9 , площею 9,0 кв.м, кімнати 1-10, площею 14.1 кв.м, ванни 1-11 площею 11,3 кв.м., комори 1-12 площею 4,3 кв.м.
Відповідно до роз'яснень п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року за №6«Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» не може бути застосовано правила ст.376 ЦК України при вирішені справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі ( ганок, веранда , мансарда тощо).
Відповідно до ст.24 Закону України № 2780-ХІІ « Про основи містобудування « державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань держаного архітектурного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.
Відповідно до ст.26 даного Закону спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень.
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення , невизнання або оспорювання( ч.1 ст.3 та ч.1 ст.15 ЦПК України) . У зв'язку з цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Будь-яких доказів, що позивачі зверталися до компетентного державного органу із заявою про прийняття самовільно збудованого об'єкта до експлуатації суду не надано. Не надано суду також і висновків інспекції державного будівельного архітектурного контролю про відповідність об'єкта самовільного будівництва вимогам надійності і можливість його безпечної експлуатації.
Відповідно частини другої статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самовільне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідач по справі, Калинівська міська рада, надала в суд. заяву про визнання позову, однак враховуючи , що визнання відповідачем позову суперечить чинному законодавству, суд вважає відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову згідноч.4 ст.174 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 376 ЦК України, ст.24,26 Закону України № 2780-ХІІ «Про основи містобудування», ст.ст.10, 60, 61, 158, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Калинівської міської ради про визнання права власності на самочинно зведену будівлю - не задовольнити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ:
Судове рішення № 44426186, Калинівський районний суд Вінницької області було прийнято 13.05.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 132/1057/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: