Постанова № 44405736, 21.05.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/961/15-а14 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області

про скасування рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), в якому просить скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 № 0000601703, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 32933,51 грн., у тому числі за основним платежем на 25938,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 6994,70 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 № 0000611703, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 364477,96 грн., у тому числі за основним платежем на 241851,97 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 122625,99 грн.;

вимогу від 12.03.2015 № Ф-0000581703 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у сумі 27640,90 грн.;

рішення від 12.03.2015 № 0000591703 про застосування штрафних санкцій у сумі 3759,58 грн. (за 2013 рік) та 884,30 грн. (за 2014 рік) за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, обґрунтовує їх тим, що спірні рішення та вимога складені на підставі протиправних висновків відповідача про деякі господарські операцій платника податку, через те підлягають скасуванню. Однією із основних підстав їх прийняття були результати перевірки господарських операцій позивача з ТОВ "ТД "Ветек", ТОВ "Прімаукргаз" та ТОВ "Кримекспогаз". На зменшення витрат та податкового кредиту, сформованих по відносинам з цими постачальниками, вплинуло те, що податкові органи не змогли перевірити ТОВ "ТД "Ветек", ТОВ "Прімаукргаз" не надало документів на транспортування товарів, ТОВ "Кримекспогаз" не задекларувало податкові зобов'язання з постачання товарів позивачеві. Позивач вважає такі дані недостатніми для висновку про безтоварність господарських операцій з названими постачальниками, реальність цих операцій підтверджується документально, а покупець товарів відповідно до положень Податкового кодексу України не несе відповідальності за сплату податків його постачальниками.

Позивач також не погоджується з порушенням ним податкового законодавства, яке полягає в заниженні податкового зобов'язання за період з 11 серпня 2012 року по 15 травня 2013 року та по операціям з використання реєстраторів розрахункових операцій. Зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На виконання цього Закону розроблено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок), затверджений наказом ДПА від 01.12.2000 № 614. Згідно з пунктом 4.7 вказаного Порядку реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державній лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Протягом 2012 року працівником АЗС допускались помилки в роботі з РРО. Під час виявлення цих помилок працівником складалося пояснення та складався акт старнування. Оскільки законодавством не передбачено дотримання певної форми таких актів, складав їх в довільній формі. Однак, про наявність даних помилок повідомляв ДПІ у м. Херсоні.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що для формування витрат, податкового кредиту для обчислення чистого доходу та належних до сплати зобов'язань з ПДВ є недостатнім лише документальне підтвердження господарських операцій. Відповідно до ст.ст. 177 та 198 ПК України для такого формування необхідним є зв'язок цього придбання з оподатковуваною господарською діяльністю платника податків, без фактичного отримання придбаних товарів (робіт, послуг) використання їх в господарській діяльності є неможливим. При перевірці ТОВ "ТД "Ветек", ТОВ "Прімаукргаз" та ТОВ "Кримекспогаз" не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з цими постачальниками і тому участь цих операцій в господарській діяльності позивача є недоведеною. Позивач у 2012-2013 роках, застосовуючи загальну систему оподаткування своїх доходів, від здійснення господарської діяльності з квітня по липень 2012 року отримав дохід від продажу товарів, що перевищував 300000,00 грн., а платником ПДВ зареєструвався у травні 2013 року, за період з серпня 2012 по травень 2013 декларації з ПДВ до податкового органу не здавав, податок в бюджет не сплачував, у зв'язку з цим порушенням за наслідками перевірки додатково обчислено ПДВ у сумі 217151,97 грн.

Щодо актів про виявлення помилок в роботі оператора АЗС (актів сторнування), то відповідач зазначає, що згідно цих актів протягом 2012 року через РРО нібито помилково проведено суму 900000,00 грн. Виправлення помилково проведених сум через РРО прямо передбачено нормативно-правовими актами, які регулюють порядок реєстрації та використання реєстраторів розрахункових операцій. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" на виправлення помилок при застосуванні РРО не розповсюджується. Крім того, у актах про виявлення помилок в роботі оператора, наданих платником податків, відсутні реквізити розрахункових документів (№, дата, сума проведених розрахункових операцій), помилково проведених сум через РРО, та оригінали фіскальних чеків.

В задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

В лютому 2015 року ДПІ у м. Херсоні проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року. За наслідками перевірки складено акт від 27.02.2015 № 55/21-03-17-03/НОМЕР_4 (далі - акт № 55, акт перевірки), на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

За актом перевірки грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб збільшено у зв'язку із тим, що за результати перевірки було встановлено завищення позивачем витрат, пов'язаних з отримання чистого доходу за 2013 рік на 126116,65 грн. та за 2014 рік на 48150,00 грн. Підставою для такого висновку відповідача були результати перевірки господарських операцій позивач з ТОВ "ТД "Ветек", ТОВ "Прімаукргаз" та ТОВ "Кримекспогаз". Результати перевірки господарських операцій позивача з ТОВ "ТД "Ветек" та ТОВ "Кримекспогаз" стали підставою для зменшення податкового кредиту позивача на загальну суму 24700,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців є сума доходу, отриманого від господарської діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб. У зв'язку з цим, відповідач при збільшенні чистого доходу позивача по операціям з ТОВ "ТД "Ветек", ТОВ "Прімаукргаз" та ТОВ "Кримекспогаз" додатково обчислив єдиний внесок у сумі 27640,90 грн. за спірною вимогою № Ф-0000581703 та штрафні санкції у сумі 4643,58 за рішенням № 0000591703.

Відповідач не підтверджує правомірність формування витрат та податкового кредиту позивача по відносинам з ТОВ "ТД "Ветек", посилаючись на отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва акти від 16.05.2014 № 1394/26-55-22-13/38809821 та від 07.04.2014 № 1087/26-55-22-13/38809821 про неможливість проведення зустрічної звірки цього суб'єкта господарювання щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2013 р. по 28.02.2014 р. Проведеними заходами встановлено, що у ТОВ "ТД "Ветек" відсутні об'єкти оподаткування по операціям з придбання, продажу товарів (послуг), не підтверджено реальність вчинення господарських операцій, правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Не підтверджує відповідач і правомірність формування витрат позивача по відносинам з ТОВ "Прімаукргаз", посилаючись на акт від 28.02.2014 № 618/16-03-22-02-12/37600562 про результати документальної виїзної позапланової перевірки цього підприємства, здійсненої Кременчуцькою ОДПІ. За цим актом ТОВ "Прімаукргаз" не надало до перевірки будь-які документи, що підтверджують транспортування товарів, господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місце знаходження майна, наявністю ресурсів для їх здійснення, правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Підставою для зменшення витрат та податкового кредиту позивача, сформованих по відносинам з ТОВ "Кримекспогаз" було те, що цей постачальник згідно автоматизованої системи співставлення не задекларував у податковій звітності господарських відносин з позивачем. При цьому відповідач не доводить обізнаність позивача про обставини оподаткування господарських операцій згаданого постачальника.

Суд не може погодитись з наведеними висновками податкового органу, оскільки для оцінки реальності здійснення господарської операцій дані про відсутність у постачальника публічно задекларованих можливостей для ведення господарської діяльності є важливим, але недостатнім доказом правової позиції податкового органу.

Відповідно до п. 36.1. ст. 36, п.п. 38.1, 38.2 ст. 38 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідач не довів, що позивач у відношенні ТОВ "Кримекспогаз" є податковим агентом, пов'язаною особою або представником та не може перекладати на позивача відповідальність за несплату податків цього суб'єкта господарювання.

Контролюючим органом не надано суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагентів, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Крім наведених вище обставин, під час перевірки відповідач встановив, що позивач в порушення п. 121.1 ст. 121 ПК України не зберігав книгу обліку доходів та витрат, що стало підставою для додаткового визначення штрафної санкції у сумі 510,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000601703. В ході розгляду справи позивач цього порушення не спростував.

За приписами п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, застосовування до позивача штрафу за вказане порушення є правомірним.

Згідно актом перевірки позивача на збільшення грошових зобов'язань з ПДВ, крім порушень стосовно завищення податкового кредиту на 24700,00 грн., вплинуло виявлення порушень податкового законодавства України щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ за 2012-2013 роки на загальну суму 217151,97 грн.

За даними відповідача, позивач, як платник ПДВ, був зареєстрований 16 травня 2013 року. У той же час, перебуваючи на загальній системі оподаткування, за 4 місяці 2012 року (з квітня по липень) позивач отримав дохід від продажу товарів (робіт, послуг) у сумі 448161,18 грн. У зв'язку з цим, відповідач, посилаючись на п. 181.1 ст. 181 ПК України, вважає, що з серпня 2012 року позивач мав зареєструватись, декларувати та сплачувати ПДВ. За період з серпня 2012 року по травень 2013 року позивачеві обчислено податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 217151,97 грн.

Позивач із зазначеним порушенням не погоджується, наполягає на тому, що доходу у вказаній сумі він фактично не отримував.

Надаючи оцінку актам сторнування, суд погоджується з відповідачем, що виправлення подібних помилок має здійснюватись у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Так, відповідно до пунктів 4.7, 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно". Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГ і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Виправлення помилок у спосіб, на який посилається позивач, не відповідає вимогам зазначеного Порядку, а ксерокопії актів старнірування, надані позивачем суду, не спростовують висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за 2012-2013 роки на загальну суму 217151,97 грн.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 (розділ V "Податок на додану вартість") ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

З цих причин суд вважає, що з серпня 2012 року позивач зобов'язаний був зареєструватись платником ПДВ, нараховувати, декларувати та сплачувати податок на додану вартість.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України за несвоєчасне надання податкової звітності передбачена штрафна санкція у розмірі 170 грн. за кожен випадок не подання податкової звітності. За перевірені періоди позивачем не подано 10 декларацій з ПДВ і тому суд вважає правомірним обчислення додаткової штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням № 0000611703.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за результатами перевірки позивачеві правомірно обчислено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 217151,97 грн., визначена фінансова відповідальність за несплату ПДВ у сумі 108575,99 грн., за не подачу звітності з ПДВ на загальну суму 1700,00 грн. та у сумі 510,00 грн. за не зберігання книги обліку доходів та витрат протягом встановленого строку її зберігання.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме визнає частково протиправними та скасовує податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 № 0000611703 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 37050,00 грн., в тому числі за основним платежем на 24700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 12350,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 № 0000601703 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 32423,51 грн., в тому числі за основним платежем на 25938,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 6484,70 грн., визнає протиправними та повністю скасовує вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2015 № Ф 0000581703 та рішення від 12.03.2015 № 0000591703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 № 0000611703 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 37050,00 грн. (тридцять сім тисяч п'ятдесят гривень нуль копійок), в тому числі за основним платежем на 24700,00 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот гривень нуль копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями на 12350,00 грн. (дванадцять тисяч триста п'ятдесят гривень нуль копійок).

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 № 0000601703 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 32423,51 грн. (тридцять дві тисячі чотириста двадцять три гривні п'ятдесят одна копійка), в тому числі за основним платежем на 25938,81 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень вісімдесят одна копійка), за штрафними (фінансовими) санкціями на 6484,70 грн. (шість тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні сімдесят копійок).

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2015 № Ф 0000581703.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 12.03.2015 № 0000591703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) недоплачений судовий збір у сумі 3231,11 грн. (три тисячі двісті тридцять одна гривня одинадцять копійок) до державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 травня 2015 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.3.3