Ухвала суду № 44402254, 20.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р.Справа № 816/553/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників позивача - Красюка В.Ф., Корольова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2015р. по справі № 816/553/15-а

за позовом Державного підприємства "Новосанжарське лісове господарство"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

18 лютого 2015 року Державне підприємство "Новосанжарське лісове господарство" (надалі по тексту - ДП "Новосанжарське лісове господарство", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Полтавська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06 лютого 2015 року №0000392201 та №0000402201.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 р. по справі № 816/553/15-а адміністративний позов Державного підприємства "Новосанжарське лісове господарство" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 06 лютого 2015 року № 0000392201 та № 0000402201.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Державного підприємства "Новосанжарське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00992734) витрати по сплаті судового збору в розмірі 187 /сто вісімдесят сім/ грн.,20 коп.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 р. по справі № 816/553/15-а та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем безпідставно включено до собівартості лісопродукції (Д-т 232 "Виробництво" К-т 685 "Розрахунки з іншими кредиторами") витрати по господарських операціях з ПП "ПНВП Старт Трейдінг Сервіс", ТОВ "Укрліспром", ПП ОСОБА_3 Зазначав що в ході перевірки встановлено відсутність факту отримання позивачем послуг по заготівлі деревини, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Надані контрагентами послуги не підтверджуються стосовно врахування реального часу та можливості здійснення операцій. Враховуючи викладене, вважає обґрунтованими висновки відповідача про завищення позивачем витрат та податкового кредиту і не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, в апеляційній скарзі просив розглянути справу без участі свого представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Представники позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 01.12.2014 року №000589, №000590, №000591 та №000591 (т.1, а.с.82-85) фахівцями Полтавської ОДПІ згідно із п.п.20.1.4, п.20.1 статті 20, п.п.75.1.2 п.75.1 статті 75 та п.77.2 статті 77 Податкового кодексу України згідно з наказом Полтавської ОДПІ від 21.11.2014 року №592 (т.1, а.с.77-78) проведена документальна планова виїзна перевірка ДП "Новосанжарське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00992734) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки 23.01.2015 року складено акт №16/22/00992734 (т.1, а.с.12-37), яким зафіксовано порушення, зокрема:

- п.138.1.1 п. 138.1, п.138.2, 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України в частині заниження податку на прибуток за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року на суму 405158,60 грн.., в т.ч. 4 кв. 2012 року - 87908,85 грн.., 2013 рік -317249,75 грн..;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201,6, п.201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року в частині заниження податку на додану вартість на суму 88105,46 грн., в т.ч. за жовтень 2012 року на суму 8195,14 грн., за листопад 2012 року на суму 8427,76 грн., за грудень 2012 року на суму 8743,12 грн., за січень 2013 року на суму 3549,36 грн., за лютий 2013 року на суму 5551,29 грн., за березень 2013 року на суму 5232,15 грн., за квітень 2013 року на суму 4791,15 грн., за травень 2013 року на суму 4806,90грн., за червень 2013 року на суму 3814,50 грн., за липень 2013 року на суму 6750,60 грн., за серпень 2013 року на суму 4237,05 грн., за вересень 2013 року на суму 4983,33 грн., за жовтень 2013 року на суму 5830,65 грн., за листопад 2013 року на суму 7358,40 грн., за грудень 2013 року на суму 5834,06 грн.;

На підставі наведених висновків акта перевірки Полтавською ОДПІ 06.02.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- 000402201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 110131,84 грн., у тому числі за основним платежем 88105,46 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 22026,38 грн. (т.1, а.с.54);

- №0000392201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 607637,90 грн., у тому числі за основним платежем 405158,60 грн. а штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 202579,30 грн. (т.1, а.с.55).

Позивач, не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту сум за результатами господарських відносин із ПП "ПНВП Старт Трейдінг Сервіс", ТОВ "Укрліспром", ПП ОСОБА_3, та сум ПДВ за результатами господарських операцій із ТОВ "ЮНІОН ТРАНС СЕРВІС" та ТОВ "АПТЕК", як таких, що повністю підтверджені первинними документами.

Крім того, судом першої інстанції зазначено про обґрунтованість коригування позивачем податкового кредиту по податковій накладній, виданій Південною залізницею, та безпідставності висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за результатами такого коригування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для висновку відповідача про завищення позивачем витрат та податкового кредиту слугувало твердження про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП "ПНВП Старт Трейдінг Сервіс", ТОВ "Укрліспром", ПП ОСОБА_3, а також неналежне, на думку відповідача, оформлення первинних документів по відносинам із ТОВ "ЮНІОН ТРАНС СЕРВІС" та ТОВ "АПТЕК».

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п.201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.07.2012 року між ДП "Новосанжарське лісове господарство" (Замовник) та ПП "ПНВП Старт Трейдінг Сервіс" (Підрядник) укладено договір підряду на проведення лісозаготівельних робіт №245. Згідно з п.1.1 даного договору Підрядник зобов'язується на власний ризик та власними силами виконати комплекс робіт у відповідності до п.1.2 цього договору, у термін передбачений календарним планом заготівлі сортиментної структури, лісорубним квитком №68 від 13.07.2012 року в Новосанжарському лісництві та Картою технологічного процесу розроблення лісосіки. Пункт 1.3 договору передбачає, що на роботи, що виконуються складаються, за встановленими формами, документи, які є невід'ємною частиною цього договору: акт прийняття - передачі лісосіки, технічне завдання, кошторис вартості робіт, акт виконаних робіт, акт огляду місць рубок, карта технологічного процесу розроблення лісосіки (т.1, а.с.97-99).

Вартість виконуваних робіт по цьому договору визначається актом приймання виконуваних робіт з розрахунку за 1м3 зтрельованої ліквідної деревини з ПДВ: дрова паливні - 75,00 грн., дрова технологічні - 80,00 грн., ділова деревина - 85,00 грн. за кожний куб.м. перевиходу ділової деревини оплата вартості виконуваних робіт збільшується на 5%. Повний розрахунок проводиться після складання Акту огляду місць рубок. (пункт 3.1, 3.2 Договору підряду на проведення лісозаготівельних робіт від 25.07.2012 року №245).

В подальшому між позивачем та ПП "ПНВП Старт Трейдінг Сервіс" укладено додаткові угоди №1, №2, №3, №4 до договору підряду на проведення лісозаготівельних робіт від 25.07.2012 року №245, якими передбачено передачу виконання підрядчиком обумовлених в основному договорі робіт не лише на кв. 27. діл. 5, а й додатково на таких ділянках: кв. 27 діл. 9, кв. 27 діл. 11, кв. 27 діл. 2 та згідно додаткової угоди № 4 від 30.11.2012 року до договору, було відведено підрядчику актом прийому-передачі лісосіки для рубки кв. 27 діл. 14, згідно з лісорубними квитками № 77 від 15.08.2012 року, № 89 від 27.09.2012 року, № 112 від 30.11.2013 року (т.1, а.с.103, 106, 109, 112).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 02.01.2013 року між ДП "Новосанжарське лісове господарство" та ТОВ "Укрліспром" укладено договір на проведення лісозаготівельних робіт №42 (т.1, а.с.134-136). Згідно пункту 1.1 умов даного договору Підрядчик зобов'язується на власний ризик та власними силами виконати комплекс робіт у відповідності до п.1.2 цього договору, у термін передбачений календарним планом заготівлі сортиментної структури, лісорубним квитком №7 від 11.01.2013 року в Карлівському лісництві та Картою технологічного процесу розроблення лісосіки. Пункт 1.3 договору передбачає, що на роботи, що виконуються складаються, за встановленими формами, документи, які є невід'ємною частиною цього договору: акт прийняття - передачі лісосіки, технічне завдання, кошторис вартості робіт, акт виконаних робіт, акт огляду місць рубок, карта технологічного процесу розроблення лісосіки. Вартість виконуваних робіт по цьому договору визначається актом приймання виконуваних робіт з розрахунку за 1м3 зтрельованої ліквідної деревини з ПДВ: - дрова паливні - 75,00 грн., дрова технологічні - 80,00 грн., ділова деревина - 85,00 грн. за кожний куб.м перевиходу ділової деревини оплата вартості виконуваних робіт збільшується на 5%. Повний розрахунок проводиться після складання Акту огляду місць рубок. (пункт 3.1, 3.2 Договору підряду на проведення лісозаготівельних робіт від 02.01.2013 року №42).

Також, як свідчать матеріали справи, 21.01.2013 року між ДП "Новосанжарське лісове господарство" та ПП ОСОБА_3 укладено договір підряду на проведення лісозаготівельних робіт №39 (т.1, а.с.187-188). Згідно пункту 1.1 умов даного договору Підрядчик зобов'язується на власний ризик та власними силами виконати комплекс робіт у відповідності до п.1.2 цього договору, у термін передбачений календарним планом заготівлі сортиментної структури, лісорубним квитком №15 від 21.01.2013 року в Малоперещепинському лісництві. Пункт 1.3 договору передбачає, що на роботи, що виконуються складаються, за встановленими формами, документи, які є невід'ємною частиною цього договору: акт прийняття - передачі лісосіки, технічне завдання, кошторис вартості робіт, акт виконаних робіт, акт огляду місць рубок, карта технологічного процесу розроблення лісосіки.

Вартість виконуваних робіт по цьому договору визначається актом приймання виконуваних робіт з розрахунку за 1м3 зтрельованої ліквідної деревини з ПДВ: - дрова паливні - 55,00 грн., дрова технологічні - 60,00 грн., ділова деревина - 65,00 грн., за кожний куб.м пере виходу ділової деревини оплата вартості виконуваних робіт збільшується на 5%. Повний розрахунок проводиться після складання Акту огляду місць рубок. (пункт 3.1, 3.2 Договору підряду на проведення лісозаготівельних робіт від 21.01.2013 року №39).

В подальшому між позивачем та ПП ОСОБА_3 укладено додаткові угоди до договору підряду на проведення лісозаготівельних робіт від 21.01.2013 року № 39 (т.1, а.с.190, 196, 199, 205, 208, 211, 214, 217, 220, 223, 226, 230, 233, 236, 239, 242, 245,248, т.2, а.с.1, 4).

На підтвердження реальності виконання умов вищевказаних договорів підряду на проведення лісозаготівельних робіт позивачем надано копії первинних документів, передбачених умовами договорів:

- актів приймання - передачі лісосіки для розробки на 2012 рік до договору від 25.07.2012 року №245 від 25.07.2012 року, 01.08.2012 року, 01.10.2012 року, 01.11.2012 року, 30.11.2012 року (т.1, а.с.100, 104, 107, 110, 113); на 2013 рік від 11.01.2013 року до договору від 02.01.2013 року №42 (т.1, а.с.137); на 2013 рік від 21.01.2013 року, 29.01.2013 року, 05.02.2013 року, 27.02.2013 року, 20.03.2013 року, 27.03.2013 року, 10.04.2013 року, 25.04.2013 року, 30.04.2013 року, 16.05.2013 року, 20.06.2013 року, 20.06.2013 року, 23.07.2013 року, 28.08.2013 року, 04.09.2013 року, 05.09.2013 року, 21.11.2013 року, 02.12.2013 року, (т.1, а.с.188 (зворотній бік), 191, 194, 197, 200, 203, 206, 209, 212, 218, 221, 224, 227, 231, 234, 237, 240, 243, 246, 249, т.2, а.с.1, 5);

- технічних завдань до договору від 25.07.2012 року №245 від 25.07.2012 року, 01.08.2012 року, 10.10.2012 року, 01.11.2012 року, 30.11.2012 року (т.1, а.с.101, 105, 108, 111, 114), від 11.01.2013 року до договору від 02.01.2013 року №42 (т.1, а.с.138), до договору № 39 від 21.01.2013 року та додатковимх угод до нього від 21.01.2013 року, 29.01.2013 року, 05.02.2013 року, 27.02.2013 року, 20.03. 2013 року, 27.03.2013 року, 10.04.2013 року, 25.04.2013 року, 30.04.2013 року, 16.05.2013 року, 20.06.2013 року, 20.06.2013 року, 23.07.2013 року, 28.08.2013 року, 04.09.2013 року, 05.09.2013 року, 21.11.2013 року, 02.12.2013 року, 20.12.2013 року (т.1, а.с.189, 192, 195, 198, 201, 204, 207, 210, 213, 216, 219, 222, 225, 228-229, 232, 235, 238, 241, 244, 247, 250, т.2, а.с.3, 6);

- кошторисів №1 від 25.07.2012 року до договору №245 від 25.07.2012 року (т.1, а.с.102), від 11.01.2013 року до договору від 02.01.2013 року №42 (т.1, а.с.139), №1 від 21.01.2013 року до договору від 21.01.2013 року №39 (т.1, а.с.189);

- карт технологічного процесу розроблення лісосіки (додаток №1 до договору від 25.07.2012 року №245) за лісорубними квитками № 89 від 27.09.2012 року, № 77 від 15.08.2012 року, № 112 від 30.11.2012 року (т.1, а.с.115-120), додаток №1 до договору від 02.01.2013 року №42 (т.1, а.с.140-143 т.1); до договору від 21.01.2013 року № 39 та додаткових угод до нього - від 29.01.2013 року, 05.02.2013 року, 21.02.2013 року, 27.02.2013 року, 20.03.2013 року, 27.03.2013 року, 10.04.2013 року, 25.04.2013 року, 30.04.2013 року, 16.05.2013 року, 31.05.2013 року, 17.06.2013 року, 20.06.2013 року, 08.08.2013 року, 27.08.2013 року, 29.08.2013 року, 04.09.2013 року, 05.09.2013 року, 21.11.2013 року (т.2, а.с.7-53);

- актів прийому-передачі виконаних робіт №76 від 31.10.2012 року, № 87 від 30.11.2012 року, №83 від 25.12.2012 року (до договору № 245 від 25.07.2012 року (т.1, а.с.121, 122, 123); №1 від 11.01.2013 року; акт прийому-передачі виконаних робіт №1 від 08.02.2013 року (до договору № 42 від 02.01.2013 року) (т.1, а.с.144, 146); до договору від 21.01.2013 року №39 (т.2, а.с.58-110);

- нарядів - актів на виконання робіт (т.1, а.с.127-133, 149 - 152, т.2, а.с.111-171);

- податкових накладних №1 від 25.12.2012 року, №5 від 30.11.2012 року, № 7 від 31.10.2012 року (т.1, а.с.124, 125, 126); №34 від 31.01.2013 року, №13 від 08.02.2013 року, №12 від 08.02.2013 року (т.1, а.с.145, 147, 149);

- актів огляду місць заготівлі деревини (т.2, а.с.171-200).

- товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.153-168).

Оплата за надані послуги здійснена у безготівковій формі у відповідності до умов договорів підряду, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (т.5, а.с. 243-250, т.6, а.с.1-17).

З наявних в матеріалах справи копій первинних документів, оформлених в ході господарських операцій між ДП «Новосанжарське лісове господарство» та контрагентами ПП «Старт Трейдінг Сервіс», ТОВ «Укрліспром», ПП ОСОБА_3 вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Твердження відповідача про відсутність у позивача календарного плану заготівлі сортиментної структури, карти технологічного процесу розроблення лісосіки, акту прийому-передачі лісосіки, акту огляду місць рубок по господарським операціям із ПП «ПНВП «Старт Трейдінг Сервіс», актів прийому-передачі лісосіки, календарного плану заготівлі сортиментної структури та карти технологічного процесу розроблення лісосіки по господарським операціям із ПП ОСОБА_3 спростовуються наявними в матеріалах справи копіями вищевказаних документів.

Згідно з поясненнями представника позивача, вищевказані документи по ПП «ПНВП «Старт Трейдінг Сервіс» були вилучені згідно з протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 10.09.2014 року та знаходились в УДСБЕЗ України в Полтавській області.

Разом з тим, відповідач не був позбавлений можливості скористатись правом, закріпленим у п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України та звернутись із запитом до УДСБЕЗ України в Полтавській області про надання копій таких документів або забезпечення доступу до перевірки вилучених документів, що не було зроблено Полтавською ОДПІ.

З приводу тверджень відповідача про невідповідність нарядів на виконання лісозаготівельних робіт умовам договору із ПП «ПНВП «Старт Трейдінг Сервіс» та даним кошторису № 1 (додаток 3 до договору), колегія суддів зазначає наступне.

За змістом акту перевірки, відповідачем зроблено висновок, що кошторисом передбачено проведення розробки лісосіки у Новосанжарському лісництві в квадраті 27 вид.5, заготовлено ділової сировини 1141 куб. м., дров 716 куб.м., а відповідно нарядів роботи проводились в квадраті 27.вид.14, що, на думку відповідача, не відповідає умовам договору.

Разом з тим, слід відмітити, що додатковими угодами до договору від 25.07.2012 року № 245 (№1 від 01.08.2012 р., №2 від 01.10.2012 р., №3 від 01.11.2012 р., №4 від 30.11.2012 р.) передбачено виконання підрядником обумовлених в основному договорі робіт не лише на діл. 5 кв. 27., а й додатково на таких ділянках: кв. 27 діл. 9, кв. 27 діл. 11, кв. 27 діл. 2 та, зокрема, кв. 27 діл. 14, що відповідає даним лісорубного квитка № 112 від 30.11.2012 року (т.1, а.с.103, 106, 109, 112).

Однак, вищевказані додаткові угоди не були взяті до уваги відповідачем по справі.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає суперечностей між даними нарядів на виконання робіт, в яких відображено виконання підрядником робіт, зокрема, на ділянці кв.27 вид. 14, умовам договору № 245 від 25.07.2012 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що однією з підстав для висновку про безтоварність господарських операцій між ДП «Новосанжарське лісове господарство» слугували відомості акту Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 13.05.2013 року №569/22.1-11/33809743/58 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ПНВП Старт Трейдінг Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" та ТОВ "Арсаон" за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року" (т.6, а.с.70-87).

За даними вказаного акту перевірки операції з купівлі-продажу ТМЦ (робіт-послуг) ПП "ПНВП Старт Трейдінг Сервіс", не підтверджується стосовно врахування місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Разом з тим, слід вказати, що такі доводи відповідача не підтверджені жодними доказами.

Крім того, відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач ДП «Новосанжарське лісове господарство», не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни контрагентів своїх контрагентів-постачальників товару, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому колегія суддів відмічає, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, яка в силу ч.2 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

З огляду на викладене, акт Миргородської ОДПІ від 13.05.2013 року №569/22.1-11/33809743/58 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ПНВП Старт Трейдінг Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" та ТОВ "Арсаон" за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року", на який посилається відповідач в акті перевірки ДП «Новосанжарське лісове господарство», не є належним доказом безтоварності господарських операцій між позивачем та ПП «ПНВП Старт Трейдінг Сервіс», тим більше, що вищезазначений акт стосується перш за все відносин останнього з ТОВ "Весна" та ТОВ "Арсаон", а не з позивачем по справі.

Щодо тверджень відповідача про неможливість встановити зі змісту договору № 42 від 02.01.2013 року, які функції виконує ТОВ «Укрліспром» по відношенню до позивача (підрядника чи покупця), колегія суддів зазначає, що окремі неточності у формулюванні тексту договору не є підставою для висновку про відсутність реальних правових наслідків даного договору, оскільки у вступній частині останнього зазначено: Замовник - ДП «Новосанжарський лісгосп», Підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрліспром».

При цьому, зі змісту договору чітко вбачається наявність у ньому специфічних ознак договору підряду.

Так, предметом договору, як зазначалось вище, є виконання комплексу робіт (підготовка лісосіки, звалювання дерев, обрубування гіллі, повне або часткове розкряжування хлистів на сортименти, трелювання, сортування та штабелювання деревини, зачистка лісосіки) згідно з технічним завданням, що надається Замовником.

Згідно з поясненнями позивача, заготовлена деревина згодом була придбана ТОВ «Укрліспром» як покупцем.

З огляду на викладене, найменування у договорі ТОВ «Укрліспром» як «Покупець» є технічною помилкою, не спростовує спрямованості договору на настання реальних правових наслідків та не позбавляє правового значення первинні документи, оформлені в ході здійснення господарських операцій за цим договором.

З приводу посилань відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), а саме: незазначення у ТТН номеру подорожнього листа, номеру маршрута, автопідприємства, вид рубки, прізвища та ініціалів особи, яка дозволила відпуск ТМЦ, підписів, прізвищ та ініціалів водіїв, якими здано та прийнято ТМЦ, а також серії доручення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3.2 Тимчасової інструкції з електронного обігу продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженої Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.06.2012 року № 202, вивезення лісопродукції на кінцеві склади підприємства (нижні, проміжні склади, цехи переробки та інші підрозділи) власним автотранспортом здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» № 207 від 25.02.2009 р. на підставі спеціалізованої Товарно-транспортної накладної (форма 1-ТТН (ліс), затвердженої наказом Держлісагентства України.

Згідно з п.3.9 вказаної Тимчасової інструкції реалізація лісопродукції на період до затвердження в Мін'юсті спеціалізованої галузевої форми Товарно-транспортної накладної 1-ТТН (ліс) здійснюється на підставі Товарно-транспортної накладної (типова форма 1-ТН), що затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346 та відповідної довіреності, наданою особою, що отримує вантаж.

Формування даних до Товарно-транспортної накладної (типова форма 1-ТН), здійснюється шляхом створення в КПК Специфікації - накладної на деревину відпущену (СН), яка створюється аналогічно порядку наведеному в п.3.2.

Отже, як вбачається зі змісту вказаних норм, заповнення товарно-транспортних накладних за формою 1-ТТН (ліс) та 1-ТН стосується, перш за все, внутрішнього перевезення заготовленої деревини та її подальшої реалізації.

Таким чином, на підставі вказаних ТТН в даному випадку формується дохід, а не витрати позивача, а тому твердження відповідача про завищення позивачем витрат у зв'язку з окремими неточностями у заповненні вищевказаних ТТН є помилковим.

Як встановлено з пояснень представника позивача, на підставі ТТН на перевезення вирубаного ТОВ «Укрліспром» лісу (16 штук), до яких відповідачем зроблено зауваження в акті перевірки, суму в розмірі 83016,20 грн. відображено в деклараціях на прибуток ДП «Новосанжарський лісгосп», на рахунку 701 в рядку 02 «Дохід від реалізації товарів, робіт та послуг», та не віднесено до витрат підприємства.

При цьому, ТОВ «Укрліспром» заготовило деревини в січні-лютому в обсязі 949,73 куб.м., з них дане підприємство придбало згідно з договорами купівлі-продажу 475,57 куб.м., які підприємство-покупець вивозило власним транспортом, як це передбачено договорами купівлі-продажу.

Решта 474,16 куб.м. залишені як нереалізовані, знаходяться на території ДП «Новосанжарський лісгосп».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача про неналежне оформлення ТТН по реалізації лісопродукції, заготовленої ТОВ «Укрліспром», не є підставою для висновку про безтоварність господарських операцій між ДП «Новосанжарське лісове господарство» та вказаним контрагентом.

Посилання відповідача на відсутність доказів місцеперебування лісорубів ТОВ «Укрліспром» на дільниці роботи, обумовленій договором із позивачем, доказів їх проживання на місці проведення робіт, що, на думку відповідача, свідчить про непідтвердження господарських операцій стосовно врахування реального часу їх здійснення, не спростовують факту здійснення господарських операцій із проведення ТОВ «Укрліспром» лісозаготівельних робіт, які підтверджено первинними документами, складення яких обумовлено договором: актами огляду місць рубок, нарядами-актами за 2013 рік, в яких зазначається підприємство-виконавець робіт, ділянка, місце рубки, кількість заготовленої деревини, актами прийому-передачі виконаних робіт № 1 від 11.01.2013 року та № 1 від 08.02.2013 року, що оформлені належним чином та підписані сторонами.

Доводи відповідача про безтоварність господарських операцій з ПП ОСОБА_3, з посиланням на відсутність у останнього трудових ресурсів у достатній кількості, транспортних засобів, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами та не позбавляють правового значення первинні документи, оформлені в ході господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані господарські операції підтверджені первинними документами, обумовленими договором : картою технологічного процесу розроблення лісосіки, актами приймання передачі лісосіки, актами огляду місць рубок, календарними планами заготівлі сортиментної продукції, до оформлення яких у відповідача були відсутні претензії під час перевірки.

При цьому, слід відмітити, що ПП ОСОБА_3 не позбавлений можливості використання найманих трудових ресурсів та орендованих основних засобів, у т.ч. за цивільно-правовими угодами, а тому твердження відповідача про відсутність у нього умов для виконання господарської діяльності, обумовленої договором на проведення лісозаготівельних робіт, є недоречним.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що господарські операції між ДП «Новосанжарське лісове господарство» та контрагентами ПП «ПНВП «Старт Трейдінг Сервіс», ТОВ «Укрліспром» та ПП ОСОБА_3 повністю підтверджені первинними документами та мають реальний характер, а результати даних господарських операцій безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 06.01.2012 року між ДП "Новосанжарське лісове господарство" (Клієнт) та ТОВ "ЮНІОН ТРАНС СЕРВІС" (Експедитор) укладено договір про організацію перевезень вантажів №079/12 (т.2, а.с.227-234).

30.08.2013 року між ДП "Новосанжарське лісове господарство" (Клієнт) та ТОВ "АПТЕК" (Експедитор) укладено договір про організацію перевезень вантажів №257 (т.2, а.с.220-226).

Згідно з пунктом 1.3 Договорів від 06.01.2012 року №079/12 та від 30.08.2013 року №257 Експедитор на підставі заявок Клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує й приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору.

Так, відповідно п. 2.4.6 Договорів від 06.01.2012 року №079/12 та від 30.08.2013 року №257 на підтвердження наданих послуг експедитори надають клієнту (ДП "Новосанжарське лісове господарство") податкові накладні, акти виконаних робіт та звіти експедитора про виконання доручень клієнта.

Фактичне надання послуг за договором підтверджено наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт, звітів експедитора про обсяг наданих послуг (т.3, а.с.115, 249, т.4, а.с.51, 139, 177, 233-234, т.5, а.с.26-27, 124-125, 186-187, т.8, а.с.77-250, т.9, а.с. 1-101), до заповнення яких в акті перевірки зауваження відсутні.

ТОВ «Юніон Транс Сервіс» та ТОВ «Аптек» видано позивачеві податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (т.3, а.с.1-11, 117-131,166-186, 211-226, т.4, а.с.1-19, 53-68, 141-153, 179-198, 235-250, т.5, а.с.1-2, 27-44, 76-92,126-145, 189-

В ході надання експедиторських послуг було оформлено накладні на перевезення ТМЦ залізничним транспортом (т.3, а.с.12-114, 132-164, 187-208, 227-248, т.4, а.с.20-50, 69-138, 154-176, 199-231, т.5, а.с.3-24, 45-73, 93-123, 146-185, 203-242, т.6, а.с.1-250, т.7, а.с.1-250, т.8, а.с.1-76).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставою для висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту та витрат за результатами відносин із ТОВ «Юніон Транс Сервіс» та ТОВ «Аптек» слугувало неналежне, на думку відповідача, оформлення накладних на перевезення залізничним транспортом, невідповідність останніх вимога Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (незаповнення графи 49 «Відмітки залізниці», графи 52 «Календарний штемпель видачі вантажу», відсутність посади представника відправника у графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую»).

Згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 «Про затвердження окремих розділів правил перевезення вантажів» (далі по тексту - Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 798/5989).

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Відповідно до абз.4 п.1.2 Правил накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.

Порядок обміну електронною накладної між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються.

Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Позивачем надано до матеріалів справи копію договору про надання інформаційних послуг електронного цифрового підпису від 17.07.2011 року (т.9, а.с.234-244), котрий підтверджує факт наявності електронного цифрового підпису в ДП "Новосанжарське лісове господарство".

У відповідності до п.2.3 Правил у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Між тим, як встановлено пунктом 2.1. Правил, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Колегія суддів зазначає, що у Додатку 3 до Правил "Пояснення щодо заповнення накладної" навпроти графи 55 зазначено відомості, що вказуються у відповідній графі накладної: Графа 55- "Правильність внесених відомостей підтверджую" та вказано на те, що представник відрпавника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника, що саме і було пред'явлено позивачем до перевірки у спірних накладних.

Однак, перевіряючими безпідставно не було взято до уваги наявність електронного цифрового підпису, внаслідок чого було зроблено хибний висновок про неналежне заповнення графи 55 накладної.

Крім того, слід відмітити, що відповідно до п.3.1 розділу ІІІ Правил «Заповнення перевізних документів станцією відправлення» станція відправлення заповнює накладну згідно з додатком 3 до цих Правил.

У разі оформлення накладної в електронному вигляді відомості зазначаються в ній відповідними текстами та кодами.

Механізм кодування інформації в накладній та присвоєння номера відправки встановлюються Укрзалізницею.

З приводу тверджень відповідача про незаповнення у спірних накладних графи 49 «Відмітки залізниці», колегія суддів зазначає, що за змістом Розділу IV Правил графа 49 "Відмітки залізниці" цього Розділу заповнюються Залізницею під час перевезення вантажу при необхідності, наприклад при складанні акту про нестачу, переадресація вантажу, тощо, що відповідає поясненням Додатку 3 до Правил щодо заповнення графи 49.

Однак, вищезазначене не було взято до уваги відповідачем під час перевірки.

Таким чином, факт відправки товару, підтверджується залізничним накладними, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Також, правомірність та реальність здійснення відправки товару підтверджується довідкою станції Нові Санжари Південної залізниці від 30.01.2015 року. Факт перерахування коштів за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи (т.5, а.с.243-250).

Колегія суддів констатує, що актом Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Аптек" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДП "Новосанжарське лісове господарство" за вересень - грудень 2013 року" від 30.01.2015 року, порушень податкового законодавства під час здійснення господарських операцій між ДП "Новосанжарське лісове господарство" та ТОВ "Аптек" не виявлено (т.6, а.с.а.с.117-120).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним формування позивачем податкового кредиту за результатами відносин із ТОВ «Юніон Транс Сервіс» та ТОВ «Аптек».

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем зроблено висновок про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 226,80 грн..

Колегією суддів встановлено та не заперечується відповідачем по справі, що частка, яка дозволена ДП "Новосанжарське лісове господарство" на податковий кредит складає 18,9 %, що відображено в податковій декларації та не заперечується відповідачем по справі.

Таким чином, згідно з податковою накладною № 239/041 від 23.07.2013 року (т.9, а.с.232) включено до податкового кредиту 456,75 грн., замість 2416,67 грн. кредиту, що наданий Південною залізницею.

Відповідно до розрахунку коригування до податкової накладної № 239/041 від 23.07.2013 року (т.9, а.с.233) Південна залізниця відкоригувала накладну й знімає 1497,16 грн., а ДП «Новосанжарське лісове господарство» в силу ст.192 ПК України шляхом коригування знімає 18,9 %, тобто 282,96 грн.

З огляду на вищенаведене, висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на 226,80 грн. є хибним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.02.2015 року 000402201 про збільшення позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 110131,84 грн., у тому числі за основним платежем 88105,46 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 22026,38 грн., №0000392201 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 607637,90 грн., у тому числі за основним платежем 405158,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 202579,30 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2015р. по справі № 816/553/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Спаскін О.А. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25.05.2015 р.