Ухвала суду № 44406983, 14.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2015р. м. Київ К/800/42329/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 березня 2013 року, постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (далі - Шендерівська сільська рада), третя особа - Прокуратура Чернівецького району Вінницької області, про скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними і скасування рішень 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 08 листопада 2011 року «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_4.» та від 20 грудня 2012 року 19 сесії 6 скликання «Про розгляд припису прокуратури Чернівецького району від 16 грудня 2011 року №1287». В обґрунтування вимог послалась на те, що рішення не відповідають вимогам законодавства та прийняті на виконання судових рішень, ухвалених у кримінальній справі, які в подальшому були скасовані. Вважаючи дії відповідачів неправомірними, просила суд визнати незаконними і скасувати зазначені рішення Шендерівської сільської ради від 08 листопада 2011 року та від 20 грудня 2012 року.

19 березня 2013 року позивач подала заяву про зміну позовних вимог, в якій просила суд поновити її на посаді сільського голови, зобов'язати відповідача внести відповідний запис до трудової книжки та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2011 року по 25 липня 2012 року, з тих підстав, що рішенням 24 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 25 липня 2012 року були скасовані рішення, які є предметом спору у даній справі.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 березня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви про зміну позовних вимог.

Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, норми Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України). Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та наданим документам, оскільки скасувавши у липні 2013 року оскаржувані ОСОБА_4 рішення, Шендерівська сільська рада була зобов'язана поновити її на посаді та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, проте, суди не звернули на це уваги та не зобов'язали відповідача здійснити поворот скасованого рішення. Крім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про зміну підстави та предмету позову, а у рішенні апеляційного суду відсутні висновки з цього приводу.

Шендерівська сільська рада у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Зазначає, що Шендерівська сільська рада діяла у відповідності до Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), а доводи скаржника є необґрунтованими. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що 08 листопада 2011 року на 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області прийнято рішення, яким достроково припинено повноваження Шендерівського сільського голови ОСОБА_4, відповідно до статті 26, пункту 3 частини 1 статті 79 Закону № 280/97-ВР.

Зазначене рішення прийняте відповідачем на виконання постанови Чернівецького районного суду Вінницької області від 26 жовтня 2011 року, яким Шендерівську сільську раду зобов'язано протягом місяця скликати сесію, на якій розглянути подання кримінально-виконавчої інспекції щодо перебування ОСОБА_4 на посаді сільського голови у зв'язку з набранням законної сили вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 11 березня 2011 року, яким позивача визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 366 та частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України і призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.

20 грудня 2012 року на 19 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради розглянуто припис прокуратури Чернівецького району від 16 грудня 2011 року №1287 про усунення порушень Закону № 280/97-ВР, прийнято рішення звернутися до Верховної Ради України з клопотанням про призначення позачергових виборів Шендерівського сільського голови Чернівецького району Вінницької області та зобов'язано виконком сільської ради підготувати відповідне звернення.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 04 травня 2011 року вирок стосовно ОСОБА_4 залишено без змін.

Посилаючись на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2011 року скасовано ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 04 травня 2011 року, а справу направлено на новий апеляційний розгляд, позивач оскаржила рішення Шендерівської сільської ради від 08 листопада 2011 року та від 20 грудня 2012 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 79 Закону № 280/97-ВР визначені обставини за яких достроково припиняються повноваження сільського, селищного, міського голови. Так, відповідно пункту 3 частини 1 цієї норми, повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

При цьому, положення вказаної норми є імперативними та підлягають безальтернативному виконанню органом місцевого самоврядування.

Пунктом 16 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що питання щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Як зазначив суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на час прийняття відповідачем рішення від 08 листопада 2011 року, вирок Чернівецького районного суду Вінницької області від 11 березня 2011 року набрав законної сили, а тому Шендерівська сільська рада була зобов'язана достроково припинити повноваження ОСОБА_4, як сільського голови в силу імперативності приписів пункту 3 частини 1 статті 79 Закону № 280/97-ВР.

Підстави для скасування рішення 19 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 20 грудня 2012 року «Про розгляд припису прокуратури Чернівецького району від 16 грудня 2011 року №1287» також відсутні, оскільки це рішення є похідним від рішення сесії, прийнятого 08 листопада 2011 року.

Доводи касаційної скарги про те, що 25 липня 2013 року Шендерівською сільською радою на 24 сесії 6 скликання скасовані прийняті відповідачем рішення від 08 листопада 2011 року та від 20 грудня 2012 року, у зв'язку з чим, суди повинні були зобов'язати роботодавця здійснити поворот скасованого рішення шляхом виплати заробітної плати ОСОБА_4, не мають правового значення для вирішення зазначеного спору, оскільки під час розгляду справи, такі вимоги позивачем не заявлялись.

Що стосується ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 березня 2013 року, то згідно з частиною 1 статті 137 КАС України, ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Водночас, як зазначив суд у цій ухвалі, зміна, заявлених позивачем вимог виходить за межі спірних правовідносин, проте позивач не позбавлена права звернутись до суду з новим позовом, який розглядатиметься в іншому провадженні.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на час прийняття оскаржуваних рішень суб'єкт владних повноважень діяв у відповідності до вимог Закону № 280/97-ВР.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак