Ухвала суду № 44406945, 18.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 травня 2015 року м. Київ К/800/22016/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 року, позов задоволено: стягнуто з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі витрати на шлату і доставку пенсії громадянам, за настанням нещасного випадку у яких сталося на території кожшнього СРСР та країн СНД за червень 2014 року у сумі 751,19 грн. та стягнуто з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі витрати на виплату і доставку пенсії, які на момент втрати годувальника не були на їх утриманні, а згодом втратили джерело засобів до існування за червень 2014 року у сумі 703,67 грн.

Суди попередніх інстанцій, враховуючи вимоги Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про пенсійне забезпечення» та положень Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року № 5-4/4 дійшли висновку, що позивач правомірно звернувся до відповідача щодо відшкодування понесених ним втрат щодо відшкодування пенсії потерпілим на території колишнього СРСР та СНД, та витрат в щодо відшкодування витрат на виплату пенсій за втратою годувальника, оскільки страховиком, який має виплачувати пенсію потерпілим на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами управлінням пенсійного фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд.

При цьому обгрунтовано взято до уваги, що позовні вимоги відповідають змісту його прав як робочого органу Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 20 квітня 2001 року № 15, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та-або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті –пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,–

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Калашнікова