Рішення № 44422374, 19.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4118/15

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) "Одесагаз" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 19190 грн. та трьох процентів річних у сумі 3855,28 грн.. Позивач посилався на те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 30.07.2014 року з ПАТ "Одесагаз" на його користь стягнуто 171346 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої незаконним відключенням відповідачем його помешкання від газопостачання, що з часу завдання шкоди тривалий час шкода не відшкодувовується, а тому на підставі ст.625 ЦК України з квітня 2011 року по червень 2014 року відповідач повинен відшкодувати інфляційне збільшення розміру шкоди у розмірі 11,2% та три проценти річних за 2,75 року. В наступному позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача участі у розгляді справи не приймала.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПАТ "Одесагаз" (ІК 03351208, адреса місцезнаходження: 65003, м.Одеса, вул.Одарія,1) на користь ОСОБА_2 ( адреса місця проживання: 65062, АДРЕСА_1) 19190 грн., як інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості, та 3855,28 грн., як три проценти річних, нараховані на суму заборгованості. Стягнуто ПАТ "Одесагаз" на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ "Одесагаз" просить рішення суду від 24 лютого 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Проти апеляційної скарги заперечував позивач ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, з наступних підстав.

За правилами ст.309 ч.1 п.1,3,4 ЦПК України підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач завдав шкоду позивачу, що рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача відшкодування майнової шкоди у розмірі 171346 грн., і до теперішнього часу відповідач відмовляється виконати рішення суду, а тому є підстави для застосування ч.2 ст.625 ЦК України.

З висновками суду погодитись неможливо.

Статтями 213, 214 ЦПК передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам цивільно-процесуального закону не відповідає.

Відповідно до ч.1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно,…сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу, у тому числі з підстав завдання майнової шкоди..

За змістом ст. ст. 610,612 ч.1,625 ч.2 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2011 року житловий будинок, належний ОСОБА_2 працівниками ПАТ "Одесагаз" було відключено від газопостачання. (а.с.3) Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09.02.2012р. встановлено незаконність дій відповідача, і ухваленим рішенням зобов'язано підключити позивачу незаконно відключений газ. Однак до 16.11.2012р. ПАТ "Одесагаз" рішення суду не виконало. Оскільки житло позивача обладнано газовим котлом для опалювання, у будинку, де він проживає, внаслідок сильного морозу вийшли з ладу елементи опалення і водопостачання, пошкодилось плиткове покриття, а з настанням відлиги - сталися заливи кімнат в будинку, то йому була завдана матеріальна шкода у 171346 грн., що було встановлено висновком будівельно-технічного дослідження від 30.05.2012р. (а.с.7-8)

Разом з тим, рішенням Приморського району м. Одеси від 16 жовтня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині відшкодування майнової шкоди у сумі 171346 грн. було відмовлено, та спочатку ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року в цій частині рішення суду залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди скасовано, а справу в цій частині було передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 липня 2014 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2013 року в частині відмови у позові ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди скасовано і ухвалено нове рішення про стягнення з ПАТ "Одесагаз" на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 171346 грн.. (а.с.7-8)

Із позовної заяви ОСОБА_2, із доданої до позовної заяви довідки про індекси споживчих цін, із наданих апеляційному суду розрахунків та із пояснень позивача в апеляційному суді вбачається, що позивач у суді першої інстанції просив стягнути інфляційне збільшення розміру шкоди у розмірі 11,2% та три проценти річних за 2,75 року, за період з квітня 2011 року по червень 2014 року.(а.с.2,11,103) Тоді як в зазначений період між сторонами ще тривав спір щодо підставності відшкодування майнової шкоди, у тому числі у суді. Та водночас існувало не скасоване судове рішення про відмову позивачу у позові про відшкодування майнової шкоди. Цивільного обов'язку відшкодовувати майнову шкоду позивачу в період з квітня 2011 року по червень 2014 року у відповідача ще не було, а за ст. 14 ч.2 ЦК України особа не може бути примушена до дій вчинення яких не є обов'язковим для неї. І як наслідок, за невиконання необов'язкових для неї на той час дій така особа не може бути притягнена до відповідальності за прострочення, у відповідності зі ст. 625 ч. 2 ЦК України.

Рішення апеляційного суду Одеської області, яким позов ОСОБА_2 задоволено і стягнуто відшкодування майнової шкоди у сумі 171346 грн., набуло чинності тільки 30 липня 2014 року, тобто поза межами періоду заявленого позову. А тому колегія суддів вважає, що саме з 30 липня 2014 року у відповідача виникло обов'язкове для нього грошове зобов'язання по сплаті позивачу грошових коштів у сумі 171346 грн. на відшкодування завданої майнової шкоди.

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції про небажання відповідача виконати рішення суду, про підставність позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з квітня 2011 року по червень 2014 року, тобто до набрання чинності рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 липня 2014 року, є такими що не ґрунтуються на вимогах закону і наведених матеріалах справи.

У відповідності зі ст.ст.11,303 ЦПК України суд апеляційної інстанції обмежений тими позовними вимогами, що були заявлені у суді першої інстанції. Уточнення позовних вимог, на стадії апеляційного провадження є неможливим, а тому надані позивачем варіанти розрахунків інфляційних втрат та 3% річних за період, що виник після 30 липня 2014 року, до уваги братися не можуть.

Та між тим, колегія суддів визнає неспроможними і посилання представника ПАТ "Одесагаз" на те, що між сторонами були деліктні правовідносини, що ст.625 ЦК України до деліктних правовідносин не застосовується, що відшкодування шкоди - це відповідальність, і нарахування на шкоду процентів та 3% річних є подвійною мірою відповідальності. Доводи представника відповідача спростовуються викладеною у постанові від 01 жовтня 2014 року (справа № 133 цс 14) правовою позицією Верховного Суду України, за якою відшкодування майнової шкоди є грошовим зобов'язанням, оскільки зводиться до сплати грошей, а тому згідно з ч.2 ст.625 ЦК України у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який його порушив повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, і це є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання..

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає за необхідне, у відповідності до правил ст. 303 ч.3 ЦПК України, вийти за межі доводів апеляційної скарги ПАТ "Одесагаз", а тому апеляційну скаргу - задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - скасувати і ухвалити нове рішення про відмову позивачу у позові про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з квітня 2011року по червень 2014 року.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І. Дрішлюк Є.С. Сєвєрова