Ухвала суду № 44416926, 25.05.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8162/15-ц

н/п 2/640/2174/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015 року суддя Київського районного суду м. Харкова Якуша Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит», про зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

05.05.2015 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» із вимогами про зобовязання вчинити певні дії.

Ухвалою судді від 07.05.2015 року позовна заява була залишена без руху.

Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, вбачалось, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зобовязання ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» вчинити певні дії. При цьому, в мотивувальній частині позову вказав, що керуючись ч.1 ст. 110 ЦПК України подає свій позов до Київського районного суду м. Харкова, тобто за місцезнаходженням Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит», проте в порушенні п.6 ч. 1 ст. 119 ЦПК України не зазначив доказів, що підтверджують кожну обставину.

Так, відповідно до п. 38 Пленуму ВССУ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ « від 01.03.2013 року №3 територіальна підсудність справи за участю філії або представництва юридичної особи визначається відповідно до вимог частини сьомої статті 110 ЦПК також за їх місцезнаходженням, якщо їм надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (стаття 95 ЦК). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Оскільки філія або представництво юридичної особи діють у межах наданих їм повноважень, то пред'явлення позову за їх місцезнаходженням можливе лише тоді, коли спір випливає саме з їх діяльності.

У разі відсутності у філії або представництва юридичної особи відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з їх діяльністю, позовна заява повертається позивачеві для подання до належного суду (стаття 115 ЦПК) або якщо провадження у справі відкрито - передається судом до належного суду (стаття 116 ЦПК).

У звязку з вищезазначеним, суддя прийшов до висновку, що позивачу ОСОБА_3 було необхідно зазначити з посиланням на докази, що його позовні вимоги стосуються саме діяльності філії ПАТ «ОСОБА_2 та кредит» та що відомості про «Слобожанське РУ» АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» як філії внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, оскільки відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua у переліку 6 філій ПАТ «ОСОБА_2 та кредит» (ЄДРПОУ 09807856) філія «Слобожанське РУ» АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» не значиться.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача було надіслано рекомендований лист із документами суду, а саме із ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 07.05.2015 року, який було отримано ОСОБА_1 16.05.2015 року, проте вказані в ухвалі недоліки у визначений суддею термін позивач не усунув, тобто до 21 травня 2015 року включно.

У відповідності до норм Цивільно-процесуального кодексу України якщо недоліки позовної заяви у встановлений суддею строк, що не може перевищувати пять днів з дня отримання позивачем ухвали, позивач не усунув, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до п. 21.3 «Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ», яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 173, у разі не усунення недоліків у встановлений строк, якщо на ухвалу не надійшла апеляційна скарга, позовна заява/заява з ухвалою про залишення без руху не пізніше трьох днів після закінчення строку для усунення недоліків передається для розгляду судді.

Таким чином, у визначений суддею строк, недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит», про зобовязання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути позивачу.

Розяснити позивачу про його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Якуша