Постанова № 44403884, 07.04.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-7268/09/1770

07 квітня 2010 року 11год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар" до Державна податкова інспекція у м.Рівне

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення -рішення №0004012342/2 від 18 листопада 2009 року

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Котар звернулося адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2009 року № 0004012342/0/23-121 прийнятого ДПІ у м. Рівне про донарахування збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на загальну суму 1306912,50 грн. в т.ч. 871275 грн. основного платежу та 435637,50 грн. застосованих штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом було необґрунтовано визнано виручку отриману ТОВ Торговий дім Котнар від оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями по договорам комісії укладеним із ЗАТ Котнар, м. Берегово та ВАТ Цюрюпінське, м. Цюрюпінськ за реалізацію обєктом оподаткування збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. На думку представника позивача такі висновки посадових осіб ДПІ у м. Рівне суперечать ст.ст. 1016, 1018, 1020, 1024 Цивільного кодексу України та ст. 2 Закону України Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства від 01.04.1999р №587-ХІV

Посилання в акті перевірки на лист ДПА від 19.03.2008 р. за № 5359/7/21-0117 Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства позивач вважає не коректним так як податкові відносини регулюються виключно законами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009 року № 0004012342/0/23-121.

Відповідач позов не визнав, з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що під час проведення перевірки ТОВ Торговий дім Котнар було встановлено здійснення останнім оптової та роздрібної торгівлі по договорах комісії, укладених з ЗАТ СП Котнар та ВАТ Цюрупинське. Отримана виручка відображалася ТОВ Торговий дім Котнар проводками: Дебет рахунку 361 (розрахунки з покупцями) кредит рахунку 705 (дохід від реалізації комісійного товару); Дебет рахунку 706 (вирахування доходу), Кредит рахунку 6852 (Розрахунки з іншими кредиторами). Таким чином, на думку податкового органу у разі якщо субєкт господарювання здійснює реалізацію алкогольних напоїв в оптово-роздрібній мережі та отримує виручку від реалізації продукції яка обліковується на рахунку 70 (доходи від реалізації) вони є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у відповідності до приписів Закону України Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства від 01.04.1999р №587-ХІV. Тобто, ТОВ Торговий дім Котнар здійснюючи реалізацію повинно було сплати від суми отриманої виручку сплату збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.08.2009 р. підписано акт № 1062/23-100/33724052 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ Торговий дім Котнар за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. З висновків акту перевірки вбачається, що товариством було порушено ст. 2 Закону України Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства від 01.04.1999р №587-ХІV, що призвело до заниження збору на розвиток виноградарства, хмелярства та садівництва на загальну суму 871275 грн. в т.ч. квітень 2008 р. на суму 77473 грн., травень 2008 р. на суму 80354 грн., червень 2008 р. на суму 68881 грн., липень 2008 р. на суму 86770 грн., серпень 2008 р. на суму 68107 грн., вересень 2008 р. на суму 64572 грн., жовтень 2008 р. на суму 75709 грн., листопад 2008 р. на суму 53723 грн., грудень 2008 р. на суму 70957 грн., січень 2009 р. на суму 84412 грн., лютий 2009 р. на суму 70291 грн., березень 2009 р. на суму 70026 грн.

На підставі акту перевірки № 1062/23-100/33724052 від 14.08.2009 р. заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004012342/0/23-121 яким позивачу визначено зобовязання по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на загальну суму 1306912,50 грн. в т.ч. 871275 грн. основного платежу та 435637,50 грн. застосованих штрафних санкцій.

Підставою для донарахування платнику податків, зборів, обовязкових платежів - ТОВ Торговий дім Котнар збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 871275 грн. став висновок в акті перевірки про те, що товариство є платником вказаного вище збору, оскільки здійснювало оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями по договорам комісії укладеним з ЗАТ СП Котнар м. Берегово та ВАТ Цюрюпінське м. Цюрюпінськ.

В обґрунтування такого висновку в акті перевірки зроблено посилання на лист ДПА України від 19.03.2008 р. за № 5359/7/21-0117 Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та констатовано, що ТОВ Торговий дім Котнар не нараховано, не сплачено та не включено до об'єкту оподаткування в звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» отриману виручку від покупців алкогольних напоїв, яка надійшла на поточний рахунок та в касу підприємства (через РРО) по комісійному товару на суму 87 127 582,3 грн., в результаті чого занижено збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за період, що перевірявся на суму 871275 грн…..

Як вбачається з матеріалів справи 01.11.205 року між ЗАТ СП Котнар м. Берегово (Комітент) та ТОВ Торговий дім Котнар (Комісіонер) був укладений договір комісії, згідно якого наше товариство як Комісіонер зобовязувалося за дорученням Комітента за винагороду вчиняти за рахунок Комітента від свого імені правочини щодо продажу виноробної продукції, виробником якої є Комітент.

13.03.2007 р. між ВАТ Цюрупинське м. Цюрюпінськ (Комітент) та ТОВ Торговий дім Котнар (Комісіонер) був укладений договір комісії, згідно якого товариство як Комісіонер зобовязувалося за дорученням Комітента за винагороду вчиняти за рахунок Комітента від свого імені правочини щодо продажу коньяку марки Потьомкін Таврійський, виробником якого є Комітент.

Договір комісії належить до групи договорів про надання послуг, тому на нього поширюються норми глави 63 Цивільного кодексу України , з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами, що регулюють відносини сторін при укладанні ними договору комісії.

Договір комісії є консенсуальним, відплатним договором.

В правочинах комісіонер виступає від свого імені, а не від імені комітента, в наслідок чого, комісіонер є стороною правочинів, вчинених за дорученням комітента з третіми особами.

Предметом договору комісії є вчинення комісіонером від свого імені правочинів. тобто дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст.202 Цивільного кодексу України).

Для вчинення правочинів, які належать до господарської діяльності, що потребує ліцензування, комісіонер повинен мати відповідну ліцензію.

Відповідно до положень ст. 1016 Цивільного кодексу України комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. Це може полягати у наданні комісіонеру, в тому числі, певного товару, який необхідно продати.

Згідно от. 1018 Цивільного кодексу України все майно, в тому числі і грошові кошти, набуте комісіонером за правочином з третьою особою, є власністю комітента, оскільки воно набуте за рахунок комітента, і останній має право вимагати його з чужого незаконного володіння.

Відповідно до вимог ст.1020 Цивільного кодексу України комісіонер має право відрахувати з належних комітенту грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, тільки належну йому за договором комісійну плату, плату за декольте, виграти понесені з виконання доручення комітента, а також зі сплати неустойки, збитків.

Згідно ст.1024 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають тільки витрати, зроблені комісіонером у звязку з виконанням договору комісії.

Законом України Про ліцензування певних видів господарської діяльності від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ встановлено, що виробництво - це діяльність, пов'язана з випуском продукції, включаючи всі стадії технологічного процесу та реалізацію продукцію власного виробництва. Тобто поставка продукції власного виробництва виробниками алкогольних напоїв є невідємною частиною виробництва і не є оптовою торгівлею алкогольними напоями.

Згідно статті 2 Закону України Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства від 01.04.1999р №587-ХІV є виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торгівельній мережі алкогольних напоїв та пива. Тому виробники алкогольних напоїв, які реалізують продукцію власного виробництва, не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у разі поставки продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, а є платниками лише у разі реалізації продукції у роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам.

Як зазначено вище, як ЗАТ СП Котнар м. Берегово так і ВАТ Цюрюпіське м. Цюрюпінськ є виробником алкогольних напоїв, а тому вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у разі поставки своєї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі.

У відповідності до умов договору комісії та вимог ст. 1016 Цивільного кодексу України ЗАТ СП Котнар та ВАТ Цюрюпінське надали ТОВ Торговий дім Котнар алкогольні напої для виконання останнім обовязків перед третіми особами.

Відповідно до вимог ст. 1018 Цивільного кодексу України грошові кошти, отримані ТОВ Торговий дім Котнар за правочинами з третіми особами, є власністю ЗАТ СП Котнар та ВАТ Цюрюпінське, а тому вони в повному обємі були перераховані останнім на їх розрахунковий рахунок .

Враховуючи те, що при реалізації алкогольних напоїв в оптово-роздрібній мережі за договором комісії виробники алкогольних напоїв не подають звіт до податкового органу та не сплачують збір до бюджету, у ТОВ Торговий дім Котнар були відсутні правові підстави на утримання його з грошових коштів, отриманих за правочинами з третіми особами, подавати звіти до ДПІ у м. Рівне та сплачувати збір до бюджету.

В розумінні Закону України Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства від 01.04.1999р №587-ХІV обєктом оподаткування є виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива.

Таким чином законодавець визначив послідовність дій: реалізація у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та отримання від такої реалізації виручки. При цьому обовязково мають бути у їх сукупності оптова чи роздрібна торгівельна мережа, алкогольні напої та виручка. Лише за цих умов може виникнути обєкт оподаткування.

Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено що:

- алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08;

- оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності;

- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування;

- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

У даному випадку в судовому засіданні представником податкового органу не доведено, що позивачем по справі здійснювалася оптова чи роздрібна торгівлі алкогольними напоями.

Не встановлено такого факту і під час проведення перевірки. Як зазначалося вище, працівниками податкового органу у акті перевірки констатовано, що отримана виручка від покупців алкогольних напоїв…. Про те виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв (стаття 2 Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства") не є тотожним поняттям отриманої виручки від покупців алкогольних напоїв.

Акт перевірки не містить жодних відомостей про те, що позивач має у власності чи у користуванні об'єкти торгівельної мережі.

Покликання посадових осіб ДПІ у м. Рівне як в акті документальної перевірки так і в запереченнях на позов на лист ДПА від 19.03. 2008 р. за № 5359/7/21-0117 Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є необґрунтованим та безпідставним так як вказаний лист було відкликано.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 р. по справі 2-а-5014/08 залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 р. по справі № 13526/09/9104 за позовом ТОВ Торговий дім Котнар до ДПІ у м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про донарахування товариству збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства встановлено необґрунтованість висновків податкового органу щодо необхідності сплати позивачем вказаного збору з отриманої виручку від реалізованої продукції, що надана по договорах комісії ЗАТ СП Котнар та ВАТ Цюрюпінське. Вказана постанова має преюдиційне значення для вирішення даної судової справи.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення від 18 листопада 2009 року № 0004012342/2.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 18 листопада 2009 року № 0004012342/2.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0004012342/2 від 18 листопада 2009 року в повному обсязі з моменту його прийняття.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Жуковська Л.А.