ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/550/15-ц
Провадження № 2/210/841/15
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"16" квітня 2015 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Вікторович Н.Ю.,
за участі секретаря судового засідання: Лейбенко В.В.,
представника позивача: Бруснік І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького МУЮ про звільнення майна з-під арешту, суд -
В С Т А Н О В И В:
13 лютого 2015 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся представник позивача з вищеназваним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору №КRНТG40000004515 від 18 січня 2008 року ОСОБА_3 18 січня 2008 року отримав кредит у розмірі 125 025,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 січня 2020 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_3 18 січня 2008 року уклали договір іпотеки № КRНТG40000004515. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_3 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18 січня 2008 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ткаченко Л.Б., за реєстровим №140, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 18 січня 2008 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 166 700 грн. 00 коп. 22 січня 2014 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу винесено рішення №210/5791/14-ц про звернення стягнення на предмет застави, квартиру загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. 10 вересня 2012 року державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького МУЮ Виливаною І.М. при примусовому виконанні рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу на користь позивача про стягнення заборгованості було накладено арешт на вищевказану квартиру, що належить на праві власності ОСОБА_3 Вищезазначене обтяження державного виконавця Виливаної І.М. зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень нерухомого майна за №12971645 від 10 вересня 2012 року. Згідно Інструкції «Про проведення виконавчих дій» №74/5 від 15 грудня 1999 року та ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі: 1) виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Відповідно до ст.16 ЗУ «Про заставу» право застави виникає з моменту укладання договору застави. В даному випадку, по-перше: право застави у ПАТ КБ "ПриватБанк" виникло, як зазначено вище, - 18 січня 2008 року, а постанова про накладення арештів, була винесена у 2012 році, тобто пізніше ніж було укладено договір застави; по-друге: станом на 2015 рік заборгованість відповідача перед ПАТ КБ "ПриватБанк" складає 337 100,20 грн., що значно перевищує вартість предмету застави. Крім того, згідно ст.14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вищий пріоритет на заставлене майно має ПАТ КБ "ПриватБанк". Отже, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями. Згідно ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту. Статтею 54 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставленого майно з-під арешту. Відповідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 серпня 1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються як на праві власності на описане майно, так і на праві володіння ним і відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно. На підставі вищевикладеного просив суд позовні вимоги задовольнити та винести рішення, яким звільнити з-під арешту, накладеного 10 вересня 2012 року Тернівським відділом Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, майно: квартиру, загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1., що належить на праві власності ОСОБА_3 (50000, АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1) та заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" права розпорядження відносно квартири, загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1., що належить на праві власності ОСОБА_3 (50000, АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1).
Присутній у судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача - Тернівський відділ державної виконавчої служби Криворізького МУЮ, до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі відповідачів, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України. Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.41 Конституції України та ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.2 ст.114 ЦПК України, позов про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року №6 «Про судову практику у справах про виключення майна з опису» за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Статтею 54 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставленого майна з - під арешту. Крім того ч.8 ст.54 вказаного Закону вказує, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку».
Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. Із змісту ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», випливає, що державний виконавець проводить опис та накладання арешту виключно майно, яке належить боржнику з метою виконання рішень щодо цього боржника.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Так, судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №КRНТG40000004515 від 18 січня 2008 року (а.с.4-5) ОСОБА_3 (а.с.11) 18 січня 2008 року отримав кредит у розмірі 125 025,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 січня 2020 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.12-15) і ОСОБА_3 18 січня 2008 року уклали договір іпотеки № КRНТG40000004515 (а.с.6-7). Згідно з договором іпотеки ОСОБА_3 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18 січня 2008 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ткаченко Л.Б., за реєстровим №140, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 18 січня 2008 року (а.с.8-9). 10 вересня 2012 року державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького МУЮ Виливаною І.М. при примусовому виконанні рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу на користь позивача про стягнення заборгованості було накладено арешт на вищевказану квартиру, що належить на праві власності ОСОБА_3 Вищезазначене обтяження державного виконавця Виливаної І.М. зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень нерухомого майна за №12971645 від 10 вересня 2012 року (а.с.10).
Отже, право застави/іпотеки у ПАТ «КБ «ПриватБанк» виникло раніше ніж було винесено постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, тобто пізніше ніж було укладено договір застави/іпотеки. Виходячи з вище викладеного, заставодержатель має передбачене чинним законодавством право звернутися до суду з позовом про скасування арешту заставного майна, а арешт, накладений постановою державного виконавця Тернівського ВДВС КМУЮ на предмет іпотеки порушує права позивача як іпотекодержателя та унеможливлює добровільний продаж іпотечного майна в рахунок задоволення його вимог за відповідним договором. Відповідачами суду не надано доказів в обґрунтування заперечень проти позовних вимог. За таких обставин накладання арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. є безпідставним.
У відповідності зі ст.ст.79, 88 ЦПК України при задоволенні позову підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн. (а.с.1). Судові витрати судом не стягнуто у солідарному порядку з обох відповідачів з тієї причини, що Тернівський ВДВС КМУЮ є державною установою та не має власного бюджету для погашення даних витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.10, 11, 114, 321 ЦПК України, ст.ст.54, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження», п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького МУЮ про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Звільнити з-під арешту, накладеного 10 вересня 2012 року Тернівським відділом Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, майно: квартиру, загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1., що належить на праві власності ОСОБА_3 (50000, АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1).
Заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням ПАТ КБ «ПриватБанк» права розпорядження відносно квартири, загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1., що належить на праві власності ОСОБА_3 (50000, АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1).
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до ст.ст.231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та вразі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н. Ю. Вікторович
Судове рішення № 44409438, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 16.04.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 210/550/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: