Ухвала суду № 44421293, 21.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:22-ц/790/1003 /15 Головуючий 1 інст. -Нестерцова Н.В.

Справа № 621/1092/14-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: трудові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, до якої приєдналася первинна профспілкова організація Вільної профспілки Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці, на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24 грудня 2014 року по справі за позовом Державного підприємства (ДП) «Південна залізниця» до ОСОБА_3 про стягнення суми в порядку регресу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ДП «Південна залізниця», треті особи: ОСОБА_4, профком Вільної профспілки Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці про скасування наказу, стягнення премії та винагороди, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з ДП «Південна залізниця» з 18.07.1978 року, працює провідником пасажирських вагонів Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці та обслуговує поїзд № 143 сполученням «Санки-Петербург - Харків», який є поїздом міждержавного сполучення.

18 квітня 2013 року ДП «Південна залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення в порядку регресу 3493,65 грн. у відшкодування спричиненої працівником шкоди. Подалі представник позивача ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності ДП «Південна залізниця», уточнила заявлені вимоги, зазначивши, що позов поданий від імені юридичної особи - ДП «Південна залізниця».

Позивач посилався на те, що 09.11.2012 року під час перевірки на дільниці Бологоє- Твєрь поїзду № 143 сполученням «Санки-Петербург - Харків» ревізорами ВАТ «Федеральна пасажирська Компанія» («ФПК») РФ був складений акт А № 025874 на перевезення двох безквиткових пасажирів в неробочому тамбурі провідником вагону №6 ОСОБА_3, про що був зроблений запис в рейсовому журналі. Такі дії провідника ОСОБА_3 призвели до застосування до підприємства економічної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 400 швейцарських франків , яка передбачена «Угодою про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів, надлишку ручної поклажі, неоформленого багажу, вантажобагажу …», що станом на 31.01.2013 року складало еквівалент 3493,65 грн.

Наказом начальника Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці № 1 від 27.12.2012 року за № 477/ДЗ провіднику пасажирських вагонів ОСОБА_3 оголошена догана. Оскільки середня заробітна плата ОСОБА_3 складала 4433, 18 грн., позивач на підставі ст.. 130, ч.2 ст. 132 КЗпП України просив стягнути з відповідача завдану шкоду у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середнього заробітку ОСОБА_3, тобто в розмірі 3493 грн. 65 коп.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на відсутність підстав для його задоволення, оскільки він не порушував своїх функціональних обов'язків провідника пасажирських вагонів та не провозив безквиткових пасажирів, та у зв'язку з чим 22.05.2013 року звернувся з зустрічним позовом до Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці про скасування п.1 та п.3 наказу № 477/ДЗ від 27.12.2012 р. в частині оголошення йому догани та притягнення до матеріальної відповідальності, стягнення премії у розмірі 400 грн. та винагороди (13 зарплату) в сумі 1100 грн., а також просив відшкодувати йому спричинену моральну шкоду в сумі 5000 грн.

При розгляді справи ОСОБА_3 уточнив свої вимоги, заявивши їх до юридичної особи - ДП « Південна залізниця» .

Сторони взаємних вимог не визнали.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 24 грудня 2014 року позов ДП «Південна залізниця» задоволено та стягнуто на його користь з ОСОБА_3 3493 грн. 65 коп. завданої шкоди, а також 229,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ДП «Південна залізниця», а його зустрічний позов про скасування наказу, стягнення премії та винагороди, відшкодування моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі.

Вказує, що районним судом не враховано, що акт А № 025874 від 19.12.2012 р., складений ревізорами ВАТ «ФПК» РФ щодо перевезення двох безквиткових пасажирів, має закреслення та виправлення в номері «предписания», та не був підписаний ним та начальником поїзда, оскільки не відповідає фактичним обставинам, суперечить поясненням самих безквиткових пасажирів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які також мають виправлення.

Зазначає також, що судом першої інстанції не враховано, що при накладенні на нього дисциплінарного стягнення, порушена процедура такого притягнення, оскільки його не ознайомили з наказом № 477/дз від 27.12.2012 р. у триденний строк, а акт, який складений позивачем про його відмову від ознайомлення з цим наказом, є сфальсифікованим.

Відповідно до ст. 299 ЦПК України первинна профспілкова організація Вільної профспілки Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці приєдналася до апеляційної скарги ОСОБА_3 з посиланням на ті ж підстави необхідності скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що зазначені в апеляційній скарзі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши відповідно до ст.. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга та заява задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з ДП «Південна залізниця» з 18.07.1978 року, працює провідником пасажирських вагонів Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці та обслуговує поїзд № 143 сполученням «Санки-Петербург - Харків», який є поїздом міждержавного сполучення.

Відповідно до копії акта від 09.11.2012 р. А № 025874 ревізорами ВАТ «Федеральна пасажирська Компанія» Центру внутрішнього контроля і аудита Північно-Західного регіонального відділення відділу пасажирських поїздок РФ встановлений та зафіксований факт перевезення на дільниці Бологоє -Твєрь черговим провідником ОСОБА_3 двох безквиткових пасажира у вагоні № 6 поїзда № 143 сполученням «Санки-Петербург - Харків».

На підставі вимог пунктів 1.1, 2.1, 4.1 «Угоди про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів, надлишку ручної поклажі, неоформленого багажу, вантажобагажу …», укладеної між державами - учасниками СНД, Центром внутрішнього контроля аудита ват «ФПК» виставлений рахунок № 404 від 13.12.2012 року за перевезення двох безквиткових пасажирів з Південної залізниці на користь ВАТ « Российские железные дороги» в розмірві 400 шв. франків згідно акту № 025874 від 09.11.2012 року.

Зазначений акт та розрахунок, а також дані рейсового журналу та письмові пояснення працівників неодноразово ( 26.11.2012 р. та 24.12.2012 р.) були предметом розгляду комісії по розгляду порушень, які скоєні робітниками вагонної дільниці, що здійснюють обслуговування пасажирів в поїздах при в.о. начальника Харківської вагонної дільниці №1 за участю начальника поїзду № 143 ОСОБА_8, провідника вагону №6 цього поїзду ОСОБА_3, представників первинної профспілкової організації Вільної профспілки Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці.

Відповідно до протоколів від 26.11.2012 р. та від 24.12.2012 року комісії по розгляду порушень, які скоєні робітниками вагонної дільниці, що здійснюють обслуговування пасажирів в поїздах при в.о. начальника Харківської вагонної дільниці №1 при перевірці вищевказаних порушень з заслуховуванням пояснень працівників, ( в тому числі й ОСОБА_3 та ОСОБА_8 ) комісія дійшла висновку про наявність порушення ОСОБА_3 вимог п. 7.3 Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України та п. 1.5.3, п. 3.9.5. Інструкції провідника пасажирських вагонів № ЦЛ - 0038, і відповідно до п.8.2 цієї інструкції повинен нести відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів, про що й надані рекомендації начальнику Харківської вагонної дільниці №1.

Згідно листа Пасажирської служби Південної залізниці від 15.01.2013 р. за № 21-05-10/4591 на ім'я заступника директора ДП «Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень» акт № 025874 від 09.11.2012 року визнаний правомірним та на підставі цього акту виплачений штраф за безквитковий проїзд пасажирів в вищезазначеному розмірі. Зазначене підтверджено розрахунковими документами, наданими ДП «Південна залізниця», які досліджені судом першої інстанці.

Тому ДП «Південна залізниця має право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_3 як винної особи в спричиненні такої шкоди відповідно до вимог ч.1 ст. 1191 ЦК України.

Відповідно до наказу начальника Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці № 1 від 27.12.2012 року за № 477/ДЗ провіднику пасажирських вагонів ОСОБА_3 оголошена догана (п.1).

На підставі наданих сторонами доказів судом першої інстанції обґрунтовано зроблений висновок про те, що цей наказ виданий відповідно до вимог ст.ст.147-149 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 на те, що цей наказ в пунктах 1 та 3 підлягає скасуванню, оскільки його не ознайомили в триденний термін з цим наказом, не є підставою для скасування оскаржуваного наказу, оскільки відповідно до акту від 28.12.2012 р. за підписами уповноважених осіб Харківської вагонної дільниці №1 Південої залізниці ОСОБА_3 відмовився від ознайомлення з цим наказом.

Крім того матеріали справи свідчать про те, що на підставі звернення ОСОБА_3 до первинної профспілкова організація Вільної профспілки Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці, керівництво останньої зверталася до адміністрації підприємства з проханням достроково зняти накладену на ОСОБА_3 догану, яка була знята на підставі наказу начальника відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця №1 ДП «Південна залізниця» від 23.05.2013 року за № 192\ДЗ.

Вищезазначені обставини не заперечувалися й в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

У зв'язку з вищезазначеним та на підставі ч. 1 ст. 132 КЗпП України, ч.1 ст. 1191 ЦК України судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДП «Південна залізниця» у відшкодуванні шкоди 3493,65 грн. та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 за безпідставністю вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що Харківська вагонна дільниця №1 Південної залізниці не є належним позивачем не мають правового значення, оскільки позов заявлений та підписаний представником ДП «Південна залізниця» ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреності, виданої 15.02.2013 р. за № 258 за підписом начальника залізниці, та надавала повноваження на представництво інтересів саме ДП «Південна залізниця», і при подальшому розгляді справи в суді першої інстанції зазначені повноваження представника були підтверджені.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: