ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2015 р. Справа № 876/742/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинець" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в особі відділу Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації об"єднань громадян, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостинець" про скасування запису та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
22.10.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в особі відділу Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації об"єднань громадян, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостинець" (далі - ТОВ «Гостинець») про скасування запису та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відділом Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації об'єднань громадян реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області протиправно відмовлено позивачу в проведені реєстраційних дій пов'язаних з внесенням змін про місцезнаходження ТОВ «Гостинець», яке зареєстроване за адресою місцезнаходження будівлі, що належить на праві власності позивачу, що прямо порушує його права та законні інтереси як власника, адже вказана юридична особа у такий спосіб стверджує про права на вказане приміщення і унеможливлює для позивача як власника вільне його використання у власних цілях.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 р. позов задоволено повністю.
Визнано неправомірними (недостовірними) відомості які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець» за адресою: АДРЕСА_2.
Зобов'язано Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції в особі відділу Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації об'єднань громадян виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців, відомості, щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець» за адресою: АДРЕСА_2.
Зобов'язано Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції в особі відділу Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації об'єднань громадян внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців, відомості, щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець» за адресою: 76000, м.Івано-Франківськ, вул.Шевченка, буд.1, кв.19.
Не погоджуючись із постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостинець" оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24216525 нежитлові приміщення за адресою Івано-АДРЕСА_2 перебувають у приватній власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 13.02.2004 р. (а.с.8).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 19474813 місцезнаходження юридичної особи - ТОВ «Гостинець», АДРЕСА_2. (а.с.10).
Так, частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (із змінами та доповненнями, далі - Закон України № 755-IV) регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України № 755-IV, єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до абз. 6 ч.2 ст.17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.
Статтею 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
В силу ч.1 ст.18 Закону України № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Слід зазначити, що згідно частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Колегією суддів встановлено, що з метою визначення достовірності відомостей про місцезнаходження ТОВ «Гостинець» ОСОБА_1 звернувся із заявою від 16.07.2014 р. до ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області (а.с.14).
Згідно наявної у матеріалах справи відповіді ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області від 19.08.2014 р. за № Б-42/09-15-07-07/3968 в ході розгляду даної заяви працівниками оперативного управління ДПІ у м.Івано-Франківську не встановлено фактичного знаходження ТОВ «Гостинець» за вказаною у заяві адресою (а.с.15).
Відповідно до п.1.4. «Порядку обліку платників податків і зборів» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі-Порядок), з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Згідно п.12.4 Порядку, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Варто врахувати, що відповідно до п.12.5 Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.
Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 19-ОПП (додаток 25).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області направлено до державного реєстратора повідомлення № 4512/9/09-15-1 8-02-036/2666 від 18.08.2014 р. про відсутність юридичної особи (ТОВ «Гостинець») за місцем знаходження для вжиття заходів передбачених ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (а.с.45).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно ч.5 ст.17 Закону України № 755-IV, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Абзацом 2 ч.12 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Так, на виконання вказаних норм Закону, Реєстраційною службою Івано-Франківського МУЮ в Івано-Франківській області направлено повідомлення від 18.08.2014 р. щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с.46).
На повідомлення Реєстраційної служби Івано-Франківського МУЮ в Івано-Франківській області від 18.08.2014 р. ТОВ «Гостинець» надіслано Реєстраційну картку форми 6 від 27.08.2014 р. про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.47).
Однак, судом першої та апеляційної інстанцій на основі досліджених у судовому засіданні письмових доказів, що містяться у матеріалах справи та пояснень сторін, що беруть участь у справі було встановлено, що ТОВ «Гостинець» відсутнє за адресою АДРЕСА_2., натомість фактичним місцезнаходженням ТОВ «Гостинець» є Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.Шевченка, буд.1, кв.19.
Також, суд першої інстанції виходив із процесуальної норми ч.7 ст.9 КАС України та судової практики Вищого адміністративного суду України, з якої слідує, що суди вправі зобов"язувати Реєстраційну службу здійснити державну реєстрацію, оскільки обов"язок здійснення таких дій прямо передбачений чиннним законодавством (Справа №К/800/65575/13).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Беручи до уваги встановлені обставини справи та вищенаведені норми ЦК України, колегія суддів вважає, що наявність даних в ЄДР про місцезнаходження ТОВ «Гостинець» за адресою : АДРЕСА_2., у приміщенні, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 13.02.2004 р. порушує права та законні інтереси позивача щодо належного володіння, користування і розпорядження своїм майном.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинець" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 р. по справі № 809/3420/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик
Судове рішення № 44401890, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/3420/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: