Ухвала суду № 44403081, 22.05.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

22 травня 2015 року Справа № 813/531/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - Лесько Н.Р.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла справа №813/531/15 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

-визнати дії ГУ Міндоходів та ГУ ДФС у Львівській області щодо не проведення перерахунку та невиплати заробітної плати за час виконання роботи на посаді заступника начальника - начальника управління внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Львівській області за період з 25.06.2014 року по 30.12.2014 року - неправомірними;

-зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області зробити перерахунок та виплату заробітної плати за час виконання роботи на посаді заступника начальника - начальника управління внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Львівській області за період з 25.06.2014 року по 30.12.2014 року;

-стягнути з ГУ ДФС у Львівській області різницю в оплаті праці за час виконання роботи на посаді заступника начальника - начальника управління внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Львівській області за період з 25.06.2014 року по 30.12.2014 року в сумі 24 756 грн. згідно додатків 1-4;

-стягнути з ГУ ДФС у Львівській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку з 30.12.2014 року по 22.01.2015 року в розмірі 21 854 грн. 28 коп.;

-зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області внести зміни до грошового атестату в рядок 1- оклад 2917 грн., в рядки 4, 5, 6 - суми надбавок і премій, перераховані за окладом 2 917 грн.;

-зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області видати новий грошовий атестат з внесеними змінами.

В ході судового розгляду даної справи представником відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки останній вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача проти заявленого клопотання заперечила, зазначивши, що нею не пропущено строк на звернення до суду, який визначений ч. 5 ст. 99 КАС України, мотивуючи це тим, що поданий адміністративний позов, враховуючи заявлені зміни, стосується порушення суб'єктом владних повноважень законодавства про оплату праці, які знайшли своє відображення в його неправомірних діях щодо не перерахунку позивачу заробітної плати за час виконання роботи на посаді заступника начальника - начальника управління внутрішньої безпеки. Вважає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Представник відповідачів - Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Головного управління Міндоходів у Львівській області підтримала вищезазначене клопотання та просила суд залишити позовну заяву без розгляду.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що початком строку звернення до суду є день коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Водночас, згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає строки звернення до суду за вирішенням трудового спору, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Крім того, суд вважає, що залишення позову без розгляду, порушить основоположний принцип судочинства щодо доступу громадянина до суду за захистом порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення даного адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлено 27 травня 2015 року.

Суддя Сакалош В.М.