Постанова № 44405772, 19.05.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р.

м. Херсон

Справа № 826/71/15

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до комунального підприємства "Міський водоканал" про стягнення штрафу в розмірі 3400 грн.,-

встановив:

05 січня 2015 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Державної інспекції України з контролю за цінами (далі – позивач, Держцінінспекції України) до комунального підприємства "Міський водоканал" (далі – відповідач, КМ «Міський водоканал») з позовними вимогами про стягнення штрафу в розмірі 3400 грн.

Ухвалою суду від 12 січня 2015 року відкрито провадження у справі.

05 лютого 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва виніс ухвалу в порядку вимог ст.18 та ст.22 КАС України, якою позовну заяву Державної інспекції України з контролю за цінами передав на розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач в адміністративному позові зазначив, що на підставі наказу №144-14 від 13 березня 2014 та направлення на перевірку №12 від 13 березня 2014 року посадовими особами сектору у Херсонській області Держцінінспекції України здійснено спробу проведення планової перевірки відповідача за адресою: м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, 3 на предмет дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За результатами складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 109. З даного акту вбачається, що комунальне підприємство «Міський водоканал» не допустило посадових осіб сектору у Херсонській області Державної інспекції з контролю за цінами до проведення перевірки. 20 березня 2014 року за № 41 прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким на підставі вимог п.6 ч.1 ст. 18 та ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ч.9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до позивача застосовано штраф в сумі 3400 грн. 00 коп. за створення перешкод уповноваженим органам виконавчої влади при виконанні покладених на них функцій. Відповідач оскаржив зазначене рішення в судовому порядку в адміністративній справі №821/1082/14 за позовом комунального підприємства "Міський водоканал" до Державної інспекції України з контролю за цінами, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог КП «Міський водоканал» відмовлено, судове рішення набрало законної сили 03 рудня 2014 року.

Представник позивача 12 травня 2015 року заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач 20 квітня 2015 року надав письмові заперечення в яких позовні вимоги не визнає з огляду на наступне. Законодавцем розмежовано повноваження Державної інспекції України з контролю за цінами та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Нацкомісія встановлює та здійснює контроль за формуванням тарифів на теплову енергію (виробництво, постачання та трансформування) і централізоване водопостачання та водовідведення суб’єктам господарювання, які є її ліцензіатами відповідно до вимог Постанови Нацкомісії від 10.08.2012 року №279. Держінспекція здійснює контроль за тарифами, які встановлюються органами місцевого самоврядування на житлово-комунальні послуги суб’єктам господарювання, ліцензування діяльності яких здійснюється радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Крім того, жодним законом України відповідача прямо не визначено як орган уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності та цінової політики суб’єктів природних монополій. Посилаючись на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» обґрунтовує помилковість вимог позивача.

Відповідно до положень ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи, зваживши доводи позивача викладені в адміністративному позові, врахувавши позицію відповідача, дослідивши надані сторонами матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі наказу №144-14 від 13 березня 2014 та направлення на перевірку №12 від 13 березня 2014 року посадовими особами сектору у Херсоніській області Держцінінспекції України здійснено спробу проведення планової перевірки позивача за адресою: м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, 3 на предмет дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

За результатами складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 109. З даного акту вбачається, що комунальне підприємство «Міський водоканал» не допустило посадових осіб сектору у Херсонській області Державної інспекції з контролю за цінами до проведення перевірки.

Позивачем 20 березня 2014 року за № 41 прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким на підставі вимог п.6 ч.1 ст. 18 та ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ч.9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до відповідача застосовано штраф в сумі 3400 грн. 00 коп. за створення перешкод уповноваженим органам виконавчої влади при виконанні покладених на них функцій.

Факт недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки сторонами не заперечується.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про ціни та ціноутворення».

Преамбула до Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачає, що цей Закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (ст.2 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами (ч.2 ст.16 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Основними функціями уповноважених органів є: виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; запобігання порушенням у сфері ціноутворення (ст.17 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (п.6 ч.1 ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).

До суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.4 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Відповідач скористався своїм правом судового оскарження спірного рішення в адміністративній справі №821/1082/14 за позовом комунального підприємства "Міський водоканал" до Державної інспекції України з контролю за цінами, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог КП «Міський водоканал» відмовлено, судове рішення набрало законної сили 03 рудня 2014 року.

Предметом судового оскарження в адміністративній справі №821/1082/14 було рішення Державної інспекції з контролю за цінами №41 від 20 березня 2014 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин рішення позивача №41 від 20 березня 2014 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін є правомірним, атому підлягає виконанню.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов’язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що «вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам».

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстав для висновку про протиправність дій відповідача.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 122, 158 – 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Державної інспекції України з контролю за цінами до комунального підприємства "Міський водоканал" про стягнення штрафу в розмірі 3400 грн. - задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Міський водоканал» (Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівельників, 3 код ЄДРПОУ 32218122) в дохід державного бюджету на р/р 31117106700012, код платежу 21081100, одержувач УК у м. Нова Каховка, код 38053504, банк одержувача ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010 штраф у розмірі 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 5.4.