Ухвала суду № 44421393, 27.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа №646/2620/15. Головуючий 1 інст.: - Міндарьова М.Ю.

Провадження №22- ц/790/3702/15. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: стягнення заборгованості.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Черкасова В.В.

при секретарі: - Лашаковій Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Момот Євгенії Сергіївни на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 2 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_7 звернулася в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 1 квітня 2013 року вона та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір №001-20675-010413 на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору відповідач відповідно до наданого нею пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкрив їй поточний рахунок НОМЕР_1 у доларах США та оформив їй у користування картку платіжної системи Visa International та /або Master Card, а також пін-код до карти.

Згідно довідки ПАТ «Дельта Банк» №181/667 від 4 лютого 2015 року сума коштів на її поточному рахунку НОМЕР_1 становить 10 101, 16 доларів США.

17 лютого 2015 року вона звернулася до ПАТ «Дельта Банк» з письмовою вимогою про розірвання договору№001-20675-010413 на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки та просила банк в семиденний строк з дня отримання її вимоги виплатити їй залишок коштів з її поточного рахунку, шляхом перерахування на інший її рахунок за вказаними у листі реквізитами, однак відповідач цього не зробив.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 610, 629, 1066, 1068, 1075 ЦК України, ст. ст. 4, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_7 просила суд стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на її користь заборгованість у розмірі 10 101, 16 доларів США, перераховану в національну валюту (гривню) за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення судового рішення.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 2 березня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» - Момот Є.С., посилаючись на порушення судом правил підсудності при відкритті провадження у справі, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суду відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відкриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що ОСОБА_7 заявлено позов про захист прав споживачів, який може також пред'являтися за місцем проживання споживача, тобто до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Такий висновок суду відповідає нормам процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Матеріали справи свідчать, що між ОСОБА_7 та ПАТ «Дельта Банк» виник спір з приводу розірвання договору на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки та повернення грошових коштів.

Позивачка ОСОБА_7 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 яка за адміністративно-територіальним розподілом віднесена до обслуговування Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», Законом України «Про захист прав споживачів» не визначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої «слабкої сторони», як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що указаним Законом регулюються відносини, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Визначення понять фінансова установа й фінансова послуга містяться в ст. ст. 1, 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах України «Про захист прав споживачів», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» терміни споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів про надання фінансово-кредитних послуг, договорів страхування, тощо підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з преамбулою Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у ньому встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг. Його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

З огляду на викладене, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_7 та ПАТ «Дельта Банк», підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» та правомірно відкрив провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги представника ПАТ «Дельта Банк» - Момот Є.С., не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 2 березня 2015 року.

Керуючись 303, 304, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Момот Євгенії Сергіївни - відхилити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 2 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженні у справі.

Головуючий:

Судді: