Ухвала суду № 44402393, 25.05.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нор У.М.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"25" травня 2015 р. Справа № 817/3885/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" березня 2015 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Рівнеазот» (далі - ПАТ «Рівнеазот») звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000264030 від 21.10.2014 року.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що на думку позивача законодавець, приймаючи Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19.12.2013 року №713, який набрав чинності 01.01.2014 року, мав на меті подовжити до 01.01.2015 року пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, що був запроваджений для окремих груп товарів до 01.01.2014 року. Дію пільгового режиму оподаткування встановлено для операцій із постачання всіх без виключення товарних позицій брухту чорних металів. При цьому позивач вказує, що після 01.01.2014 року постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №15 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №43 від 05.02.2014 року, опублікованою 18.02.2014 року) як правовий акт існувала (офіційно не припиняла своєї дії та не втрачала чинності) в частині визначення Переліку відходів та брухту чорних та кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, звільняються від обкладання податком на додану вартість. Стверджував, що відсутність переліку відходів і брухту чорних і кольорових металів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, в період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року, за умови наявності норми кодексу, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів, в той самий період, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню. У зв'язку з чим вважає податкове повідомлення-рішення №0000264030 від 21.10.2014 року - протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем зазначено, що за підсумками проведення перевірки позивача встановлено порушення п.11, п.23, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 212800 грн., у т.ч. за січень 2014 року в сумі 210000 грн. та за лютий на суму 2800 грн. Стверджував, що постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 року №43 була опублікована 18.02.2014 року, то вона набула чинності саме з цієї дати, а отже до 18.02.2014 року норми постанови Кабінету Міністрів України №15 від 12.01.2011 року, згідно з якою визначений перелік чорних і кольорових металів, який звільнився від обкладання податком на додану вартість, не враховувались з метою застосування пільги, визначеної п.23 Податкового кодексу України. Наголосив, що платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії, а тому у період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, у т.ч. з їх імпорту оподатковуються в загальному порядку з нарахуванням податку на додану вартість за ставкою 20 %. Вважає податкове повідомлення-рішення №0000264030 від 21.10.2014 року правомірним і таким, що не підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.11.1995 року державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради ПАТ «Рівнеазот» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 1 а.с.24). Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівному з 05.02.1997 року за №035/0029.

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2014 року посадовою особою податкового органу на підставі наказу №957 від 30.09.2014 року (том 2 а.с.8) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Рівнеазот» з питань правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів у січні 2014 року та лютому 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №1133/28-10-40-30/05607824 від 03.10.2014 року (том 1 а.с.9-15).

Не погодившись з даним актом позивач та подав до податкового органу письмові заперечення на нього №4394 від 09.10.2014 року (том 1 а.с.17), які листом 18787/10/28-10-40.3-08 від 16.10.2014 року були відповідачем визнані безпідставними, а висновки акту залишені без змін (том 1 а.с.18-19).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000264030 від21.10.2014 року, яким ПАТ «Рівнеазот» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 266000 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 212800 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 53200 грн. (том 1 а.с.16).

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №7295/6/99-99-10-0115 від 21.11.2014 року податкове повідомлення-рішення №0000264030 від 21.10.2014 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення (том 1 а.с.22-23).

Не погодившись з результатами адміністративного оскарження ПАТ «Рівнеазот» звернулося до суду з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000264030 від 21.10.2014 року, судова колегія виходить з наступного.

Оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про заниження ПАТ «Рівнеазот» податку на додану вартість на загальну суму 212800 грн., у т.ч. за січень 2014 року в сумі 210000 грн. та за лютий на суму 2800 грн. та ґрунтується на порушеннях ПАТ «Рівнеазот» п.11, п.23, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Актом перевірки від 03.10.2014 року зафіксовано, що «враховуючи те, що постанову Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 року №43 опубліковано 18.02.2014 року, вона набула чинності з 18.02.2014 року. Відповідно до 18.02.2014 року діяла постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 оку №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема імпорту, тимчасово, до 01.01.2014 року, звільняються від обкладання податком на додану вартість», то до зазначеної дати норми цієї постанови не враховувались з метою застосування пільги, встановленої пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу» (ст.11 акту).

З вказаними висновками податкового органу суд першої інстанції не погодився і з таким висновком суду першої інстанції погоджується судова колегія апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02.01.2014 року між ПАТ «Рівнеазот» (Постачальник) та ТОВ «Інтеграл» (Покупець) укладено договір поставки №02, відповідно до умов якого Постачальник передає Покупцю брухт чорних металів виду 500,501 згідно з ДСТУ 4121-2002 (загальний об'єм 500 т), який знаходиться на складі металобрухту цеху складського господарства і є власністю Постачальника, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (том 2 а.с.45-46).

На виконання умов даного договору в січні та лютому 2014 року ПАТ «Рівнеазот» поставило ТОВ «Інтеграл» металобрухт вид 500,501 об'ємом 476,05637 т на загальну суму 1064000 грн., в т.ч. в січні 2014 року - 469,4836 т на суму 1050000 грн. та в лютому 2014 року - 6,57277 т на суму 14000 грн., що підтверджується видатковими накладними, актами приймання металів чорних, податковими накладними (том 1 а.с.42-151).

Оплата за поставлений товар здійснена ТОВ «Інтеграл» в безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень, долучених до матеріалів справи за січень-лютий 2014 року (том 1 а.с.152-170).

Виписані за даною господарською операцією податкові накладні включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень та лютий 2014 року (том 1 а.с.171-200), а вказані суми (1050000 грн. та 14000 грн.) відображені позивачем в рядку 5 «Операції, які звільнені від оподаткування (статті 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди))» податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень та лютий 2014 року відповідно (том 1 а.с.202-211). Таким чином, судом встановлено, що ПАТ «Рівнеазот» застосовано нульову ставку податку на додану вартість до операцій з постачання відходів та брухту чорних та кольорових металів у період з 03.01.2014 року по 06.02.2014 року.

Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення правовідносин), тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Отже, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування ПДВ за наявності їх Переліку, який повинен затверджуватись Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 12.01.2011 року №15 "Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість".

Законом України від 19.12.2013 року №713 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків", між іншим, в абзаці першому пункту 23 цифри та слова "1 січня 2014 року" було змінено цифрами та словами "1 січня 2015 року", а після слів та цифр "(крім брикетів та гранул товарної під категорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00)" доповнено словами та цифрами "а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД".

При цьому, даний пункт, як і раніше, передбачав, що перелік таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, дію пункту 23 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині звільнення операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД, було продовжено до 01.01.2015 року, законом №713, що набрав чинності 01.01.2014 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15, якою був затверджений перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, діяла до 01 січня 2014 року.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 року №43, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №15, а саме: у назві та пункті 1 постанови цифри і слово "1 січня 2014" замінити цифрами і словом "1 січня 2015".

В силу пункту 5 Указу Президента України від 10.06.1997 року №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 року №43 набула чинності 18.02.2014 року.

Відповідно до ст.8 Конституції України в країні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Відсутність норм, які у період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року визначали перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість (постанови Кабінету Міністрів України), ніяким чином не може впливати на дію норм Податкового кодексу України, як кодифікованого нормативно-правового акта, та нівелювати право платника податків на відповідне відображення показників у податкових деклараціях за цей період.

В даному випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону немає, натомість має місце повна відсутність норм підзаконного акта, що регулює питання визначення переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року.

Право платника податків, визначене у пункті 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, у будь-якому випадку повинно бути реалізовано, а відсутність норм підзаконного акта, який визначає сам перелік товару, не може обмежувати чи взагалі виключати таке право.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, в період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 р. за умови наявності норми Податкового кодексу України, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів в той самий період, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню.

Правову позицію ідентичного змісту займає і Державна фіскальна служба України у листі від 04.08.2014 року №1134/7/99-99-10-04-02-17 «Щодо практичного застосування положень абзацу першого п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України».

Крім того в силу вимог п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Згідно з п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Оскільки Державна фіскальна служба України до видання листа від 04.08.2014 року №1134/7/99-99-10-04-02-17 та після нього висловлювала іншу правову позицію (листи від 30.07.2014 року №626/6/99-99-19-03-02-15 та від 31.10.2014 року №5954/6/99-99-19-03-02-15), то виникають підстави для неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків.

Аналогічна позиція стосовно можливості застосування зазначеного принципу презумпції правомірності рішень платника податку в аналогічних випадках (наявність різних за суттю роз'яснень податкового органу з одних і тих самих питань), викладена у постанові Верховного Суду України від 28.10.2014 року по справі № 21-320а14.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000264030 від 21.10.2014 року діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому воно є протиправним.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000264030 від 21.10.2014 року. При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягали до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" березня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" м.Рівне-17,33017

3- відповідачу/відповідачам: Міжрегіональне головне управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників вул.Леванєвського,2,м.Київ,03058

4-третій особі: - ,