Ухвала суду № 44407052, 13.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року м. Київ К/9991/1959/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Борисенко І.В., Лосєва А.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року

у справі № 2а-3216/11/2670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000604120 від 18 лютого 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року позов був задоволений повністю. Скасовано рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про застосування фінансових № 0000604120 від 18 лютого 2011 року. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. присуджено на користь ВАТ «Укрнафта» за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Укрнафта», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Чернігові провела фактичну перевірку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - автомобільної заправної станції № 25-005, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Глібова, 98, та належить ВАТ «Укрнафта», за результатами якої складений акт від 08 лютого 2011 року №0035/2665/41/00135390.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги статті 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які полягали у тому, що на території автозаправної станції є наочна інформація про заборону куріння у вигляді графічного знака про заборону куріння, але без тексту такого змісту «Куріння заборонено!».

18 лютого 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000604120, яким на підставі абзацом 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосувала до ВАТ «Укрнафта» фінансові санкції у вигляді штрафу сумі 3400,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) відповідно до вимог статті 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є безпідставним, оскільки вимоги про розміщення наочної інформації про заборону куріння не поширюється на АЗС, так як вони не входять до переліку місць та закладів, де забороняється куріння з метою обмеження шкідливого впливу споживання тютюнових виробів, а застосовується спеціальне законодавство щодо пожежної безпеки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно із преамбулою Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обмеження, зокрема, щодо споживання тютюнових виробів.

Так, у частині 2 цієї статті Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наведено виключний перелік місць, в яких забороняється куріння тютюнових виробів, а саме: у ліфтах і таксофонах; у закладах охорони здоров'я; у навчальних та освітньо-виховних закладах; на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках; у під'їздах жилих будинків; у підземних переходах; у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

При цьому, відповідно до частини 4 цієї ж статті Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

З аналізу зазначеної норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що поняття «місця та заклади, де куріння заборонено» використано у частині четвертій цієї норми у тому розумінні, в якому воно розкрито через перелік таких місць, наведений у частині другій, що виключає можливість поширювати вимоги, викладені у частині четвертій цієї статті, на об'єкти, не перелічені у вказаній статті.

Згідно абзацу 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про пожежну безпеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

Відповідно до підпункту 10.5.5 пункту 10.5 Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 липня 2005 року №343 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території. У зв'язку з протипожежною безпекою на АЗС встановлюються знаки протипожежної безпеки «Заборонено курити», вид яких встановлено Національним стандартом України «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» ДСТУ ISO 6309:2007, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 березня 2007 року №71.

Оскільки, встановлена підпунктом 10.5.5 пункту 10.5 зазначених Правил (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заборона палити як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території, є заходом у галузі пожежної безпеки, що перебуває поза межами сфери застосування Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до ВАТ «Укрнафта» штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваного рішення є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ І.В. Борисенко

______ А.М. Лосєв