Рішення № 44416121, 26.05.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Малько О.С., Оніпко О.В.

секретар судового засідання - Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатного батька.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду - 09 квітня 2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60 грн. та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу.

На обґрунтування скарги вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що її довірителька в змозі сплачувати аліменти у розмірі 500 грн. не обґрунтовується на доказах позивача та спростований відповідачем. Судом не взято до уваги, що у позивача є троє повнолітніх дітей від попередніх шлюбів, яким він надавав матеріальну допомогу до їх повноліття.

Стосовно матеріального стану відповідача, у судовому засіданні надано документ, який підтверджує, що вона є студенткою денної форми навчання у Сполучених Штатах Америки, стипендії не отримує. Будь-яких інших джерел прибутку не має. На даний час єдиним джерелом їх доходу є пенсія повіреної. Крім того, вона є інвалідом 3 групи загального захворювання та потребує постійного лікування, як і відповідачка, а тому призначений судом розмір аліментів у сумі 500 грн. вважає безпідставним.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Проте такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам по справі та вимогам закону, а тому таке рішення, відповідно до правил ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.

30 березня 1990р. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали між собою шлюб, про що складено актовий запис № 441 відділом ЗАГС м. Рівне.

24 березня 1995р. ОСОБА_3 був визнаний батьком ОСОБА_4

18 листопада 1997р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний.

За час спільного проживання ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, ніколи не піклувався донькою ОСОБА_4, не займався її виховання, та наносив їй і дружині побої, його поведінка негативно впливала на моральний та фізичний стан дитини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втікаючи від жорсткої поведінки ОСОБА_3 змушені були неодноразово ночувати у чужих людей.

Через негативну поведінку ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 172 КпАП України.

Сім'я перебувала на обліку в службі у справах неповнолітніх Рівненського міськвиконкому з приводу неналежної поведінки ОСОБА_3

У зв'язку з негативною поведінкою ОСОБА_3 прокурор м. Рівне в квітні 1999р. звертався до суду з позовом про позбавлення позивача батьківських прав, однак справа провадженням закрита через запевнення ОСОБА_3, що він змінить на краще свою поведінку.

Даних запевнень ОСОБА_3 не дотримався, а тому рішенням Рівненського міського суду від 20 червня 2001р. він був примусово виселений з АДРЕСА_1 через неможливість спільного проживання.

Вказані обставини доводять, що ОСОБА_3 не займався вихованням дитини та її утриманням, байдуже відносився до духовного та фізичного її розвитку.

Після розлучення та виселення ОСОБА_3 із вищевказаної квартири він долею дитини не цікавився та, як показав в суді апеляційної інстанції, він не знає, що вона навчалася в Рівненському державному гуманітарному університеті на платній денній формі навчання та не знає на якому факультеті вона навчалася.

Матеріальної допомоги за час навчання в цьому університеті він не надавав.

На даний час ОСОБА_3 перебуває на повному державному утриманні в будинку для престарілих.

На час розгляду справи в суді ОСОБА_3 також не знає, що донька не має самостійного заробітку та являється студенткою денної форми навчання в коледжі „San Antonio Colege" з серпня 2013р. у м. Сан Антоніо, Техас, США.

На даний момент ОСОБА_2 здобуває диплом спеціаліста у програмі „медсестринська справа" і закінчить працювати над своєю навчальною програмою у грудні 2006р. ОСОБА_1 оплачує своє навчання у повному розмірі і стипендії не отримує, що підтверджується відповідною довідкою координатора сервісу для міжнародних студентів у коледжі Сан Антоніо від 07.01.2015р.

Враховуючи досліджені судом докази по справі, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 ухилявся від своїх батьківських обов'язків по утриманню та вихованню доньки ОСОБА_1, а тому у відповідності до правил ч.1 ст. 203 СК України ОСОБА_2 слід звільнити від обов'язку його утримувати.

За наведених обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 травня 2014 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатного батька відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: О.С. Малько

О.В. Оніпко