Постанова № 44403448, 21.05.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року 13 год. 00 хв. Справа № 817/1083/15 м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Недашківської К.М., суддів Кравчук Т.О. та Сала А.Б., за участю: секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю.; позивача - ОСОБА_1; представника відповідача - Брагіної О.Л. (довіреність від 04 березня 2014 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо видачі позивачу довідки за формою згідно з додатком №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014; зобов'язати відповідача виконати обов'язки, покладені пунктом 16 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014, а саме: видати позивачу довідку за формою згідно з додатком №1 до вказаної постанови.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про видачу довідки про участь у проведенні антитерористичної операції, видача якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413. За результатами розгляду даної заяви, позивачем отримана відповідь від 24.03.2015, в якій йшлося про бездіяльність керівників структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України щодо направлення в ДКЗ необхідних документів. Позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо невидачі йому довідки про участь у проведенні антитерористичної операції є протиправною.

Ухвалою судді від 17.04.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 21.05.2015, прибув позивач, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх повністю.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позовних вимог та вказав, що 24.02.2015 на адресу МВС надійшла заява позивача, в якій він просив видати йому довідку про участь у проведенні антитерористичної операції, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2014 року №413. За дорученням керівництва МВС розгляд вказаної заяви було доручено Департаменту кадрового забезпечення МВС, як підрозділу Міністерства, що відповідальний за розгляд документів, пов'язаних із проходженням служби працівниками органів внутрішніх справ. Під час опрацювання заяви позивача встановлено, що в травні 2014 року ОСОБА_1 було прийнято на службу до органів внутрішніх справ. Наказом МВС від 17.07.2014 № 1327о/с ОСОБА_1, призначено на посаду заступника начальника Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення - начальника відділу планування та координації спеціальних заходів МВС України. Під час проходження служби в МВС наказом від 22.08.2014 №1654 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 відряджався з 26.08.2014 по 03.09.2014 до ГУМВС України в Донецькій області, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Метою відрядження було надання практичної допомоги в організації забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян у районах проведення антитерористичної операції. Разом з цим після завершення відрядження позивач 04.09.2014 на службу не вийшов, документи, що підтверджував факт його перебування на території Донецької та Дніпропетровської областей до підрозділу, де він проходив службу не подав. Наказом МВС України від 24.09.2014 №1930 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни. Опрацюванням документів ОСОБА_1 встановлено, що в серпні 2014 року він направлявся у відрядження до ГУМВС України в Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областей здійснювалося, як посадової особи Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення МВС. Отже, оформлення довідки про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції покладається безпосередньо на начальника Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення МВС, підрозділу в якому позивач проходив службу. Інші структурні підрозділи та посадові особи Міністерства не наділені повноваженнями складати довідки вказаного типу. Крім того, на керівника вказаного підрозділу також покладається обов'язок подачі вказаної довідки разом з іншими документами на розгляд комісії МВС з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Згідно інформації начальника Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення МВС від 07.05.2015 № 43/4/1/1-227 довідка про участь позивача в АТО не складалася, у зв'язку з тим, що останній після завершення відрядження до зони АТО, не здав до Департаменту документи, що підтверджують факт його перебування на територіях України, де проводиться АТО, а саме копію посвідчення про відрядження. У зв'язку з цим, листом ДКЗ МВС України від 24.03.2015 №6/2-Б-295 позивачу надано роз'яснення щодо порядку оформлення документів для отримання статусу учасника бойових дій працівникам центрального апарату МВС. Виходячи зі змісту вказаної відповіді позивачу необхідно було звернутися безпосередньо до начальника Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення МВС, який керуючись правами наданими постановою КМУ від 20.08.2014 №413 повинен був оформити позивачу довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, за наявності наступних документів а саме: витягу з наказу МВС про відрядження особи до зони АТО, витягу з наказу Антитерористичного центру СБУ про використання відрядженої особи в проведенні АТО та копії посвідчення про відрядження. Окремо відповідач зазначає, що положення постанови КМУ від 20.08.2014 №413 не передбачають можливості видачі вказаної довідки особі, на ім'я якої вона оформлюється. Можливість видачі вказаного документу безпосередньо позивачу положеннями постанови КМ України від 20.08.2014 №413 не передбачено. У зв'язку з цим посадові особи МВС не уповноважені та не мають права видавати довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції особам, на ім'я яких вони оформлюються.

Посилаючись на наведені вище доводи, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог повністю.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 21.05.2015.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ відповідно до наказу від 25.05.2014. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2014 №1327о/с позивача призначено на посаду заступника начальника Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення - начальника відділу планування та координації спеціальних заходів МВС України.

Міністром Міністерства внутрішніх справ України А.Б. Аваковим винесено наказ «Про відрядження ОСОБА_1 до ГУМВС України в Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях» від 22.08.2014 №1654 о/с (а.с. 8), яким наказано з метою виконання завдань, визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом», надання практичної допомоги в організації забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян у районах проведення антитерористичної операції, заступнику начальника ДОДПМОП полковнику міліції ОСОБА_1 з 26.08.2014 строком на 9 діб здійснити службові відрядження до ГУМВС України в Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

Позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою від 28.01.2015 (а.с. 5), в якій просив видати йому довідку про участь у проведенні антитерористичної операції, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» від 20.08.2014 №413 (далі іменується - Порядок №413).

Заява позивача про видачу йому довідки про участь у проведенні антитерористичної операції отримана відповідачем 02.02.2015 (а.с. 5).

На адресу позивача від Департаменту кадрового забезпечення МВС надійшла відповідь від 24.03.2015 №6/2-Б-295 (а.с. 6), в якій зазначалось, що останнім розглянуто звернення позивача щодо надання статусу учасника бойових дій, як колишньому працівнику Департаменту організації підрозділів міліції особливого призначення МВС; керівникам структурних підрозділів МВС наданий перелік документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій працівникам міліції, порядок їх оформлення та направлення до ДКЗ.

Позивач зазначає, що довідка про участь у проведенні антитерористичної операції відповідачем не була видана, що є протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобовязані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок №413 визначає процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб.

Згідно із пунктом 2 Порядку №413, статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.

Пунктом 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

За приписами пункту 6 Порядку №413, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

Комісії інформують у місячний строк Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про осіб, яким надано статус учасника бойових дій, за формою згідно з додатком 3.

Так, пунктом 5 Порядку №413 рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - міжвідомча комісія), яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань. До складу міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

Відповідно пункту 8 Порядку №413 у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії чи керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особа може самостійно звернутися до таких комісій.

Зі змісту даних норм вбачається, що довідка за формою згідно з додатком 1 не видається безпосередньо особі для надання статусу учасника бойових дій, а подається до відповідної комісії командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками установ чи закладів.

Суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу йому довідки відповідно до пункту 6 Порядку №413.

Натомість, відповідь суб'єкта владних повноважень, оформлена листом від 24.03.2015 №6/2-Б-295, не містить жодних посилань на підстави щодо видачі такої довідки або ж щодо відмови у її видачі. У листі лише зазначено, що звернення позивача щодо надання статусу учасника бойових дій, як колишньому працівнику Департаменту організації підрозділів міліції особливого призначення МВС розглянуто; керівникам структурних підрозділів МВС наданий перелік документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій працівникам міліції, порядок їх оформлення та направлення до ДКЗ.

Проте, позивач не звертався до відповідача із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій, а лише просив видати відповідну довідку, що підтвердив позивач у судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява позивача від 28.01.2015 про видачу довідки за формою згідно додатку №1 Порядку №413 не була розглянута відповідачем по суті, тобто останній не вказав ані на підстави для видачі довідки, ані на підстави для відмови у її видачі. Тобто, відповідачем надана формальна відповідь на заяву без викладення суті питання, з яким позивач звернувся до МВС.

З огляду на зазначені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що порушені права підлягають поновленню шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 28 січня 2015 року щодо видачі останньому довідки про участь у проведенні антитерористичної операції.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виконати обов'язки, покладені пунктом 6 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014, а саме: видати позивачу довідку за формою згідно з додатком №1 до вказаної постанови, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 6 Порядку №413, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Тобто, складання довідок покладається на командирів (начальників) військових частин (органів, підрозділів) або інших керівників установ, у складі яких проходили чи працювали особи.

Вказані довідки складаються після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення та подаються керівниками вказаних осіб на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в МВС та Національній гвардії тощо.

Згідно інформації начальника Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення МВС від 07.05.2015 №43/4/1-227 (а.с. 33), довідка про участь позивача в антитерористичній операції на розгляд комісії МВС з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України не подавалась у зв'язку з тим, що по прибуттю з зони АТО, позивач не надав відповідних документів згідно Порядку №413.

Тобто, для формування довідки згідно додатку №1 Порядку №413, особа зобов'язана надати до відповідного органу документи на підтвердження факту перебування в зоні АТО: витяг з наказу про відрядження, посвідчення про відрядження та інші.

Суд зазначає, що прийняття рішення щодо оформлення довідки згідно додатку №1 Порядку №413 є дискреційною функцією такого органу - сукупністю прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

За приписами пункту 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 №7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Тобто, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження іншого суб'єкта владних повноважень, а відтак зазначена вище позовна вимога не підлягає задоволенню.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 січня 2015 року щодо видачі останньому довідки про участь у проведенні антитерористичної операції.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 (нуль) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.М. Недашківська

Судді Т.О. Кравчук

А.Б. Сало