Постанова № 44402491, 19.05.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 803/831/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представника позивача Олейнікової Л.В.,

представника відповідача Романік Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Луцьк Фудз" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луцьк Фудз" (далі - ПАТ "Луцьк Фудз") звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинської області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.04.2015 року ПАТ "Луцьк Фудз" звернулося до Луцької ОДПІ із заявою про застосування податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0000182201 від 03.08.2012 року, за яким ПАТ "Луцьк Фудз" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 064 980 грн., де на дату подання заяви про застосування податкового компромісу і на момент звернення до суду з даним позовом триває процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000182201 від 03.08.2012 року.

За результатом розгляду вказаної заяви, Луцькою ОДПІ 17.04.2015 року винесено рішення №6093/10/03-18-22-01 про погодження застосування процедури податкового компромісу до податкового повідомлення-рішення №0000182201 від 03.08.2012 року за яким не було погоджено процедуру компромісу у зв'язку з тим, що вказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим та сплаченим, а тому застосування процедури податкового компромісу призвело б до збільшення надміру сплачених грошових зобов'язань ПАТ "Луцьк Фудз".

Позивач вважає протиправним рішення Луцькою ОДПІ, оскільки на дату подання заяви про компроміс і в даний час по податковому повідомленню-рішенню №0000182201 від 03.08.2012 року триває процедура його судового оскарження. 09 квітня 2015 року постановою Волинського окружного адміністративного суду у справі №2а/0370/2643/12 заяву публічного акціонерного товариства "Луцьк Фудз" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено частково, скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 року в адміністративній справі за позовом ПАТ "Луцьк Фудз" до Луцької об'єднаної податкової інспекції Волинської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182201 від 03.08.2012 року; адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Волинської област ДПС від 03.08.2012 року №0000182201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 416 967,50 грн., в тому числі за основним платежем - на 370 322 грн. та штрафними санкціями - на 46645,50 грн. Постанова суду не набрала законної сили, оскільки оскаржується в апеляційному порядку. Також позивач вказує, що Луцька ОДПІ без погодження з товариством скерувала існуючу переплату в сумі 1 438 554,18 грн. в погашення збільшених податковим повідомленням - рішенням №0000182201 від 03.08.2015 року зобов'язань по ПДВ, у зв'язку з чим у позивача виник податковий борг за поточними податковими зобов'язаннями з ПДВ, який стягується Луцькою ОДПІ в судовому порядку. Отже податковий борг з податку на додану вартість не погашений, а тому застосування процедур податкового компромісу по неузгодженому податковому повідомленню-рішенню №0000182201 від 03.08.2012 року не призведе до збільшення надміру сплачених грошових зобов'язань ПАТ "Луцьк Фудз".

З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про погодження застосування процедури податкового компромісу №6093/10/03-18-22-01 від 17 квітня 2015 року та зобов'язати Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Луцьк Фудз" №922 від 10 квітня 2015 року про намір застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню №0000182201 від 03 серпня 2012 року.

В запереченні на адміністративний позов відповідач адміністративний позов не визнає, оскільки вважає вказане податкове повідомлення-рішення узгодженим та сплаченим, а тому застосування процедури податкового компромісу призвело б до збільшення надміру сплачених грошових зобов'язань. У зв'язку з наявністю у відповідача податкової заборгованості згідно узгодженого ППР №0000182201 від 03.08.2012 року Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області зарахувала такі коштти в рахунок погашення заборгованості в порядку черговості її виникнення та незалежно від напрямку її сплати. Позивач вважає, що він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позовних вимог ПАТ "Луцьк Фудз" відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у запереченні, просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 03.07.2012 року по 07.07.2012 року Луцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Луцьк Фудз" з питань правомірності включення валових витрат по взаємовідносинах з ТзОВ "Медео-Захід", ТзОВ "Терлич" та СГД ОСОБА_3 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011р., про що складено акт перевірки від 13.07.2012 року №2659/22-6/00377163.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182201 від 03.08.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 064 980 грн. та застосовано до товариства штрафні (фінансові) санкції у розмірі 467 690,95 грн.

ПАТ "Луцьк Фудз" не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржило його в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 року в справі №2а/0370/2643/12, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Луцьк Фудз" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.08.2012 року №0000182201 було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ПАТ "Луцьк Фудз" у справі №2а/0370/2643/12 було залишено без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду та ухвалу Львівського апеляційного суду було залишено без змін.

26 березня 2015 року ПАТ "Луцьк Фудз" звернулося до суду із заявою про перегляд постанови Волинського окружного адміністративного суду у справі №2а/0370/2643/12 від 11.09.2012 року за нововиявленими обставинами.

9 квітня 2015 року постановою Волинського окружного адміністративного суду у справі №2а/0370/2643/12 заяву Публічного акціонерного товариства "Луцьк Фудз" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було задоволено частково, скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Луцьк Фудз" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС від 03 серпня 2012 року № 0000182201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 416967,50 грн. в тому числі: за основним платежем - на 370322 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 46645,50 грн. Постанова суду від 09.04.2015 року не набрала законної сили, 30.04.2015 року справа направлена для перегляду до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Отже, станом на час звернення позивача до податкового органу із заявою про застосування податкового компромісу триває процедура судового оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення. Таким чином податкове зобов'язання по податковому повідомленні-рішенні від 03.08.2012 року №0000182201 є неузгодженим.

10.04.2015 року ПАТ "Луцьк Фудз" звернулося до Луцької ОДПІ із заявою про застосування податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0000182201 від 03.08.2012 року, за яким ПАТ "Луцьк Фудз" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 064 980 грн.

За результатом розгляду вказаної заяви, Луцькою ОДПІ 17.04.2015 року винесено рішення №6093/10/03-18-22-01 про погодження застосування процедури податкового компромісу до податкового повідомлення-рішення №0000182201 від 03.08.2012 року за яким не було погоджено процедуру компромісу у зв'язку з тим, що вказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим та сплаченим, а тому застосування процедури податкового компромісу призвело б до збільшення надміру сплачених грошових зобов'язань ПАТ "Луцьк Фудз".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

17 січня 2015 року набув чинності Закон України №63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" (далі - Закон №63-VIII), яким внесені зміни до Податкового кодексу щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу.

Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку па додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку па додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пункт 2 Закону встановлює, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку па прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгоджнення.

Закон встановлює дві групи зобов'язань, які можуть бути включені до податкового компромісу:

- суми податкових зобов'язань, які не перебували в спорах з контролюючими органами;

- суми податкових зобов'язань, які перебувають в спорах з контролюючими органами.

Абзацом першим 1 пункту 7 підрозділу 9-2 ПК України визначено, що "процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим".

Отже, цими нормами встановлено, що для податкових зобов'язань, які є неузгодженими внаслідок не закінчення процедури судового та/або адміністративного оскарження, та для інших неузгоджених податкових зобов'язань, до яких закон встановлює можливість застосування податкового компромісу, достатнім для застосування податкового компромісу є подання заяви про намір досягнення податкового компромісу та сплата 5 % від визначеної в ній суми без будь-яких перевірок з боку контролюючого органу.

Тобто, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, Законом №63-VIII будь-яких повноважень контролюючого органу щодо відмови в застосуванні податкового компромісу у таких випадках Законом не передбачено.

Так, пункт 7 Закону про податковий компроміс містить чіткі умови застосування процедури податкового компромісу до таких податкових зобов'язань, а саме лише наявність заяви платника податків у письмовій формі про намір досягнення податкового компромісу та сплата узгоджених за податковим компромісом сум податкових зобов'язань у визначений термін.

Подання такої заяви є днем узгодження визначених зобов'язань, а сплата таких узгоджених зобов'язань підтверджує досягнення податкового компромісу.

При цьому податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування).

Законом встановлено заявницький (інформаційний) характер процедури податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань, по яких не завершена процедура судового оскарження. Нормами ПК України чітко встановлено, що для податкових зобов'язань, які є неузгодженими внаслідок не закінчення процедури судового та/або адміністративного оскарження, достатнім для застосування податкового компромісу є подання платником податків заяви про намір досягнення податкового компромісу та сплата 5 % від визначеної в ній суми без будь-яких перевірок з боку контролюючого органу.

Рішенням про погодження застосування процедури податкового компромісу Луцькою ОДПІ №6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року, яким було відмовлено в застосуванні компромісу з тих підстав, що вказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим, а тому застосування процедури податкового компромісу призвело б до збільшення надміру сплачених грошових зобов'язань ПАТ "Луцьк Фудз" є протиправним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3. ст. 57 ПКУ передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними Податковим кодексом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Аналіз вказаних статтей Податкового кодексу України показує, що граничний строк сплати податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом і оскаржуваних платником податків в судовому порядку, настає по закінченні 10 календарних днів після набрання рішенням суду законної сили.

По справі про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000182201 від 03.08.2012 року триває процедура судового оскарження, податкове повідомлення-рішення №0000182201 має статус неузгодженого, а тому посилання податкового органу у рішенні про відмову у застосуванні процедури податкового компромісу, на підставу відмови - на узгоджене податкове повідомлення - рішення є хибним.

На час звернення позивача до відповідача із заявою про погодження податкового компромісу та на час оформлення відповідачем оскаржуваного рішення від 17.04.2015 року, судове рішення у справі №2а/0370/2643/12 не набрало законної сили та перебувало на розгляді у суді апеляційної інстанції. Тобто, податкове повідомлення-рішення не було узгоджене.

Крім цього суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що у відповідача відсутній податковий борг з податку на додану вартість та у разі застосування процедури податкового компромісу призвело б до збільшення надміру сплачених грошових зобов'язань з огляду на таке.

За рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року було стягнуто з банківських рахунків ПАТ "Луцьк Фудз" на користь Державного бюджету України 544865 грн. податкового боргу.

Про те, що податковий борг на даний час не сплачений, визнав в судовому засіданні і представник відповідача, вказавши, що податковим органом проведено розстрочку даного податкового боргу.

Отже твердження відповідача про те, що застосування процедури податкового компромісу призвело б до збільшення надміру сплачених грошових зобов'язань є безпідставним.

Ураховуючи викладені вище норми податкового законодавства, суд вважає, що оскільки на момент звернення позивача до відповідача із відповідною заявою та на момент відмови відповідача у застосуванні процедури податкового компромісу, податкове повідомлення-рішення не було узгоджене внаслідок процедури його судового оскарження, тому застосування відповідачем для відмови в компромісі зазначених вище підстав є протиправними, в силу приписів п.7 підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Враховуючи обставини спірних правовідносин, відповідно до п.7 підрозділу 9-2 ПК України, досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача №6093/10/03-18-22-01 від 17 квітня 2015 року про розгляд заяви про намір досягнення податкового компромісу та відмови в ній з підстав набуття грошового зобовязання статусу узгодженого та застосування процедури податкового компромісу призвело б до збільшення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що рішення Луцької ОДПІ про погодження застосування процедури податкового компромісу від від 17 квітня 2015 року слід визнати протиправним та скасувати.

При цьому слід зобов'язати Луцьку ОДПІ повторно розглянути заяву Публічного ПАТ "Луцьк Фудз" №922 від 10 квітня 2015 року про намір застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню №0000182201 від 03 серпня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 206,50 грн. судового збору, сплаченого ним згідно з платіжним дорученням від 29 квітня 2015 року №1515 за ставками і правилами, визначеним Законом України "Про судовий збір" (а.с.2).

Керуючись статтями 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про погодження застосування процедури податкового компромісу №6093/10/03-18-22-01 від 17 квітня 2015 року.

Зобов'язати Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Луцьк Фудз" №922 від 10 квітня 2015 року про намір застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню №0000182201 від 03 серпня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Луцьк Фудз" (45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Левадна, будинок 2А, код ЄДРПОУ 00377163) 206 (двісті шість) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 25 травня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий В.Д. Ковальчук