Ухвала суду № 44415679, 01.04.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/976/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1243/15Головуючий у 1-й інстанції Савинський Г. Б. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

01 квітня 2015 року м. Полтава

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області Карпушин Г. Л., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Обласної інформаційно-рекламної газети «Лохвицький край» в особі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано статтю, надруковану та розповсюджену відносно ОСОБА_3 27 березня 2014 року у Обласній інформаційно-рекламній газеті «Лохвицький край» на 2 сторінці під назвою «Землякам із норми «Шановна громада м. Лохвиці!» написану автором ОСОБА_2 - недостовірною, такою що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3.

Зобов'язано ОСОБА_2 спростувати статтю, шляхом опублікування резолютивної частини рішення суду у Обласній інформаційно-рекламній газеті «Лохвицький край» в 10-ти денний термін з дня набрання рішенням суду законної сили.

Зобов'язано Обласну інформаційно-рекламну газету «Лохвицький край» надрукувати спростування статті, шляхом опублікування резолютивної частини рішення суду у Обласній інформаційно-рекламній газеті «Лохвицький край» в 20-ти денний термін з дня набрання рішенням суду законної сили, тим самим шрифтом, на тому ж місці шпальти газети (де було опубліковано статтю) під рубрикою «Спростування».

В іншій частині позову -відмовлено.

З рішенням місцевого суду не погодився ОСОБА_2 та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши на нього апеляційну скаргу.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вирішуючи питання стягнення судових витрат місцевий суд невірно застосував норми законодавства, в зв'язку з чим сума судового збору при подачі позовної заяви була стягнута з позивача не в повному обсязі, а також, при ухваленні рішення залишилося не вирішеним питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду позивачем заявлялося три вимоги немайнового характеру та одна вимога про стягнення моральної шкоди, кожна з яких повинна бути оплачена судовим збором. Проте, судовий збір було сплачено лише у розмірі 243, 60 грн., як за одну вимогу немайнового характеру.

Ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог (п.10 ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено розмір ставок - за позовну вимогу немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243.60 грн. (п.1.6.), позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 5 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати - 1 відсоток ціни позову.

Відповідно до п.13 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, враховуючи обставини справи та кінцеве рішення прийняте районним судом, судовий збір повинен бути достягнутий на користь держави з позивача за подачу позову немайнового характеру та за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі передбаченому чинним законодавством, яке діяло на момент винесення рішення.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК України, та виходити з того, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин справа підлягає поверненню до районного суду для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення про стягнення в повному обсязі судових витрат та їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст. 297 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Обласної інформаційно-рекламної газети «Лохвицький край» в особі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - повернути до Лохвицького районного суду Полтавської області для ухвалення додаткового рішення в строк до 05 травня 2015 року.

В касаційному порядку ухвала оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду Полтавської областіГ. Л. Карпушин