Постанова № 44405686, 27.05.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 р. № 820/2217/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представників позивача - Дмитроняк А.С., Онищенко О.Є.,

представник відповідача - Кукси Р.Д., Поченяєвої В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний справу за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України про зобов'язання виконати вимогу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України, в якому просив суд зобов'язати Державне підприємство "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 05460404) виконати вимогу №720-19/1666 від 24.09.2014 року, а саме:

- вжити заходів по забезпеченню надходження коштів, а саме недоотримання штрафних санкцій та пені в розмірі 235793,37 грн., передбачених умовами договорів.

- забезпечити відшкодування фізичними особами сум адміністративних штрафів в розмірі 7765,00 грн.

- забезпечити відшкодування з винних осіб витрат на благодійну (матеріальну) допомогу в сумі 5900,00 грн.

- забезпечити відшкодування шкоди заподіяної підприємству внаслідок псування основних засобів на суму 135579,36 грн.

В обґрунтування позовної вимоги позивач зазначив, що за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України було складено акт №720-14/29 від 12.09.2014 року та пред'явлено вимогу №720-19/1666 від 24.09.2014 року. У визначений законодавством строк підприємством відповідача пункти 1,3,7,8 Вимоги №720-19/1666 від 24.09.2014 року не виконано. До теперішнього часу залишаються не усунутими фінансові порушення на загальну суму 371509,38 грн. Посилаючись на перелічені вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України у письмових запереченнях, наданих до суду, адміністративний позов не визнав та зазначив, що вимога необґрунтована, безпідставна та не відповідає фактичним обставинам справи і чинному законодавству. Відповідач вважає, що для задоволення позовних вимог не має правових підстав.

Представник позивача в судове засідання прибув, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ДФІ у Харківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України за період з 01.11.2012 по 30.06.2014 року.

За результатами ревізії складено акт №720-14/29 від 12.09.2014 року, який підписаний без заперечень. (а.с. 9-19).

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 №550, директору Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України Балабаю П.Ф. пред'явлено вимогу про усунення виявлених порушень №720-19/1666 від 24.09.2014 року, яка складалася із 9 пунктів, із встановленим терміном для зворотного інформування про виконання цих обов'язкових вимог до 24.10.2014 року (а.с. 20-22).

Так, пунктами 1,3,7,8 вимоги №720-19/1666 від 24.09.2014 року відповідача зобов'язано:

- вжити заходів по забезпеченню надходження коштів, а саме недоотримання штрафних санкцій та пені в розмірі 235793,37 грн., передбачених умовами договорів;

- забезпечити відшкодування фізичними особами сум адміністративних штрафів в розмірі 7765,00 грн. шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок або до каси господарства;

- забезпечити відшкодування з винних осіб витрат на благодійну (матеріальну) допомогу в сумі 5900,00 грн. шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок або до каси підприємства;

- забезпечити відшкодування шкоди заподіяної підприємству внаслідок псування основних засобів на суму 135579,36 грн.

У визначений строк відповідачем не надана інформація позивачу про повне усунення вищевказаних вимог, що стало підставою для звернення ДФІ в Харківській області до суду із вищевказаними позовними вимогами.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно пунктів 1, 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надано право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Підстави та порядок проведення планової виїзної ревізії регулюються ст. 11 вказаного Закону, відповідно до якої плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Суд зазначає, що Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, на підставі якого ДФІ в Харківській області здійснило спірну ревізію підконтрольної установи (відповідача по справі), затверджений постановою КМУ № 550 від 20.04.2006 р., який визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно п. 46 даного Порядку якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження), надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Пунктом 49 Порядку № 550 передбачено, що у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Відповідно п. 50 даного Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Згідно приписів ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються, є виключно законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю. При цьому, суд зазначає, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом зобов'язання виконання вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не шляхом пред'явлення позову до підконтрольної установи про виконання вимоги.

Така ж правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 15.04.2014 року №21-40а14, 13.05.2014 року № 21-89а14, 18.09.2014 року № 21-332а14, 07.10.2014 року № 21-368а14 та 27.01.2015 року № 21-436а14, яка полягає в тому, що орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

За приписами ч. 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Харківській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України про зобов'язання виконати вимогу - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 27.05.2015 року