Постанова № 44406129, 25.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 травня 2015 року № 826/3326/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановичапро визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний бак "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича (далі - Уповноважена особа Фонду), в якому, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви від 07.04.2015, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними транзакцій та правочинів в частині визнання договору банківського вкладу (депозиту) "ПЛАНЕР" № 42482 від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", Банк) нікчемним, яке оформлене наказом № 6 від 18.11.2014;

- зобов'язати Фонд відшкодувати ОСОБА_1 кошти у розмірі 185500,00 грн за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 42482 від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

В обґрунтування позову позивачем зазначається, що між позивачем та Банком укладено договір банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42482, відповідно до якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 185500,00 грн у тимчасове строкове користування на строк до 01.08.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п.1.2 цього договору. Надалі, як по суті зазначає позивач, відбулись події із введення тимчасової адміністрації та відкликання банківської ліцензії у банку, прийняття рішення про його ліквідацію. У грудні 2014 року з листа Уповноваженої особи Фонду стало відомо, що договір є нікчемним та відповідно позивач позбавлений права на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Позивач вважає зазначене рішення незаконним та таким, що порушує презумпцію правомірності правочину та його права.

Відповідачі у судові засідання не з'явились, подали письмові заперечення проти позову та просили відмовити у його задоволенні. Зокрема, представник Фонду зазначив, що здійснює виплати на підставі затвердженого ним Загального реєстру вкладників, який у свою чергу складається на підставі Переліку вкладників, який складається Уповноваженою особою або на підставі додатково наданої Уповноваженою особою Фонду інформації.

У свою чергу, Уповноважена особа наполягає на нікчемності договору, оскільки правочин був вчинений з метою створення штучного обов'язку Фонду по відшкодуванню за рахунок держави коштів заявнику та спрямований на заволодіння коштами держави. Уповноважена особа Фонду наполягає на тому, що позивач не має статусу вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 27.06.2014 між ПАТ "Комерційний Банк "Український фінансовий світ" та позивачем підписано договір № 42482 банківського вкладу (депозиту) "ПЛАНЕР" (далі - Договір).

Згідно із п. 1.1. Договору Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок кошти у розмірі 185500,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 01.08.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування. Відповідно до п. 2.3.1. Договору вкладник вносить кошти готівкою або у безготівковій формі.

Згідно з п.1.2. Договору процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 19,75 % та складається з основної ставки за даною депозитною програмою, яка на дату договору становить 19,75 процентів річних.

Банк зобов'язується відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2.

До матеріалів справи додана копія платіжного доручення № TR.56786.16849.384 від 27.06.2014 про перерахування коштів з рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 у розмірі 185500,00 грн на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_2 згідно договору № 42482 від 27.06.2014.

15.08.2014 Фондом на своєму офіційному веб-сайті оприлюднено оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491 «Про віднесення ПАТ "КБ "УФС" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС", код ЄДРПОУ 26444836 , МФО 377777, місцезнаходження: проспект Миру, 5б, м. Донецьк, 83050, Україна.

Як убачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" запроваджено строком на три місяці з 15.08.2014 по 15.11.2014.

Повідомлено, що протягом дії тимчасової адміністрації вкладники ПАТ "КБ "УФС" можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати за зазначеними договорами здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше ніж 200 тисяч гривень.

Як зазначено у повідомленні, подавати до Фонду заяви на виплату коштів за договорами банківського рахунку та за договорами банківського вкладу, термін дії яких закінчився до введення та під час тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", не потрібно. За такими договорами виплата коштів здійснюватиметься за списками вкладників, які формує уповноважена особа Фонду.

Зазначається також, що про час та порядок виплат за вищезазначеними договорами буде повідомлено додатково на офіційному сайті Фонду - www.fg.gov.ua, на сайті ПАТ "КБ "УФС" - www.ufw-bank.com/ua та у відділеннях даного банку.

Станом на 15.08.2014 Уповноваженою особою сформовано Перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Як встановлено під час розгляду справи, позивача не внесено до Переліку вкладників, який сформований Уповноваженою особою та, відповідно, не внесено до Загального реєстру вкладників, який на підставі переліку затверджується Фондом.

28.08.2014 Фондом оприлюднено оголошення про те, що у зв'язку з тим, що головний офіс ПАТ "КБ "УФС" розташований у зоні проведення Антитерористичної операції за адресою: м. Донецьк, проспект Миру, 5б, 83050, місцезнаходження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" Гончарова Сергія Івановича було змінено на наступне: м. Київ, вул. Сергія Струтинського, 8, 01014.

11.09.2014 Фондом опубліковано оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року № 491 "Про віднесення ПАТ "КБ "УФС" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.08.2014 прийнято рішення № 69 про запровадження з 15.08.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" (код ЄДРПОУ 26444836, МФО 377777, місцезнаходження: проспект Миру, 5б, м. Донецьк, 83050, Україна).

У зв'язку з цим Фонд повідомив про проведення пошуку потенційних інвесторів, що можуть бути залучені до виведення банку з ринку. Фонд пропонував потенційним інвесторам такі способи виведення банку з ринку: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.

Фондом повідомлено, що здійснюється прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими, у тому числі отримання згоди про можливість участі у конкурсі та цінової пропозиції до 16:00 год. 19 вересня 2014 року.

30.10.2014 Тимчасовою адміністрацією Банку (Уповноваженою особою Фонду) видано наказ № 34 "Про створення комісії щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів).

10.11.2014 Тимчасовою адміністрацією проведено засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів за результатами проведення якого складено протокол, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними договори згідно переліку до цього протоколу.

13.11.2014 Фондом оприлюднено оголошення про початок процедури ліквідації та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку ПАТ "КБ "УФС".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 13.11.2014 № 119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015 включно.

18.11.2014 Уповноваженою особою Фонду видано наказ № 6 "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів", відповідно до якого визнано нікчемними договори, зазначені у додатку. Наказ прийнятий з посиланням на положення п. 6. ч. 2 ст. 37, ч. 2 та 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі висновків комісії з визнання нікчемними правочинів, а також, зважаючи на рішення Виконавчої дирекції Фонду (протокол № 237/14 від 18.11.2014 р.).

Додаток № 1 до цього протоколу є перелік правочинів, які визнані нікчемними. Серед вказаних договорів наявний договір вищезгаданий між позивачем та Банком.

Згідно з наказом визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, що додається, до якого включено і договір вкладу, укладений між позивачем та Банком.

02.12.2014 Уповноваженою особою Фонду на ім'я ОСОБА_5 (довіреній особі ОСОБА_1 - позивача) сформовано повідомлення № 001/500 "Про визнання правочинів нікчемними", у якому зазначено, що, виконуючи обов'язки, покладені на Уповноважену особу ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" забезпечено проведення перевірки правочинів, вчинених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Крім того, з посиланням на положення ч. 1 ст. 215, ч. 1 та ч. 2 ст. 228 ЦК України, зазначено, що оскільки правочин був вчинений позивачем з метою штучного створення обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, - такий правочин спрямований на заволодіння державними коштами, а відповідно, порушує публічний порядок. Враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 38 вищезгаданого Закону, Уповноваженою особою повідомлено, що договір банківського вкладу між Банком та позивачем від 27.06.2014 № 42482, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, є нікчемним відповідно до вимог ст. 38 вищезгаданого Закону та ст. 228 ЦК України.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно із положеннями статті 2 цього Закону вклад, це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 1. ст. 26 цього Закону (в редакції Закону від 04.07.2014 р. N 1586-VII) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 Закону).

З наведеного у сукупності убачається, що право на відшкодування коштів за рахунок Фонду мають фізичні особи - вкладники, які розмістили свої кошти у банку за договором банківського вкладу або банківського рахунку. Тобто, гарантії Фонду поширюються на кошти, які мають статус вкладу та розміщені за чинним договором між банком та фізичною особою.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону.

Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27).

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

При цьому, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням 20 жовтня 2014 р. за N 1293/26070, які набрали чинності 11.11.2014 р.) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Згідно з п. 4 р. ІІІ Положення № 14, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Між тим, після внесення змін до п. 3 р. ІІІ вказаного Положення № 14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Після внесення змін до п. 4 р. ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пункт 2 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відносно ж осіб, які не були включені до Переліку вкладників з тих чи інших причин, Положенням № 14 передбачено наступне.

Так, пунктом 12 р. ІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Пунктом 6. р. ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Згідно з п. 4. ч. 2 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як убачається з норм ч. 2 ст. 38 зазначеного Закону, на Уповноважену особу Фонду покладений обов'язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, в якій передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

У той же час, суд зазначає, що даними нормами Закону не передбачено жодних дій, які необхідно вчинити уповноваженій особі, для визнання правочинів нікчемними. Правочин є нікчемним сам по собі, а не через те, що його необхідно визнавати таким. Нікчемність правочину достатньо лише виявити. У Законі зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними. Інакше кажучи, уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт.

З аналізу наведених правових норм убачається, що Уповноважена особа Фонду:

- зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними;

- повідомляє сторони за договорами про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст. 38 Закону № 4452 створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених ПАТ "КБ "УФС", про що винесено наказ від 30.10.2014 № 34.

Під час перевірки було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 були внесені третьою особою 27.06.2014 о 21:53, тобто в післяопераційний час, оскільки операційний час у відділенні банку, де вносились грошові кошти, був встановлений до 16:30, однак, копія квитанції від 27.06.2014 не містить зазначення часу виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час», що не відповідає вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні та не може бути належним доказом внесення позивачем грошових коштів на депозитний рахунок.

Крім того, дані кошти надійшли внаслідок так званого "дроблення" (розподілу) депозитного рахунку власника великого рахунку, на якому була розміщена значна сума коштів. Власник великого рахунку, який мав значну суму грошових коштів на депозитному/поточному рахунку, домовлявся з працівниками банку про те, що він начеб-то буде здійснювати "перерахування" коштів у межах існуючих лімітів, а інша фізична особа буде "отримувати" ці кошти на свій рахунок. Таким чином, грошовий вклад/рахунок із значною сумою подрібнювався або розподілявся на суми до 200 000 гривень і цими подрібненими частками фактично перераховувався на рахунки інших фізичних осіб. Таке "подрібнення" грошових сум відбувалось у зв'язку з тим, що при ліквідації банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплачує не всю суму вкладу, а лише у межах граничного розміру - 200 000 гривень (стаття 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

На підтвердження зазначеного відповідач надав суду довідку про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ "КБ "УФС", імена фізичних осіб, вказаних у довідці не можуть бути повідомлені, оскільки вони є банківською таємницею, згідно зі статтями 60-62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Представник відповідача посилався на те, що з вказаної довідки видно, що протягом 27.06.2014 до 20 хвилин було зареєстровано перерахування значних обсягів готівкових коштів.

Відповідно до пункту 8 постанови Правління НБУ № 328 від 30.05.2014 (чинної на момент здійснення платежу) банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів в національній валюті з поточних (у тому числі карткових) та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 150 000 гривень на добу на одного клієнта.

Отже, згідно із положеннями вказаної постанови НБУ, ПАТ "КБ "УФС" зобов'язаний був обмежити видачу готівки, однак інформація з наданої відповідачем довідки про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ "КБ "УФС" свідчить про те, що вказане обмеження було порушено банком.

Уповноваженою особою Фонду було видано наказ від 18.11.2014 № 6 про визнання нікчемними трансакцій та правочинів, згідно якого визнано нікчемними ряд правочинів, в тому числі договір банківського вкладу № 42482 від 27.06.2014.

Виявлені обставини були повідомлені Уповноваженою особою Фонду до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Після чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було погоджено рішення Фонду, яким тимчасово обмежено (заблоковано) виплати по деяким записам у базі даних про вкладників ПАТ "КБ "УФС", що були внесені у період з 01.07.2014 по 16.07.2014 з метою недопущення протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, відповідачу рекомендовано звернутись до правоохоронних органів із заявою про виявлені факти збільшення загальної гарантованої суми, що відбулось у період з 01.07.2014 по 16.07.2014.

Слід зазначити, що за заявою Уповноваженої особи Фонду було внесено дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040017478 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України та 15.12.2014 зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інші події Дніпровським РУ ГУМВС України у м. Києві за № 62831.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає обґрунтованими доводи Уповноваженої особи Фонду про те, що оскільки реальних коштів позивач не вносив, про що було відомо працівникам банку, то укладання договору та проведення фінансових операцій щодо перерахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я позивача, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності.

Крім того, проведення вище описаних дій надавало можливість власнику вкладу, розмір якого значно перевищує суму 200 000 гривень, отримати цю суму повністю, без будь-яких обмежень, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

Отже, суд встановив, що позивач не набув права і не мав законних підстав для включення його до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги надані до матеріалів справи докази щодо нікчемності укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "УФС" Договору № 42482 від 27.06.2014, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними транзакцій та правочинів в частині визнання договору банківського вкладу (депозиту) "ПЛАНЕР" № 42482 від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" нікчемним, яке оформлене наказом № 6 від 18.11.2014.

Позовна вимога про зобов'язання Фонд відшкодувати ОСОБА_1 кошти у розмірі 185500,00 грн за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 42482 від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", є невірно обраним способом захисту порушеного права та, як наслідок, задоволенню не підлягає, адже в межах наданих повноважень Фонд сам по собі не включає вкладників до Загального реєстру вкладників відповідного банку (на підставі якого (реєстру) і виплачуються кошти), а лише складає Загальний реєстр вкладників виключно на підставі інформації (переліку вкладників), яка надається Уповноваженою особою фонду.

При цьому, саме Уповноважена особа фонду наділена повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування, внаслідок чого належним способом захисту порушеного права, в рамках подібних правовідносин, є саме зобов'язання Уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування, в разі встановлення судом під час розгляду справи факту необгрунтованості не включення кожного окремого вкладника банку до переліку вкладників.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є нобґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.С. Мазур