Ухвала суду № 44422234, 28.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3821/15

Головуючий у першій інстанції Пепеляшков О. С.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення місця проживання дитини,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про зміну порядку участі батька у вихованні дитини,-

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1. з ним в АДРЕСА_1. Позивач посилався на те, що відповідач ухиляється від встановленого судом порядку надання йому дитини для виховання та спілкування, і водночас на те, що відповідач негативно впливає на дитину, не займається її духовним та фізичним розвитком.

ОСОБА_3 позов не визнала, та в свою чергу подала зустрічний позов до ОСОБА_5 про зміну порядку участі батька у вихованні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., шляхом встановлення зустрічей батька з сином один раз на тиждень - по суботам з 10-00 до 13-00 год. у присутності матері.

ОСОБА_3 посилалась на те, що позивач всупереч встановленому судом місцю проживання дитини з матір'ю, під час побачення забрав дитину, яку було повернуто за рішенням суду, що позивач обмовляв матір, навіював дитині, що його мати має сексуальні збочення, є наркоманкою тощо, примушував дитину це все повторювати; такі дії позивача на її думку завдають шкоду психічному здоров'ю дитини.

ОСОБА_5 та його представник зустрічний позов не визнали за необґрунтованістю позову.

Представник органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради просив справу розглянути за його відсутності надавши письмові висновки, в яких вважав за доцільне залишити проживати малолітнього сина ОСОБА_5 з матір'ю, і визначити участь батька у вихованні дитини два рази на місяць з 10 до 13 год. у присутності працівника служби у справах дітей.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року позов ОСОБА_5 про встановлення місця проживання дитини - залишено без задоволення в повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_3 про зміну порядку участі батька у вихованні дитини задоволено частково.

Змінено спосіб участі батька ОСОБА_4 у вихованні свого сина малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей батька з сином один раз на тиждень - по суботам з 10-00 годин до 13-00 години у присутності працівників служби у справах дітей. У задоволені решти вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду від 24 лютого 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Проти апеляційної скарги заперечує представник відповідача.

Представник органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до апеляційного суду не з'явився, але надіслав письмове пояснення, за яким проти апеляційної скарги в інтересах дитини категорично заперечує, і просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові ОСОБА_5, і задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для зміни місця проживання малолітнього сина сторін немає, що ОСОБА_5 в червні 2013 року змінив місце проживання дитини, яку було повернуто матері тільки за рішенням суду, що за висновком органу опіки та піклування батько налаштовував хлопчика проти матері, залякував нею, розповідав про її начебто розбещеність, примушував дитину переказувати його слова в державних установах, і що насправді вина матері у встановленому законом порядку вироком суду не підтверджена.

З такими висновками суду колегія суддів повністю погоджується.

За змістом ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом; при вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

За принципом 6 Декларації ООН прав дитини від 20.11.1959р. малолітня дитини не повинна бути розлучена з матір'ю, крім випадків, коли є виключні обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 10 жовтня 2008 року по 25 жовтня 2012 року. Сторони є батьками малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.6) Між сторонами довгий час триває конфлікт з приводу місця проживання їх спільної малолітньої дитини та участі у вихованні дитини. Чинним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2013 року було встановлено місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., з матір'ю ОСОБА_3, за місцем її проживання в АДРЕСА_2 Вказаним рішенням суд встановив систематичні побачення ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_5 у вихідні дні з 10 год. суботи до 19 год. неділі, у святкові дні по черзі з матір'ю з 10 до 19 год. святкового дня, після набрання рішенням законної сили перший святковий день проводиться з матір'ю, наступний із батьком до досягнення дитиною шкільного віку; встановлено систематичні побачення ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_5 під час відпусток ОСОБА_5 із перебуванням дитини у матері в вихідні дні з 10 год. суботи до 19 год. неділі; після досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., шкільного віку, встановлено систематичні побачення ОСОБА_5 з малолітнім сином у вихідні дні з 10год. суботи до 12 год. неділі, у святкові дні по черзі з матір'ю з 10 год. до 19 год. святкового дня, після досягнення дитиною шкільного віку перший святковий день проводиться з матір'ю, наступний із батьком; встановлено систематичні побачення ОСОБА_5 з малолітнім сином під час шкільних канікул першу їх половину та під час відпусток ОСОБА_5 із перебуванням дитини у матері в вихідні дні з 10 год. суботи до 19 год. неділі.(а.с.7-8)

Всупереч вищевказаному рішенню суду 03 червня 2013 року ОСОБА_5 під час чергової зустрічі забрав дитину до себе і не повернув матері, залишивши проживати сина у себе. Чинним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2013 року дитину повернуто матері.(а.с.58-59) За змістом згаданого рішення суду посилання батька на систематичне побиття сина матір'ю та старшим братом, на розпусну поведінку матері у присутності дитини судом визнано голослівними і не доведеними. Вирок суду щодо вини відповідача в розбещенні дитини чи в інших незаконних діях щодо дитини відсутній.

Вбачається, що в період з 12 серпня по 20 серпня 2013 року спеціалістами по соціальній роботі відділу соціальної служби Одеського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді проводилось психологічне дослідження з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., поведінка якого під час дослідження була напруженою, демонстративною, перед кожною відповіддю хлопчик повертався за дозволом до батька, часто вживав в мові не властиві для дошкільного віку звороти мови, в жестах вбачалась роздратованість, нервозність.. (а.с.50)

За висновком служби у справах дітей (від 22 липня 2014р.), працівники якої спілкувалися з обома батьками, досліджували умови проживання дитини, відсутні підстави для зміни місця проживання малолітнього ОСОБА_5, оскільки мати малолітнього ОСОБА_5 працює, має самостійний і постійний дохід, характеризується за місцем роботи та проживання позитивно, батьківські обов'язки щодо виховання та утримання дитини виконує у повному обсязі. (а.с.124) У відповідності з висновком органу опіки та піклування Суворовської райадміністрації Одеської міськради від 12.12.2014р. доцільним є залишити проживати малолітнього ОСОБА_5 з матір'ю, оскільки батько дитини самочинно змінивши місце проживання дитини, за час спільного проживання налаштовував хлопчика проти матері, залякував нею, розповідав про її розбещеність та примушував дитину переказувати його слова в державних установах, і сам батько у спілкуванні нестриманий, агресивно налаштований проти колишньої дружини та її старшого сина, негативно впливає на психічний розвиток дитини. (а.с.140-141) Позивач в 2013р. та в 2014 році притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство.(а.с.65,159)

З огляду на встановлене, виходячи передусім з інтересів дитини, колегія суддів висновок суду щодо відсутності підстав для зміни місця проживання дитини вважає правильним. Надану позивачем психолого-педагогічну характеристику від 25.09.2013р. (а.с.12) про те, що контакти дитини з мамою негативно впливають на емоційний стан дитини та її психофізичний розвиток, враховуючи вище встановлене, колегія суддів до уваги не приймає та зважає на те, що на той час дитина проживала з батьком, який у червні 2013 року самочинно змінив її місце проживання, і як було встановлено, дитина налаштовувалась ним проти матері. З цих же підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на відеозаписи щодо негативного змісту розповідей малолітнього сина про свою матір.

Той факт, що у грудні 2013 року дитина не відвідувала дитячий садок, не відвідувала дитячий гурток вірменської общини, як і наявність позитивних характеристик позивача, у тому числі від вірменської общини, самі по собі не можуть бути тими виключними обставинами, які дають підстави для зміни місця проживання малолітньої дитини і розлучення її з матір'ю.

Посилання позивача на те, що відповідач не виконує рішення суду від 30 січня 2013 року, з приводу чого він неодноразово звертався до виконавчої служби, до правоохоронних органів, і це є підставою для визначення місця проживання дитини з ним, до уваги не беруться, оскільки встановлено, що до здійснення позивачем неправомірних дій по зміні місця проживання дитини, мати дитини рішення суду виконувала належно і скарг на її дії з боку позивача не було. Побоювання матері щодо можливої повторної зміни позивачем місця проживання дитини, на що вона посилалась, мали підґрунтя.

У відповідності зі ст.ст.11-12,15 Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

За змістом ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод; суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини ( періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення; в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Встановлено, що 22 липня 2014 року служба у справах дітей Одеської міської ради дослідивши поведінку батька щодо дитини та його матері, зокрема факт самовільної зміни місця проживання дитини, категоричної заборони дитині зустрічатися зі своєю матір'ю, беручи до уваги різко негативні стосунки між батьками дитини, агресію з боку батька, що негативно впливає на психічний розвиток дитини.., вважав доцільним визначити способи участі ОСОБА_5 у вихованні свого малолітнього сина шляхом встановлення перебування дитини з батьком щосуботи з 10 до 13 год., у присутності матері, до налагодження контакту між батьками та дитиною з метою уникнення нанесення психологічної травми дитині. (а.с.125) 29 липня 2014 року орган опіки та піклування Суворовської райадміністрації Одеської міської ради, враховуючи висновок служби у справах дітей, та рекомендації ради опіки та піклування від 24.07.2014р., надав інший висновок, яким вважав доцільним визначити способи участі батька у вихованні сина два рази на місяць за домовленістю з матір'ю ОСОБА_3 з 10 год. до 13 год. у присутності працівників служби у справах дітей.

Суд першої інстанції, зваживши на вищенаведені норми матеріального права щодо рівності прав та обов'язків обох батьків, врахувавши усі факти і обставини справи, а також висновки служби у справах дітей та органу опіки та піклування, правильно прийшов до висновку щодо необхідності зміни порядку участі батька у вихованні сина ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1., але іншим шляхом, зокрема шляхом встановлення зустрічей батька з сином один раз на тиждень - по суботам з 10-00 до 13-00 год. у присутності працівників служби у справах дітей. Доводів і заперечень щодо такого порядку участі батька у вихованні сина апеляційна скарга не містить. Підстав вважати рішення неправильним в цій частині колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права та без таких порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи. А тому законні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування з формальних міркувань правильного і справедливого рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.1,308,313-314,315-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І. Дрішлюк Є.С. Сєвєрова