Ухвала суду № 44408867, 27.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1688/15 Справа № 200/14953/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Литвиненко І. Ю. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 27

У Х В А Л А

27 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

27 травня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Волошина М.П.

при секретарі - Самокиші О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»,

на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 серпня 2014 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 28 серпня 2014 року постановлено ухвалу, згідно якої суд задовольнив заяву позивача, шляхом заборони ПАТ «КБ «Південкомбанк» розпоряджатись та користуватись грошовими коштами, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, в розмірі 47341,74 грн., до набрання рішенням по справі законної сили /а.с. 16/.

З цією ухвалою не погодилося ПАТ «КБ «Південкомбанк» і звернулося до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального закону /а.с. 17-19/.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 серпня 2014 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «КБ «Південкомбанк» про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 47341,74 грн. /а.с.1-2/.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 звернувся до суду с заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все майно згідно наданого переліку, яке належить відповідачу /а.с.8-15/.

28 серпня 2014 року суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська було постановлено ухвалу про задоволення зазначеної заяви позивача та забезпечено позов заборони ПАТ «КБ «Південкомбанк» розпоряджатись та користуватись грошовими коштами, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, в розмірі 47341,74 грн., до набрання рішенням по справі

законної сили /а.с.16/.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача про забезпечення позову є обґрунтованою. Позивачем надано суду достатні докази, які дають підстави вважати, що внаслідок дій відповідача може бути утруднене виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №37 від 26 травня 2014 року, на підставі постанови Правління Національного банку України від 23 травня 2014 року №305 «Про внесення ПАТ «КБ «Південкомбанк» до категорії неплатоспроможних», керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 12 та статтею 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», було вирішено розпочати з 26 травня 2014 року по 25 серпня 2014 року включно процедуру виведення ПАТ «КБ «Південкомбанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації /а.с.21/.

Також рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 15 серпня 2014 року, керуючись частини четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», було вирішено продовжити строк тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Південкомбанк» на один місяць до 25 вересня 2014 року /а.с.23/.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Нормами ч.1 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється: примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Оскаржувана ухвала постановлена під час запровадження у ПАТ «КБ «Південкомбанк» тимчасової адміністрації.

Таким чином, вжиті на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 серпня 2014 року заходи забезпечення позову у виді накладення арешту грошові кошти ПАТ «КБ «Південкомбанк» під час дії тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду суперечать п.2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і підлягає скасуванню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову обравши такий вид забезпечення, як накладення арешту на все майно згідно переліку, наданому додатком до заяви, яке належить відповідачу.

Відповідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Однак, всупереч зазначеної норми суд першої інстанції вийшов за межі заявленої позивачем вимоги про забезпечення позову, постановляючи оскаржувану ухвалу від 28 серпня 2014 року про заборону ПАТ «КБ «Південкомбанк» розпоряджатись та користуватись грошовими коштами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «КБ «Південкомбанк» підлягає задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст.ст. 151-153, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» - задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 серпня 2014 року - скасувати.

В задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Волошин М.П.

Демченко Е.Л.